Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2625/22
Провадження № 1-кс/711/785/22
21.06.2022 м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси при секретарі ОСОБА_2 , клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження № 12022250000000169, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, за погодженням прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , що внесене у кримінальному провадженні № 12022250000000169, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про арешт майна.
В обгрунтування клопотання, зокрема зазначено, що 18.06.2022 близько 08 години 25 хвилин гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (попередньо тверезий), проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , рухаючись на власному автомобілі марки «Опель Астра» реєстраційний номер НОМЕР_1 по автодорозі, яка сполучає с. Гельмязів та с. Софіївка Золотоніського району Черкаської області здійснив виїзд керованого ним автомобіля на смугу зустрічного руху, де в цей час рухався в зустрічному напрямку гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий АДРЕСА_1 керуючи мопедом марки «Альфа110» без реєстраційного номера, в наслідок чого відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів.
Від отриманих травм водій мопеда ОСОБА_6 помер на місці пригоди.
Вказана подія зареєстрована в ЄО Золотоніського РУП ГУ НП в Черкаській області за № 4361 від 18.06.2022. Відомості про дане кримінальне правопорушення внесено 18.06.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250000000169 за ч. 2 ст. 286 КК України.
Як зазначено, у ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 18.06.2022 вилучено автомобіль «Опель Астра», реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 вказаного транспортного засобу, в процесі чого на транспортному засобі виявлені пошкодження і сліди, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Ініціатор клопотання вказує, що під час досудового розслідування, слідству необхідно встановити обставини дорожньо-транспортної пригоди та встановити технічний стан транспортного засобу, тому викликає необхідність проведення відповідних судових експертиз, методика проведення яких передбачає надання експертам для дослідження відповідних об'єктів, у даному випадку автомобіля «Опель Астра», реєстраційний номер НОМЕР_1 . З цих причин слідству є вкрай важливим, з метою забезпечення кримінального провадження, запобігти можливостям приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження цих речових доказів, що можливо досягти лише шляхом позбавлення власників чи інших зацікавлених осіб права на їх відчуження, розпорядження чи користування ними. При цьому слідство вважає, що повернення речових доказів власникам жодним чином не гарантує можливості запобігання указаним вище ризикам, адже такі ризики можуть бути вчинені як самими власниками, так і третіми, в тому числі зацікавленими, особами з будь-якою метою (перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, відновлення транспортного засобу з метою його продажу, умисного пошкодження чи таємного викрадення майна і т.п.).
Відповідно до постанови від 18.06.2022 автомобіль «Опель Астра» реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12022250000000169 та приєднано його в цій якості, відповідно до положень ст.ст. 98, 100 та 110 КПК України, до матеріалів провадження, оскільки даний транспортний засіб зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, відповідно до свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_2 власником вказаного транспортного засобу являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , який перебував за кермом вказаного транспортного засобу на момент ДТП.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що автомобіль«Опель Астра» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_2 , належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки вказані речі могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, під час досудового розслідування необхідно провести судові експертизи із їх залученням у стані, що вони мали на момент огляду місця події 18.06.2022, а також слідчі дії, в яких може виникнути необхідність, з метою забезпечення збереження указаного речового доказу та досягнення дієвості кримінального провадження, а тому слідчий органу досудового розслідування просить накласти арешт на вказане вище майно.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Статтею 131 КПК України визначено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна, який згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України допускається з метою забезпечення : збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Згідно з п. 25 ч.1 ст. 3 КПК України, учасники кримінального провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, у тому числі викривач, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник.
Частиною другою статті 64-2 КПК України визначено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Таким чином, нормами КПК передбачено, що стосовно майна третьої особи, із клопотанням про арешт такого майна, може звертатися лише прокурор.
Як вбачається з самого клопотання, його подав до слідчого судді слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 .
При цьому, зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що у ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 18.06.2022 вилучено автомобіль «Опель Астра», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_2 , належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Разом з тим, на даний час ОСОБА_5 , який не має статусу, зокрема підозрюваного, потерпілого та інш. по кримінальному провадженню № 12022250000000169 від 30.01.2022
Отже, як на думку слідчого судді, ОСОБА_5 є учасником кримінального провадження - третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, у розумінні п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч.ч. 1, 2 ст. 1 КПК України).
