Справа № 761/10194/22
Провадження № 1-кс/761/5789/2022
16 червня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах заставодавця ОСОБА_5 про повернення застави в кримінальному провадженні №22019101110000184 від 05.11.2019 року, -
в провадження Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання від адвоката ОСОБА_3 в інтересах заставодавця ОСОБА_5 про повернення застави в кримінальному провадженні №22019101110000184 від 05.11.2019 року.
В обґрунтування клопотання адвокат посилається на те, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22019101110000184 від 05.11.2019 року.
Зазначає, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва в справі № 761/39082/21 від 03.08.2020 відносно підозрюваного Грузнова 22019101110000184 від 05.11.2019 року продовжено строк тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. При цьому, заставодавець ОСОБА_5 на виконання умов вказаної ухвали та вніс вказані грошові кошти в розмірі 454000 грн. на спеціальний рахунок.
Ініціатор клопотання, як на підставу для задоволення клопотання, вказує, що оскільки термін дії застави встановлено строком до 30.12.2021, а строк дії обов'язків відносно підозрюваного згідно ухвали суду від 02.11.2021 продовжено в межах строків досудового розслідування, а саме до 10.02.2022 і застава не була звернута в дохід держави, а тому відповідно до ч.11 ст. 181 КПК України підлягає поверненню заставодавцю, оскільки наразі відсутні підстави надалі утримувати і не повертати заставодавцю грошові кошти після закінчення дії ухвали про обрання запобіжного заходу з 11.02.2022, оскільки строк дії запобіжного заходу закінчився 11.02.2022., а з клопотанням до слідчого судді про продовженя дії застави ніхто не звертався і запобіжний захід продовжено не було.
У судовому засіданні адвокат підтримав вказане клопотання з викладених в ньому підстав, просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на його безпідставність та зазначила, що строк дії обов'язків хоч і закінчився, однак застава як запобіжний захід не потребує продовження і діє наразі оскільки досудове розслідування не закінчено.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22019101110000184 від 05.11.2019 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.255, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.3 ст. 313 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.11.2021 підозрюваному ОСОБА_6 в межах кримінального провадження №22019101110000184 від 05.11.2019 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування тривалістю до 30.12.2021 з правом внесення застави із покладенням на підозрюваного низки обов'язків у випадку внесення застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до наявної в матералах справи копії квитанції, заставодавцем ОСОБА_5 03.11.2021 внесено заставу, внаслідок чого ОСОБА_6 звільнено з-під варти та він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.12.2021 продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_6 строк дії покладних на нього обов'язків в межах строків досудового розслідування, а саме по 10.02.2022 включно.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Застава як один з видів запобіжних заходів полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Правилами ч. 11 ст. 182 КПК України встановлено підстави і умови повернення застави. Вона повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо не була звернена в дохід держави.
Згідно зі ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Виходячи із системного аналізу норм КПК, граничний строк дії запобіжного заходу у вигляді застави не встановлений, а тому такий захід діє до його зміни чи скасування на підставах та в порядку, передбачених, зокрема, ст.ст. 200, 201 КПК України КПК.
Також слідчий суддя звертає увагу на зміст ч. 8 ст. 182 КПК України, відповідно до якої, застава звертається в дохід держави у випадках: 1) невиконання обов'язків заставодавцем; 2) якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки; 3) якщо підозрюваний, обвинувачений порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки.
Таким чином, застава забезпечує добросовісну процесуальну поведінку та виконання обов'язків: 1) заставодавця; 2) підозрюваного, обвинуваченого в частині явки до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (ч. 7 ст. 42 КПК України); 3) підозрюваного, обвинуваченого в частині виконання обов'язків, покладених на нього ухвалою суду при застосуванні запобіжного заходу.
Запобіжні заходи, у тому числі застава, застосовуються для забезпечення виконання підозрюваним певних обов'язків: як тих, що визначені ухвалою слідчого судді відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, так і тих, що передбачені безпосередньо пунктами 1, 3, 4 ч. 7 ст. 42 КПК України.
Визначені в ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки можуть бути застосовані додатково до обраного щодо підозрюваного запобіжного заходу, який не пов'язаний із триманням під вартою. Обов'язки підозрюваного, передбачені в ч.7 ст.42 КПК України, покладаються на нього процесуальним законом і діють з часу набуття особою статусу підозрюваного, незалежно від застосування запобіжного заходу.
З викладеного слідує, що застава згідно ст.182 КПК України застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, - проте не лише визначених у ст.194 КПК України і покладених на нього ухвалою слідчого судді або суду, а і тих, які перелічені у ч.7 ст.42 КПК України.
Приписами частини 7 ст.194 КПК України визначено, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. І в разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Правилами ч. 11 ст. 182 КПК України встановлено підстави і умови повернення застави. Вона повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо не була звернута в дохід держави. Аналіз положень ст. 182, 194, 196, 197, 199, 181, 203 КПК України в їх системному взаємозв'язку дає підстави для висновку, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту, а також перелічені в ч. 5 ст. 194 КПК України обмеження, діють певний, визначений ухвалою слідчого судді (суду) строк, а інші запобіжні заходи, в тому числі застава, обмеженого строку дії не мають і діють до їх скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.
Отже, навідь закінчення строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що були покладені на підозрюваного відповідною ухвалою слідчого судді, не припиняє сам запобіжний захід заставу та не є законною підставою для повернення суми застави заставодавцю.
За таких обставин, твердження ініціатора клопотання про закінчення строку дії застави оскільки строк дії покладених ообов'язків на підозрюваного закінчився з 11.02.2022, - є помилковим.
У вказаному кримінальному провадженні підозрюваний ОСОБА_6 є таким, щодо якого застосований запобіжний захід у вигляді застави на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 02.11.2021 і дія якої в цій частині не припинено, оскільки дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначено вказаною ухвалою в строк до 30.12.2021 включно, а не дію запобіжного заходу у виді застави, яка відповідно до положень КПК не має конкретно визначеного строку дії.
На підставі викладеного, керуючись ст. 182, 203, 309, 372, 392, 393, 395 КПК України, слідчий суддя,-
в задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: