Справа № 308/4980/22
16 червня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071030000426 від 14.04.2022, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , , громадянина України, українця, неодруженого, тимчасово непрацюючого, з незакінченою середньоюспеціальною освітою, у силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, -
Судом встановлено, що за змістом обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням в інше приміщення та вчиненій в умовах воєнного стану, за наступних встановлених досудовим розслідуванням обставин.
14.04.2022 о 15 год. 00 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись за адресою АДРЕСА_2 , усвідомлюючи що діє в умовах воєнного стану, діючи з прямим умислом , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів з метою особистої наживи і збагачення за рахунок викраденого чужого майна, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, з підсобного приміщенім за адресою АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_5 здійснив крадіжку велосипеда, червоного кольору, марки «Kalkhoff», ціна якого відповідно до звіту про оцінку становить 1305,00 грн. після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому був затриманий працівниками поліції.
При виконанні судом вимог ст.348 КПК України обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що йому зрозуміла суть обвинувачення та що він визнає себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та бажає давати показання. Обвинувачений зазначив, що з обставинами, викладеними в обвинувальному акті, повністю згідний, окрім того щиро розкаявся та просив суд суворо не карати.
У судовому засіданні прокурор просив провести розгляд справи у спрощеному порядку, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних про його особу, у той же час призначити обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років та на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Потерпілий у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що претензій майнового характеру до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявляє, не заперечує щодо розгляду справи у порядку ст.349 КПК Україн , при цьому питання покарання залишає на розсуд суду.
Оскільки прокурор та обвинувачений не заперечили щодо фактичних обставин справи, враховуючи те, що обвинувачений визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги встановлення судом того факту, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, а також приписи ч. 2 ст. 394 КПК України щодо особливостей апеляційного оскарження, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням характеризуючих даних про його особу.
Суд оцінює, що показання обвинуваченого в повній мірі узгоджуються та відповідають суті тих подій, які викладені в обвинувальному акті, тому об'єктивних сумнівів у доведеності його вини у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у суду не має.
Суд, обмежившись допитом обвинуваченого, його щирим визнанням вини у вчиненому приходить до висновку, що дії останнього органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 185 КК України кваліфіковано вірно, та вина ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, за таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням в інше приміщення та вчинену в умовах воєнного стану, є доведеною.
Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, особливості й обставини вчинення такого: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, дані про особу винного, яка є особою молодого віку.
Відповідно до ст.66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст.67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання перебування у стані алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, особу винного, його ставлення до вчиненого, наявність обставини, що пом'якшують покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_4 , та попередження нових злочинів йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.
Разом із цим, суд з врахуванням фактичних обставин справи, тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який у силу ст. 89 КК України раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, під наглядом та за допомогою до КНП «Закарпатський медичний центр психічного здоров'я та медицини залежностей» Закарпатської обласної ради не перебуває, вважає за можливе його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, обравши йому покарання не пов'язане з позбавленням волі згідно ст.75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України строком на 3 роки.
Саме таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів.
Європейський суд з прав людини у справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року зазначив, що покарання, як втручання держави в особисте приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні на стадії судового провадження не обирався та підстави для його визначення, на даному етапі, відсутні.
Процесуальні витрати - відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
Питання щодо речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 349, 374, 376, 395 КПК України , суд-
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки, на підставі ст. 75 КК України.
Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки: періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Нагляд за ОСОБА_4 , доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Речові докази:
-Велосипед, червоного кольору, марки «Kalkhoff» - вважати повернутим власнику ОСОБА_5
-чотири відрізи скочту зі слідами папілярних ліній рук, які поміщені до паперового конверта НПУ, направлені на зберігання до кімнати речових доказів Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1