Справа № 760/32221/21
Провадження № 2/761/8861/2022
20 червня 2022 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Савицький О.А., вивчаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: державний нотаріус п'ятої Київської державної нотаріальної контори Гриценко О.В. про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,
29.11.2021 р. на адресу Солом'янського районного суду м.Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: державний нотаріус п'ятої Київської державної нотаріальної контори Гриценко О.В. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Ухвалою до Солом'янського районного суду м.Києва від 02.12.2021 р. вказану справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Києва.
14.06.2022 р. вказана справа надійшла до Шевченківського районного суду м.Києва.
16.06.2022 р. протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючим суддею у справі Савицького О.А.
Під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 177 ЦПК України.
З аналізу позовної заяви встановлено, що її підписано адвокатом Ільїновим Р.В. на підтвердження повноважень якого до позовної заяви долучено копія ордеру серії ВВ № 1018853 від 25.11.2021 р., варто вказати наступне.
Відповідно до ч.7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 4 ст. 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Частиною 2 ст. 64 ЦПК України визначено, що обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 р. затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, яке встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об'єднань / адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.
Так, з ордера адвоката серії ВВ № 1018853 від 25.11.2021 р. вбачається, що в графі «назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено «Солом'янського районного суду м.Києва».
При цьому, відповідно до пункту 12.4 Положення ордер повинен містить назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.06.2019 року в справі № 9901/847/18 визначила, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».
Тому, позивачу необхідно надати копію ордера, що заповнений відповідно до вимог Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордері.
Крім того, відповідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У відповідності до положень ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв немайнового характеру, які подаються до суду фізичними особами становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів, що надійшли до суду вбачається, що позивач сплатив судовий збір у сумі 908,00 грн. на розрахунковий рахунок Солом'янського районного суду м.Києва, проте, справу було передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Києва.
А від так, судовий збір у сумі 908,00 грн. за вимогу немайнового характеру має бути сплачено позивачем на рахунок з наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н ; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37995466; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) ; код банку отримувача (МФО) - 899998 ; рахунок отримувача - UA028999980000031217206026011 ; код класифікації доходів бюджету - 22030101 .
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження заяви до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно роз'яснень, які містяться в абз.2 п.5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року встановивши, що судовий збір сплачено не за місцем розгляду справи, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та пропонує сплатити судовий збір до бюджету за місцем розгляду справи і одночасно цією ж ухвалою відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182, вирішує питання про повернення помилково сплаченого судового збору.
Крім того, в п.44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року зазначається, що питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов'язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.
Враховуючи, що позивачем було сплачено суму коштів на оплату судового збору за подання позовної заяви до іншого суду квитанція № 98030 від 25.11.2021 р., а справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Києва, керуючись ч.2 ст. 133 ЦПК України та роз'ясненнями, які містяться п.5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 р., суддя прийшов до висновку, що судовий збір сплачений позивачем на рахунок Подільського районного суду м.Києва, підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 9 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 133, 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: державний нотаріус п'ятої Київської державної нотаріальної контори Гриценко О.В. про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, попередивши, що в разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.
Повернути ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп., сплачений відповідно до квитанції № 98030 від 25.11.2021 р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: