Справа № 686/6305/20
Провадження № 2/686/1778/22
30 травня 2022 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Мазурок О.В
при секретарі Колісник Л.В.
за участі представника позивача-відповідача ОСОБА_1
представника відповідача-позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Волочиського районного нотаріального округу Гадійчук Єлизавета Аполлонівна про визнання заповіту недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Волочиського районного нотаріального округу Гадійчук Єлизавета Аполлонівна про визнання заповіту недійсним. Просить визнати недійсним заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу Гайдайчук Єлизаветою Аполлонівною 27.06.2018 року, що зареєстрований в реєстрі за р.н. 3341 на користь ОСОБА_4 з подальшим застосуванням наслідків його недійсності.
На обґрунтування свого позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_5 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть, виданим 06 грудня 2018 року Теофіпольського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №8.
Після смерті брата нею була подана заява про прийняття спадщини до Теофіпольської державної нотаріальної контори. За її заявою ними була заведена спадкова справа №257/2018, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №54378867 від 06.12.2018 року.
При заведені спадкової справи Державним нотаріусом їй також було роз'яснено, що за життя, а саме 27 червня 2018 року її брат зробив заповіт на користь ОСОБА_4 . На момент смерті даний заповіт не був змінений і не скасований.
Вказаний заповіт є недійсним виходячи з наступного: її брат помер в Волочиській ЦРЛ ІНФОРМАЦІЯ_1 . Волочиська ЦРЛ йому була проведена операція з видалення пухлини на сечовому міхурі. На момент посвідчення заповіту самостійно пересуватися він не міг, приймав лікарські препарати, які негативно впливали на сприйняття ним реальних подій. Він не міг усвідомлювати значення своїх дій.
У відповідності до п. 3 Глави 1 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012№296/5, якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою)приватного нотаріуса, у посвідчувальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій зазначається місце вчинення нотаріальної дії (удома, у лікарні, за місцезнаходженням юридичної особи тощо) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями.
ОСОБА_4 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Просить встановити їй додатковий строк 2 місяці після вступу рішення в законну силу для подання мною заяви до Теофіпольської державної районної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування свого позову вказала, що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до мене, третя особа: приватний нотаріус Волочиського районного нотаріального округу Гадайчук Є.А. про визнання заповіту недійсним. Вона вважаю за необхідне подати до суду зустрічну позовну заяву про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , з яким вона проживала однією сім'єю з січня 1991 року.
Вона є спадкоємцем майна за заповітом померлого ОСОБА_5 , що підтверджується заповітом від 27.06.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Волочиського районного округу Гадайчук Є.А.
На день смерті померлого ОСОБА_5 заповіт не змінювався та не скасовувався
До спадкового майна померлого входить: земельна ділянка площею 2,4836 га, яка розташована на території Половецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ЯГ №992572, виданий 03.09.2008року (кадастровий номер 6820986200:05:006:0137); цінні папери в АТ «Сургутнафтогаз»
Відповідно до ст..1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.
Після смерті ОСОБА_5 вона фактично вступила в управління, користування спадковим майном, здійснила поховання ОСОБА_5 .
Разом з цим, відсутня реєстрація її місця проживання разом зі спадкодавцем.
Вона пенсіонер, людина похилого віку, проживає одна. Після смерті
ОСОБА_5 вона зверталася до приватного нотаріуса Гадайчук Є.А. з приводу оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5 , однак мені усно було відмовлено в такому оформленні. Вона добросовісно помилялася в тому, що їй необхідно звертатися до нотаріальної контори за місцем реєстрації ОСОБА_5 .
На початку вересня 2019 році вона звернулася до Хмельницького міськрайонного суду з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_5 до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За клопотанням представника ОСОБА_3 , її заява була залишена судом без розгляду в березні 2020року, оскільки відповідач ОСОБА_3 04.03.2020року подала позовну заяву до суду про визнання недійсним заповіту.
Саме в березні 2020року мені стало відомо про те, що рідна сестра ОСОБА_5 - ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини після смерті свого брата ОСОБА_5 та відповідно була відкрита спадкова справа №257/2018.
Окрім того, з 12.03.2020 року в нашій державі було оголошено карантин і вона не мала змоги звертатися до Теофіпольської районної державної нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5 .
В жовтні 2020 року вона звернулася до державного нотаріуса Теофіпольської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .
Державним нотаріусом їй було повідомлено про те, що я пропустила шестимісячний строк подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .
Нею було шестимісячний строк подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вона не звернулася до Теофіпольської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини на підставі вищевикладених обставин.
Окрім цього, вона не могла звернутися вчасно до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, ще й тому, що після смерті ОСОБА_5 хворіла. Багато коштів моїх було витрачено на лікування померлого ОСОБА_5 , в тому числі і на поховання. А тому, вона вважає, що пропустила строк прийняття спадщини з поважних причин.
Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримала, проти задоволення зустрічного позову заперечила.
Представник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову
ОСОБА_3 заперечила, позов підтримала.
