Справа № 161/12109/21 Провадження №33/802/294/22 Головуючий у 1 інстанції:Кирилюк В. Ф.
Категорія:ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Борсук П. П.
22 червня 2022 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Борсук П.П., з участю секретаря судових засідань Хитрика Р.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Таргонія Валерія Олександровича, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2022 року
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , працюючого у Волинському НДЕКЦ МВС (на момент вчинення правопорушення) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 02 липня 2021 року о 03 год. 30 хв. у м. Луцьку на вул. Рівненській, 109, керував автомобілем Volkswagen Passat, НОМЕР_1 , із ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. На вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння категорично відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді суду першої інстанції ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить її скасувати як незаконну та необґрунтовану, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, істотним порушенням вимог процесуального закону.
Стверджує, що за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, автомобілем не керував. За кермом перебував його товариш ОСОБА_2 , а тому суд визнавши його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП допустив невідповідність своїх висновків дійсним обставинам події, що мала місце 02 липня 2021 року о 03 год. 30 хв. у м. Луцьку на вул. Рівненській, 109.
Посилається, що суд невірно оцінив докази у справі, зокрема поза оцінкою суду залишилась постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022, якою скасовано в частині постанову ДП18 №462748 в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 2 ст. 122 КУпАП. Вважає, що вказаним судовим рішенням спростовується факт руху автомобіля, що слід визнати обставиною, яка взагалі виключає відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
На переконання апелянта наведені порушення є істотними, такими що перешкодили суду прийняти законне і обґрунтоване рішення, а тому він просить скасувавши постанову суду, провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Окрім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, як такий, що пропущений з поважних причин. Фактично підставою пропуску строку на оскарження постанови суду є несвоєчасне отримання ним її копії, яку він отримав через свого захисника 27.04.2022, тому просить рахувати строк на оскарження з моменту отримання копії.
Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення апелянтів, які просили апеляційну скаргу задовольнити з викладених у ній підстав, допитавши свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , суддя приходить до наступного висновку.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не був присутній під час винесення постанови судом, її копію, як стверджує сам апелянт, він отримав 27.04.2022, при цьому апеляційну скаргу подав 10 травня 2022 року, а тому виходячи з принципу доступу до правосуддя, який випливає з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, строк на апеляційне оскарження постанови слід поновити та прийняти до розгляду апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про його винуватість у вчиненні правопорушення.
Висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, довідкою УПП у Волинській області про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , постановою поліцейського від 02 липня 2021 року серії ДП18 №462748, яка постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі №161/12542/21 залишена без змін в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП, відеозаписами подій.
Відеозаписи, прикріплені до матеріалів справи надають можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки ним зафіксовані реальні дані, які не носять суб'єктивного характеру та дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбулися, не можуть бути спростовані та мають істотне значення для розгляду справи.
Так, наявним у справі відеозаписом (файл 20210702070750000271.avi) стверджується, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухається заднім ходом. Окрім того відеозаписом файл 20210702071622000280.avi зафіксовано, що ОСОБА_1 на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, як на місці події, так і в медичному закладі, відмовився.
Під час апеляційного розгляду за клопотанням сторони захисту було допитано свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .
Допитаний в судовому засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_3 , котрий був запрошений понятим при проведенні освідування водія ОСОБА_1 , підтвердив відмову останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Свідок ОСОБА_4 - працівник поліції, котрий склав протокол про адміністративне правопорушення показав суду, що бачив як ОСОБА_1 керував автомобілем заднім ходом.
Свідок ОСОБА_2 дав показання, що на прохання ОСОБА_1 він керував транспортним засобом, однак через неполадки в системі запалювання, залишив цей автомобіль разом із ОСОБА_1 .
Сам ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду не заперечував, що по приїзду поліцейських він сидів на сидінні водія, транспортний засіб в цей час знаходився з заведеним двигуном.
Аналізуючи показання цих осіб, суд вважає, що вказані свідчення не спростовують винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні та не дають підстав для сумніву в законності дій працівників поліції. Будь-яких відомостей про порушення працівниками поліції вимог закону, ні свідки, не сам апелянт не надали.
Версія апелянта, що транспортним засобом, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, керував не він, а інша особа, не знайшла свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, оскільки вона повністю спростовується наданими до суду доказами, а тому розцінюється судом апеляційної інстанції як спосіб уникнення відповідальності за вчинене.
Апеляційний суд знаходить надуманими доводи ОСОБА_1 про те, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі №161/12542/21 спростовується факт керування ним автомобілем. Його посилання, викладені у скарзі з цього приводу є перекручуванням змісту судового рішення адміністративного суду, адже як вбачається зі змісту цієї постанови в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП за постановою поліцейського від 02 липня 2021 року серії ДП18 №462748, рішення поліцейського залишено без змін, що свідчить до доведеність факту керування транспортним засобом.
Таким чином, аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.5 ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а викладені ним в апеляційній скарзі доводи жодним чином не спростовують його.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння особою, яка керує транспортним засобом, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП.
Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, а висловлені посилання не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду матеріалів.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294, 295 КУпАП, апеляційний суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2022 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Копію рішення у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої його винесено.
Суддя Волинського апеляційного суду П.П. Борсук