Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/3609/22
27 травня 2022 року Подільський районний суд міста Києва в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42022102070000160 від 06.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, -
Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження 42022102070000160 від 06.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України в якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим слідчого відділу Подільського УП ГУ НП у м. Києві 13.05.2022 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , вилучено: папка фіолетового кольору з рахунками; особова справа ОСОБА_5 ; папка жовтого кольору з договорами; папка чорного кольору з договорами; папка чорного кольору з копіями паспортів та додатків; папка жовтого кольору з копіями паспортів та додатків; папка чорного кольору з розрахунками; виписка з «покроковою інструкцією Покупка-продаж валюти»; два блокноти з чорновими записами; блокноти в кількості 2 штуки з чорновими записами; мобільні телефони, марки ZTE з маркуванням: Р 08, Р 01, Р 32, Р12, Р 10, Р 04, Р 11, Р 35, Р 05, Р 32, Р 04, Р 24, Р 30 та чотири мобільні телефони ZTE без маркування; планшет Самсунг, ІМЕІ: НОМЕР_1 ; флеш носій TAKE MS; флеш носій good ram; жорсткий диск TOSHIBA, c/n 4167Г110ТМ1П, жорсткий диск ASUS, c/n М5ЬMRCG001583А24, жорсткий диск VINGA, c/n 1021SD013299001, жорсткий диск FORTINET, c/n FGT60FTK21022926, жорсткий диск Unifi, c/n US8-150 W; ноутбук Dell, c/n 7RHSL32; ноутбук HP, c/n 5CD133807j; системний блок aruba, c/n СNOAKPHOV1; накопичувач МХ 624; накопичувач LINCS1S, c/n 25T10C98800927; зарядний пристрій HP; ноутбук HP 5 CD147CT6T; вісім стартових пакетів Київстар в первинному неушкодженому упакуванні; п'ять стартових пакетів «Водафон» в первинному неушкодженому упакуванні; стартовий пакет hello 17236023165, з упакуванням; стартовий пакет МТС 89701012418208653219 +79812092870; стартовий пакет з сім картою НОМЕР_2 ; стартові пакети hello з сім картами з номерами: НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; без сім карток НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; з сім картою: НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; сім карти Vodafone: НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , без сім картки: НОМЕР_16 , сім карти з маркуванням: НОМЕР_17 ; 00393022519: НОМЕР_18 ; НОМЕР_19 ; НОМЕР_20 ; флеш накопичувач Transcend на 8 Gb; флеш накопичувач Kingston DTSWIKL; флеш Sa Disk, флеш Jabra 00252971863; флеш CNC ID: С - НОМЕР_21 , мобільний телефон ZTE, c/n НОМЕР_22 ; мобільні телефони ZTE Blade A52020, з наступними серійними номерами: НОМЕР_23 ( НОМЕР_24 ); НОМЕР_25 (Р 26); ZTE, без серійного номера;, НОМЕР_26 ; НОМЕР_27 ; мобільний телефон Iphone з трьома камерами, на заставці графічне зображення автомобіль; мобільний телефон Iphone з однією камерою в чохлі чорного кольору; мобільний телефон Iphone з двома камерами, чорного кольору з графічним зображенням а заставці - автомобіль чорного кольору; мобільний телефон Iphone з однією камерою, в чохлі сірого кольору, графічне зображення на заставці автомобіль синього кольору; мобільний телефон Iphone з однією камерою, заставка зображення моря; мобільний телефон Iphone, білого кольору, з графічним зображення-дерева, з трьома камерами; мобільний телефон Xiomi, на 48 МР, червоного кольору в чохлі чорного кольору; мобільний телефон Xiomi, рожевого кольору; флеш накопичувач goodram на 8Gb з надписом на папері: євроінтех; чорнові записи з найменуванням сум та дат; мобільний телефон ZTE Blade A 5 2020 з серійним номером: НОМЕР_28 (Р 16); 320415694771 (Р20); 320415695147 (Р 06); 320114624770 (Р14): 320316116601 (Р 36); 320415694548 (Р 21); 320316116132 (Р 22); 3201159855481 (Р 29); грошові кошти, купюрами 5 доларів США - 47 шт., купюри 20 доларів США - 13 шт., 50 доларів США - 93 шт., 100 доларів США - 495 шт., купюрами 20 грн. - 3 шт., купюрами 1 грн. - 7 шт., купюрами 2 грн. - 4 шт., купюрами 50 грн. - 67 шт., купюрами 500 грн. - 30 шт.; моноблоки, загальною кількістю 146 штук та принтер HP mfpn130mw.
Постановою прокурора у кримінальному провадженні 13.05.2022 вказані речі визнано речовим доказом.
Таким чином, необхідним вбачається накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні та недопущення продовження здійснення злочинних дій, направлених на легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, які у ньому зазначені.
Представник власника майна проти задоволення клопотання заперечував у зв'язку з непропорційним втручання в право власності. Також зазначив, що клопотання не обґрунтоване згідно з вимогами КПК України.
Вивчивши клопотання та документи додані до клопотання суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 13.05.2022 року слідчим Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 на підставі постанови керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва від 12.03.2022 року був проведений обшук за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на час розгляду клопотання про арешт майна в суді, до суду не надано відомостей стосовно особи до якої висунуто підозру.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Статтею 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 4 ст. 132 КПК України).
Згідно з ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ст. 84 КПК України).
Частиною 1 ст. 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4 статті 173 КПК України).
Крім цього, згідно з вимогами ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинні бути зазначена, зокрема, достатня, належна, допустима, достовірна сукупність доказів, що майно, щодо якого здійснюється клопотання, є предметом, засобом чи знаряддям його вчинення, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого кримінального правопорушення, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є передчасним.
Крім цього, суд зазначає, що майно вилучене в ході обшуку.
Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КПК України 1. Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Зважаючи на те, що до клопотання слідчого надана недостатня кількість доказів необхідності накладення арешту, суд не вбачає достатніми та обґрунтованими підстави для задоволення даного клопотання, оскільки документи додані до клопотання не свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів, до того ж, будь-яких негативних наслідків, які можуть негативно позначитися на інтересах слідства, власника майна та інших осіб від не вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170 - 173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42022102070000160 від 06.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Порядок оскарження ухвали визначено ст. 392, 395 КПК України.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1