308/5359/21
22.06.2022 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освітою вищою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,-
08.03.2020 близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого проживання, за адресою АДРЕСА_1 , умисно вчинив відносно своєї матері ОСОБА_5 дії психологічного насильства, що проявилось у словесних образах потерпілої нецензурними словами, що призвело до змін в нормальному психоемоційному стані потерпілої особи, викликало в неї душевні переживання, почуття тривоги, страху, приниженості.
Крім цього, 30.07.2020 близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_3 знаходячись по місцю свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , умисно вчинив відносно своєї матері ОСОБА_5 дії психологічного насильства, що проявилось у словесних образах потерпілої нецензурними словами, погрозах фізичною розправою, що призвело до змін в нормальному психоемоційному стані потерпілої особи, викликало в неї душевні переживання, почуття тривоги, страху, приниженості.
Крім цього, 01.10.2020 о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_3 знаходячись по місцю свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , умисно вчинив відносно своєї матері ОСОБА_5 дії психологічного насильства, що проявилось у словесних образах потерпілої нецензурними словами, погрозах фізичною розправою, що призвело до змін в нормальному психоемоційному стані потерпілої особи, викликало в неї душевні переживання, почуття тривоги, страху, приниженості.
Крім цього, 13.04.2021 близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_3 знаходячись за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 умисно вчинив відносно своєї матері ОСОБА_5 дії психологічного насильства, що проявилось у словесних образах потерпілої нецензурними словами, погрозах фізичною розправою, що призвело до змін в нормальному психоемоційному стані потерпілої особи, викликало в неї душевні переживання, почуття тривоги, страху, приниженості.
Вказаними діями психологічного характеру, ОСОБА_3 умисно заподіяв своїй матері ОСОБА_5 систематичні психологічні страждання у вигляді негативних змін в нормальному психоемоційному стані потерпілої особи, що викликало в неї душевні переживання, почуття тривоги, страху, приниженості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в скоєному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті.
Оскільки прокурор та обвинувачений не заперечили щодо фактичних обставин справи, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги встановлення судом того факту, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, а також приписи ч. 2 ст. 394 КПК України щодо особливостей апеляційного оскарження, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням характеризуючих даних про його особу.
Суд оцінює, що показання обвинуваченого ОСОБА_3 в повній мірі узгоджуються та відповідають суті тих подій, які викладені в обвинувальному акті, тому об'єктивних сумнівів у доведеності його вини у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 126-1 КК України, у суду не має.
Суд, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , його щирим визнанням вини у вчиненому приходить до висновку, що органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ст. 126-1 КК України кваліфіковано вірно, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань.
Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу винного, який є не одруженим та є не працюючим.
Пом'якшуючими покарання обставинами є його щире каяття у вчиненому, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує пом'якшуючі провину обставини обвинуваченого, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Враховуючи викладене суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, з призначенням покарання у виді громадських робіт.
Цивільний позов не заявлявся.
Судові витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 370, 373 КПК України суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити покарання у виді 160 (ста шістьдесяти ) годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1