Справа № 752/30516/21
Провадження № 1-кс/752/665/22
22 лютого 2022 року Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання подане старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження №120201100000000847, розпочатого 20.09.2021 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
до Голосіївського районного суду міста Києва надійшло вказане клопотання подане старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження №120201100000000847, розпочатого 20.09.2021 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120201100000000847 від 20.09.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за фактом підозри ОСОБА_5 в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, повноваженнями за виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.
Слідчий зазначає, що у випадку визнання ОСОБА_5 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, до неї може бути застосовано судом обов'язкове додаткове покарання, передбачене санкцією цієї статті, у вигляді конфіскації майна.
За даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_5 на правах приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2 .
А тому з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, а також з метою запобігання можливості відчуження вказаного майна підозрюваного слідчий за погодженням просив накласти арешт.
З метою забезпечення арешту майна слідчий просив розглянути дане клопотання без виклику підозрюваного відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.
В судове засідання прокурор не з'явився, надав заяву з проханням проводити розгляд справи у його відсутність, клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120201100000000847 від 20.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
23.12.2021 за вказаним фактом скоєння злочину повідомлено про підозру: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Києва, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкаючій за адресою: АДРЕСА_4 , маючій свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 7084/10 видане 19.10.2018 КДКА Київської області, маючій свідоцтво № 432 від 27.01.2014 представника у справах інтелектуальної власності, патентного повіреного, раніше не судимій.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частинами 2,6 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
В обґрунтування необхідності накладення арешту на вищевказане майно, слідчий вказав на забезпечення можливої конфіскації майна у майбутньому.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 11ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Врахувавши правову підставу для арешту майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, а тому слід надати згоду на арешт майна підозрюваної Проходи ЮЛ.
На підставі викалденого, керуючись статтями 7, 9, 131, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
клопотання подане старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження №120201100000000847, розпочатого 20.09.2021 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно, а саме на: квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 , яка згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на правах приватної власності належить підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1