Слідчий суддя вважає, що, попри формулювання частини другої статті 1 КПК України, - система норм КПК чітко визначає, що повноваження будь-якого суб'єкта кримінального процесу визначаються лише цим Кодексом. Корпус норм КПК свідчить про те, що законодавець визначив повноваження кожного суб'єкта кримінального процесу лише цим Кодексом і виключив будь-яку можливість виводити наявність таких повноважень із положень «інших законів».
Згідно з ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Одним з елементів цього засадничого принципу є доступ до правосуддя, забезпечений незалежними та неупередженими судами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У свою чергу, пункт 18 частини першої статті 3 КПК України визначає: «слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні…».
Таким чином, законодавець чітко визначив роль слідчого судді у системі кримінального судочинства: забезпечити, аби правоохоронні органи під час здійснення наданих їм повноважень не порушували права, свободи і інтереси особи.
Це завдання може виправдати різноманітні повноваження слідчого судді, спрямовані на забезпечення прав, свобод і інтересів осіб, навіть якщо вони недостатньо чітко передбачені законодавством. Приклад таких повноважень можна знайти у статті 206 КПК України, коли законодавство зобов'язує слідчого суддю «вжити необхідних заходів», не визначаючи перелік цих заходів.
Однак, навіть при найширшому розумінні ролі слідчого судді, неможливо узгодити з нею право слідчого судді розширювати - порівняно із законодавством - повноваження державних органів і посадовців. Слідчий суддя може лише обмежити у конкретному випадку, виходячи з обставин справи, використання вже наданих їм законом повноважень.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Тобто, враховуючи сферу дії принципу диспозитивності, процесуальний закон чітко зазначає, у який спосіб суд, слідчий суддя вирішують питання. Таким чином, слідчий суддя має вирішувати питання, які віднесені до його повноважень процесуальним законом і саме в спосіб, передбачений процесуальними нормами.
Кримінальне процесуальне законодавство за своєю суттю складає корпус положень, які обмежують свободу дій держави при розслідуванні злочинів. Сенс кримінального процесуального законодавства у демократичній країні полягає в тому, щоб збалансувати цей легітимний інтерес у розслідуванні злочинів з іншими - не менш важливими - цінностями і інтересами суспільства: захистом від надмірного втручання держави в приватну сферу, захистом від свавілля, цінністю особистої свободи, запобіганню приниженню гідності, цінністю сімейних зв'язків, свободою підприємницької діяльності тощо.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Враховуючи зазначені вище обставини, дане клопотання подане слідчим відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , тобто суб'єктом, який не має на це відповідних повноважень, згідно з нормами чинного кримінального процесуального законодавства, оскільки частиною 2 статті 64-2 КПК України чітко визначено, що стосовно майна третьої особи, із клопотанням про арешт такого майна, може звертатися лише прокурор.
Дані обставини свідчать про неможливість вирішення клопотання по суті, а тому клопотання слідчого слід повернути прокурору для виконання вимог, ст. 171 КПК України, встановивши йому строк для усунення недоліків 72 години з моменту отримання повного тексту даної ухвали.
Перелічені недоліки є суттєвими для вирішення відповідного клопотання.
При цьому, як на думку слідчого судді, у разі доцільності/необхідності прокурора звернутися до слідчого судді з відповідним, окремим клопотанням, визначення саме такого строку є достатнім для виконання вимог ст.ст. 36, 40, 64-2, 171 КПК України, враховуючи категорію справи, перелік майна та графік роботи органів прокуратури та досудового розслідування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 36, 40, 64-2, 107, 113, 131, 132, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження № 12022250000000169, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - повернути прокурору.
Прокурору, у разі звернення до слідчого судді із окремим клопотанням про арешт майна, необхідно виконати вимоги, ст. ст. 64-2, 171 КПК України, встановивши йому для цього строк - 72 години з моменту отримання повного тексту даної ухвали.
Копію ухвали надіслати прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1