Третя особа - приватний нотаріус Волочиського районного нотаріального округу Гадійчук Єлизавета Аполлонівна, в судове засідання не з'явилась, направила заяву про слухання справи за його відсутності. В попередньому судовому засіданні пояснила, що до нотаріальної контори, де вона працює, привезли ОСОБА_5 , який був на інвалідному візку, його супроводжували чоловік та жінка. ОСОБА_5 повідомляв, що лікується в лікарні, відповідав чітко,розумів значення своїх дій, був дієздатним, висловив своє волевиявлення.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні заяви не підлягають задоволенню з наступних підстав: судом об'єктивно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть, виданим 06 грудня 2018 року Теофіпольського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №8. Місце смерті м. Волочиськ Волочиського районну Хмельницької області.
Після смерті ОСОБА_5 - ОСОБА_3 подала заява про прийняття спадщини до Теофіпольської державної нотаріальної контори та за її заявою була заведена спадкова справа №257/2018, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №54378867 від 06.12.2018 року.
27 червня 2018 року ОСОБА_5 зробив заповіт відповідно до якого на випадок смерті робить таке розпорядження: все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що він за законом матиме право, заповідає ОСОБА_4 . Вказаний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Гадайчук С.А. Волочиського районного нотаріального округу. Заповіт записаний, нотаріусом, зі слів ОСОБА_5 . Заповіт до підписання прочитаний уголос заповідачем ОСОБА_5 і власноручно підписаний в присутності нотаріуса о 09 год.30 хв. Особу його встановлено, дієздатність перевірено. Заповіт зареєстрований в реєстрі №3341.
Відповідно до п.п.2, 3 Глави 1 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, нотаріальні дії вчиняються у приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли фізична особа не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчу вального правочину, такі нотаріальні дії можуть бути вчиненні поза вказаними приміщеннями, але в межах нотаріального округу.
Якщо нотаріальна дія вчинюється поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса, у посвідчувальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій зазначається місце вчинення нотаріальної дії (удома, у лікарні, за місцем знаходження юридичної особи) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
До суду не надано доказів тому, що спірний заповіт було складено та посвідчено поза межами нотаріальної контори.
Так, свідок ОСОБА_6 (лікуючий лікар ОСОБА_5 ) в судовому засіданні посвідчила, що вона не пам'ятає чи звертався ОСОБА_5 чи його родичі про необхідність залишення території лікарні. Свідок ОСОБА_7 , в судовому засіданні посвідчила, що ОСОБА_5 проживав з ОСОБА_4 з 1992 року, як чоловік та дружина; їй відомо, що ОСОБА_5 перебував в лікарні; зі слів ОСОБА_4 - ОСОБА_5 їздив до нотаріуса для складення заповіту; похованням ОСОБА_5 займалась ОСОБА_4 ; сестра ОСОБА_5 , не хотіла займатися похованням свого брата, а також, щоб його поховання здійснювалося в Теофіпольському районні.
Відповідно до повідомлення КНП «Волочиська багатопрофільна лікарня» №487 від 02.06.2021 року на запит суду від 25.05.2021 року повідомила про відсутність інформації, щодо того, чи міг ОСОБА_5 станом на 27.06.2018 року самостійно пересуватися та покидати територію лікарні.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Волочиського районного нотаріального округу Гадійчук Єлизавета Аполлонівна про визнання заповіту недійсним слід відмовити за недоведеністю.
Також, суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не підлягає задоволенню, з наступних підстав: відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до довідки виданої виконкомом Поповецької сільської ради №226 від 16.07.2018 року: на день смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_1 , який проживав АДРЕСА_1 склад сім'ї слідуючий: співмешканка - ОСОБА_4 , 1951 року народження постійно проживала разом і вели спільне господарство.
Відповідно до довідки виданої виконкомом Поповецької сільської ради ОСОБА_4 здійснила поховання ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на кладовищі с. Червоний Кут Волочиського району Хмельницької області 01 липня 2018 року.
ОСОБА_4 не надала до суду доказів на підтвердження, що нотаріусом Теофіпольської районної державної нотаріальної контори було відмовлено їй у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .
Відповідно до наданої, зав.держнотконтори Теофіпольської державної нотаріальної контори Вівсянко О.П., до суду копії спадкової справи після смерті
ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 08.05.2020 року, вказана відмова відсутня у спадковій справі.
Частиною 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.
Статтею 16 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж тим, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
А тому, суд вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисті порушених прав.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.. ст.. 15, 16, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, ст..ст. 4, 12, 15, 77 - 81, 141, 258, 354 ЦПК України суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Волочиського районного нотаріального округу Гадійчук Єлизавета Аполлонівна про визнання заповіту недійсним відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня виготовлення повного судового рішення апеляційної скарги .
Позивач-відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає в с. Михиринці Теофіпольського районну Хмельницької області.
Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована в
АДРЕСА_2 .
Третя особа: приватний нотаріус Волочиського районного нотаріального округу Гадійчук Єлизавета Аполлонівна, м. Волочиськ вул.. Незалежності, 21 Хмельницької області.
Повний текст рішення складено 13.06.2022 року.
Суддя: