Справа №127/11383/22
Провадження №1-кп/127/345/22
22 червня 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вінниці матеріали кримінального провадження №62022240040000006, які надійшли з Вінницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону з обвинувальним актом по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ворошилівка, українця, громадянина України, із середньою освітою, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , обіймаючи посаду водій комендантського взводу автомобільного відділення військової частини НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, 13 листопада 2021 року о 08 год. 30 хв., діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від військової служби, без поважних причин та без дозволу командирів, не з'явився з відпустки до розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , а проводив час на власний розсуд не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до 22 квітня 2022 року коли повернувся до військової частини НОМЕР_1 та приступи до виконання своїх службових обов'язків.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому.
Суду пояснив, що після відбування строкової служби, залишився в подальшому для проходження служби по контракту.
В листопаді 2021 року був у відпустці та після закінчення відпустки несвоєчасно з'явився до військової частини, оскільки познайомився з дівчиною, планував одружитися, тому і затримався і не повернувся до військової частини своєчасно.
У вчиненому щиро кається, розуміє що вчинив злочин, просить суд його суворо не карати та призначити йому мінімальну міру покарання.
Відповідно до вимог ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, з'ясувавши чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.
Відповідно до довідки КНП «Багатопрофільна лікарня» Тиврівської селищної ради обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався.
Відповідно до довідки КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» ОСОБА_4 на диспансерному наркологічному обліку не перебуває.
За місцем служби ОСОБА_4 характеризується позитивно.
Оцінивши досліджені докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому суд кваліфікує його дії за ч.4 ст. 407 КК України, тобто у нез'явленні вчасно до військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає повне визнання вини обвинуваченим, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлені.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем служби, наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк з випробуванням, поклавши на нього певні обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 63, 65-67, 75, 76 КК України, 370, 371, 374 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до вимог п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: