Справа 127/12903/22
Провадження 1-кс/127/5400/22
23 червня 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12021020020000275 внесеного до ЄРДР 07.04.2021, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в смт. Десна Вінницької області, громадянин України, не одружений, не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання слідчого СВ Відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12021020020000275 від 07.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконну передачу психотропних речовин у місця позбавлення волі, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених обставин, у невстановленому місці, у невстановлені дату та час, але не пізніше 06.04.2021 незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено -амфетамін та зберігав її з метою передачі в місця позбавлення волі.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 реалізовуючи свій злочинний умисел, помістив психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, усередину зефіру, який знаходився серед інших продуктів харчування та надав їх ОСОБА_7 для передачі до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 2, ув'язненому ОСОБА_8 .
В подальшому, 06.04.2022 ОСОБА_7 не будучи обізнаною про наявність психотропної речовини у наданих продуктах, принесла психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, до установи виконання покарань, де власноруч написала заяву про передачу продуктів харчування та того ж дня близько 09:45 год. передала передачу з продуктами харчування, серед яких була прихована психотропна речовина - амфетамін, до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 2, на ім'я ув'язненого ОСОБА_8 та під час проведеного працівниками вказаної установи огляду передачі всередині зефіру виявлено поліетиленовий згорток із вмістом порошкоподібної речовини.
Згідно висновка експерта №СЕ-19/102-21/5457-НЗПРАП від 13.04.2021 у вказаній речовині міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено -амфетамін. В порошкоподібній речовині масою 0,5766 г, маса амфетаміну становить 0,1796г.
Крім того, у ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_4 , попередньо вчинивши 06.04.2021 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення за рахунок протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, шляхом збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.
Так, ОСОБА_4 маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених обставин, у невстановленому місці, у невстановлені дату та час, але не пізніше 14.04.2022, незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, який надалі зберігав при собі з метою його подальшого збуту шляхом особистої передачі покупцеві.
У подальшому, 14 квітня 2022 року близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_4 , продовжуючи свою протиправну діяльність у сфері незаконного обігу психотропних речовин, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, неподалік торгового центру «Віват», який розташований по вул. Батозькій, 6а, у м. Вінниці збув особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_9 психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін за грошові кошти у сумі 500 (п'ятсот) гривень.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-22/4891-НЗПРАП від
01.06.2022 у вказаній речовині міститься психотропна речовина, обіг якої обмежено - амфетамін. В порошкоподібній речовині масою 2,0114 г, маса амфетаміну становить 0,9989 г.
Крім того ОСОБА_4 , попередньо вчинивши 06.04.2021 та 14.04.2022 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення за рахунок протиправної діяльності у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин шляхом їх збуту.
Так, ОСОБА_4 маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропної речовини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених обставин, у невстановленому місці, у невстановлені дату та час але не пізніше 20.06.2022, незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, який надалі зберігав при собі з метою його подальшого збуту шляхом особистої передачі покупцеві.
В подальшому, 20.06.2022 близько 19:55 год., продовжуючи свій злочинний умисел на незаконний збут психотропних речовин, діючи повторно, ОСОБА_4 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_2 , збув особі зі зміненими анкетними даними ОСОБА_9 психотропну речовину обіг якої обмежено - амфетамін за грошову винагороду у розмірі 400 (чотириста) гривень.
20.06.2022 о 20 год. 20 хв. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПЕС України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинені повторно, затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Десна Вінницької області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше засуджувався: 11.01.2011 Ленінським районним судом міста Вінниці за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт;
20.08.2013 Вінницьким міським судом за ч. 1 ст. 307 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі на строк 5 років. Відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на З роки;
Вінницьким міським судом 03.06.2021 за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт; відносно якого Вінницькою окружною прокуратурою: 25.05.2021 скеровано обвинувальний акт до суду за ч. 2 ст. 185 КК України; 26.05.2021 обвинувальний акт за ч. 1 ст. 309 КК України,
21.06.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується зібраними на даний час доказами, а саме:
Протоколом огляду місця події від 07.04.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;
- висновком експерта №СЕ-19/102-21/5457-НЗПРАП;
- протоколом огляду покупця від 14.04.2022;
- висновком експерта №СЕ-19/102-22/4891-НЗПРАП;
- протоколом оперативної закупки від 14.04.2022;
- протоколом огляду покупця від 20.06.2022;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину;
- протоколом допиту обшуку від 20.06.2022;
- іншими доказами;
У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема:
- переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 , усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, а саме позбавлення волі на тривалий строк та не визнає вину у вчиненні вказаного злочину. Також встановлено, що ОСОБА_4 неодружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків у підозрюваного, а також про те, що з метою пошуку заробітку останній може в будь-який момент покинути місце проживання та направитись у невідомому напрямку;
- незаконного впливу підозрюваного на свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 , матиме можливість незаконного впливу на свідків з метою створення сприятливих для себе умов або ж їх залякування, оскільки більшість із них він особисто знає, а також знає їх місце проживання.
Крім того, на даний час ОСОБА_4 офіційно не працює, в нього відсутнє постійне джерело доходу, що дає підстави слідству вважати, що вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин може являтися засобом для існування останнього і тому, перебуваючи на іншому -більш м'якому запобіжному заході, останній продовжить вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
- особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв'язки, зокрема те, що інкримінований ОСОБА_4 злочин полягає в застосуванні фізичної сили та насильства та посяганні на найбільшу цінність що оберігається законом -людське життя та здоров'я
- домашній арешт, оскільки ОСОБА_4 , зможе переховуватися від органів досудового розслідування суду, а також враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу.
Всі вищевказані обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам. В зв'язку із цим, існує необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , найбільш суворого забіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду так як ОСОБА_4 постійного місця проживання не має, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 не суперечитиме п. 2 ч. З ст. 132 КПК України та дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених процесуальних обов'язків.
Таким чином, наявні реальні ризики переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування, вчинення ним інших кримінальних правопорушень та перешкоджання таким чином кримінальному провадженню.
При цьому враховується, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов'язання не може бути застосовано у зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Домашній арешт не зможе забезпечити належну поведінку особи та перешкоджати здійснення ним психологічного впливу на осіб у кримінальному провадженні, тощо та у зв'язку із тим, що останній не має постійного місця проживання.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні ряду тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що свідчить про антисоціальну поведінку підозрюваного та те, що він, перебуваючи на волі, може продовжити свою злочину діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, ОСОБА_4 , офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, не має стійких соціальних зв'язків, враховуючи міру покарання, яка може бути до нього застосована у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, наявні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інше кримінальне правопорушення, як то передбачено ризиками визначеними у п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тому у даному конкретному випадку застосування більш м'яких запобіжних заходів є недоцільними і саме тримання під вартою може запобігти зазначеним у клопотання ризикам.
Враховуючи неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий просила слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 не працює, раніше неодноразово судимий, має постійне місце проживання, утримує малолітню дитину.
Органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, а також те, що кримінальне правопорушення по якому повідомлено підозру вчинено в сфері незаконного обігу, збуту наркотичних засобів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - обґрунтована.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, а також клопотання слідчого, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 20 години 20 хвилини 18 серпня 2022 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 18 серпня 2022 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 198 480 (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов'язки:
прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
утриматися від спілкування з особами, які являються свідками по кримінальному провадженню.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя