Справа № 308/11435/21
16.06.2022 місто Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника (володільця) майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.09.2021, у рамках кримінального провадження № 12021071030001143,
ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.09.2021, у рамках кримінального провадження № 12021071030001143.
В обґрунтування клопотання посилався на те, що у провадженні слідчого відділу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12021071030001143 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2021, про те, що 19.08.2021, приблизно об 11.30 год., ним під керуванням автомобілем марки «Опель Вектра», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , було здійснено наїзд на невідому йому особу чоловічої статі.
В подальшому працівниками Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071030001143.
Вказує, що 03.09.2021 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області було накладено арешт на автомобіль марки «Опель», модель «Вектра», д.н.з. НОМЕР_2 , який зареєстрований за його дружиною ОСОБА_5
31.10.2021 слідчим відділом Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 12021071030001143 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Вважає, що накладення арешту в рамках кримінального провадження № 12021071030001143 на даний час відпало та порушує законні права й інтереси фактичного володільця/власника, а також відпала подальша доцільність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Накладення арешту на даний автомобіль є втручанням в право особи щодо володіння, користування та розпорядження відповідним майном.
На підставі наведеного, просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/11435/21 на майно (транспортний засіб/речі та предмети) у кримінальному провадженні № 12021071030001143 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2021, а саме: транспортний засіб «Опель Вектра», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який був у нього вилучено 19.08.2021, та зареєстрований за його дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернути особі, в якої воно було вилучено або за якою майно зареєстровано.
17.12.2011 представником ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_3 подано додаткові пояснення до клопотання про скасування арешту майна, в яких зазначив, що 31.10.2021 слідчим відділом Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області було прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 12021071030001143 на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Із змісту зазначеної постанови вбачається, що вказане рішення було прийняте на підставі ретельно проведеного досудового розслідування, під час якого були проведені відповідні експертні дослідження. Зокрема, відповідно до висновку щодо технічного стану автомобіля № СЕ-19/107-21/7356-ІТ від 05.10.2021 автомобіль марки «Опель Вектра», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходився у технічно справному стані. Відповідно до висновку комплексної фототехнічної та інженерно-транспортної експертизи № КСЕ-19/107-21/7798 від 04.10.2021 водій автомобіля марки «Опель Вектра», д.н.з. НОМЕР_1 , при викладених у описовій частині висновку обставинах не мав технічної можливості зупинити свій транспортний засіб та уникнути наїзду на пішохода. Наведеним підтверджується, що автомобіль під час досудового розслідування піддався усім необхідним дослідженням і у подальшому його утриманні на штраф майданчику відпала потреба. Зауважує, що автомобіль з серпня 2021 року знаходиться на спецмайданчику під відкритим небом, що призводить до його псування та пошкодження, особливо зважаючи на природні умови. Автомобіль не обслуговується, що може унеможливити його використання у майбутньому. Оскільки автомобіль визнано речовим доказом, тому на даний час щодо нього проведені відповідні огляди та інші необхідні слідчі дії, передбачені законодавством для закріплення статусу речового доказу у справі. У справі були виконані усі слідчі дії, що передбачали використання цього автомобілю. ОСОБА_4 , враховуючи факт скасування постанови про закриття кримінального провадження, на даному етапі розслідування повністю погоджується з потребою органу досудового розслідування зберегти речові докази шляхом заборони розпоряджатися ними чи відчужувати їх, але заборона користування належним його дружині транспортним засобом на даному етапі досудового розслідування, на їх думку, втратила актуальність. Стверджує, що ризики приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження арештованого майна в даному випадку повністю відсутні, оскільки в законодавстві України існує інститут відповідальності за такі дії. Кримінальна відповідальність за такі дії передбачена ст. 388 КК України, яка буде дисциплінувати ОСОБА_4 в аспекті збереження майна, на яке накладено арешт.
У зв'язку з наведеним, представник у додаткових поясненнях до клопотання просить частково скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 03.09.2021 у кримінальному провадженні № 12021071030001143 на автомобіль марки «Опель Вектра», д.н.з. НОМЕР_1 , та передати автомобіль марки «Опель Вектра», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 на відповідальне зберігання шляхом заборони його знищенню, перетворенню, передачі та відчуження до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 у даному судову засіданні клопотання підтримав та просив частково скасувати арешт і передати автомобіль ОСОБА_4 на відповідальне зберігання.
Слідчий ОСОБА_6 у дане судове засідання не з'явився, при цьому згідно з поданою у попереднє судове засідання заявою просив провести розгляд клопотання про скасування арешту майна без його участі.
Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження № 12021071030001143, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Статтями 7, 16 КПК України передбачено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Натомість при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює доводи клопотання в частині обґрунтованості підстав для скасування раніше накладеного арешту.
Під час розгляду даного клопотання слідчим суддею встановлено, що на даний час у провадженні слідчого відділу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області знаходилося кримінальне провадження № 12021071030001143, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК України було внесено на підставі повідомлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що 19.08.2021 надійшло в чергову частину Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, про те, що він 19.08.2021, об 11.32 год., керуючи автомобілем марки «Опель Вектра», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Собранецькій, м. Ужгород, не дотримавшись належної швидкості руху, не приділивши належної уваги дорожній обстановці та не вживши екстреного гальмування для уникнення небезпеки, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який переходив проїжджу частину дороги, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.09.2021 (справа № 308/11435/21) задоволено клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12021071030001143, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення 20.08.2021, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Постановлено накласти арешт на майно, вилучене 19.08.2021 під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме: автомобіль марки «Opel», модель «Vectra», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що зареєстрований за ОСОБА_5 , та яким користувався ОСОБА_4 , шляхом заборони користування та розпоряджання вказаним транспортним засобом.
Згідно з постановою заступника начальника слідчого відділу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 від 31.10.2021 кримінальне провадження № 12021071030001143 від 20.08.2021 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Постановою прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_8 від 06.12.2021 постанову заступника начальника слідчого відділу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 від 31.10.2021 про закриття кримінального провадження скасовано з тих підстав, як встановлено вивченням матеріалів кримінального провадження, у порушення ст. ст. 2, 38 КПК України слідчим усіх передбачених законом заходів для забезпечення ефективності та повноти досудового розслідування не вжито, постанова про закриття кримінального провадження винесена передчасно.
31.12.2021 заступником начальника слідчого відділу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 винесено постанову про зміну правової кваліфікації кримінального провадження, а саме кримінальне провадження № 12021071030001143 від 20.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, перекваліфіковано на ч. 2 ст. 286 КК України.
Змінюючи правову кваліфікацію кримінального провадження слідчий виходив з того, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на стаціонарному лікуванні в Ужгородській ЦМКЛ з 19.08.2021 до 30.09.2021. 30.09.2021 в чергову частину Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області з лінії 102 надійшло повідомлення чергового лікаря про те, що о 04 год. в реанімаційному відділенні помер ОСОБА_7 . За даним фактом СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області було проведено огляд трупа, який в подальшому направлено в прозектуру на розтин з метою встановлення причин смерті.
Постановою заступника начальника слідчого відділу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 від 31.12.2021 кримінальне провадження № 12021071030001143 від 20.08.2021 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.06.2022 скасовано постанову заступника начальника слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 від 31.12.2021 про закриття кримінального провадження № 12021071030001143, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
За змістом ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.09.2021 (справа № 308/11435/21), якою задоволено клопотання про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12021071030001143, слідчий виходив з наявності сукупності розумних підозр вважати, що зазначене у клопотанні майно, що було вилучено 19.08.2021 року під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди - автомобіль марки «Opel», модель «Vectra», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , є доказом злочину та зберегло на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, стороною обвинувачення доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, зокрема проведення з транспортним засобом ряду судових експертиз (експертизи технічного стану, транспортно-трасологічної експертизи, автотехнічної експертизи з метою встановлення причин, що слугували настанню дорожньо-транспортної пригоди), а відтак дійшов до переконання про обґрунтованість та задоволення внесеного клопотання з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні злочину.
Слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні майно, що було вилучено 19.08.2021 під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди - автомобіль марки «Opel», модель «Vectra», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , та на яке накладено арешт, має доказове значення. Для проведення ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, з огляду на те, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.06.2022 скасовано постанову слідчого від 31.12.2021 про закриття кримінального провадження № 12021071030001143, та досудове розслідування на даний час здійснюється щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку, передбаченому ст. ст. 170-174 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Слідчий суддя враховує зазначені положення закону та обставини кримінального провадження, а саме ті, що існує необхідність у забезпеченні доказів, шляхом арешту майна, яке у встановленому законом порядку визнано речовими доказами та відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.
Крім того, при вирішенні питання про скасування арешту майна, слідчий суддя також бере до уваги той факт, що в даному випадку обмеження права власності (володіння) є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.
При накладенні арешту на транспортний засіб, який визнано речовим доказам у кримінальному провадженні, слідчим суддею, з огляду на дані досудового розслідування, було встановлено наявність достатніх правових підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Тобто, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Обставини, викладені у клопотанні, не є такими, що унеможливлюють застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому такі твердження не можуть бути підставою для скасування арешту майна.
Беручи до уваги, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, та з огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, слідчий суддя вважає, що доводи клопотання про скасування арешту не містять належного обґрунтування, яке б надало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на майно на теперішній час відпала або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, підстав вважати ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.09.2022 необґрунтованою немає, ОСОБА_4 та його представником не доведено, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба, у зв'язку з чим у задоволенні поданого клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.
При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, ОСОБА_4 та його представником не надано і слідчим суддею у судовому засіданні не встановлено.
Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що заявник у подальшому не позбавлений процесуальної можливості повторно ініціювати питання скасування арешту майна, попередньо долучивши відповідні матеріали, якими правова позиція заявника буде підтверджуватися, в тому числі щодо того, що відпала необхідність в вказаному заході забезпечення у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.09.2021, у рамках кримінального провадження № 12021071030001143.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали 17 червня 2022 року о 16 год. 00 хв.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1