Справа № 700/335/22
Провадження № 2/700/163/22
22 червня 2022 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі
головуючого - судді: Пічкура С.Д.
за участю секретаря судового засідання: Сіденка Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Лисянка, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №700/335/22, провадження №2/700/163/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Лисянського житлово-будівельного кооперативу № 1, Лисянської селищної ради Черкаської області про визнання права власності на квартиру в ЖБК,
установив:
До Лисянського районного суду Черкаської області звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою до Лисянського житлово-будівельного кооперативу № 1, Лисянської селищної ради Черкаської області про визнання права власності на квартиру в ЖБК.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що згідно рішення Виконавчого комітету Лисянської селищної ради народних депутатів від 18.08.1988 року №110 позивача було включено в члени ЖБК №1. Позивачем було сплачено всі внески до кооперативу в сумі 8612 крб, за квартиру АДРЕСА_1 . Таким чином, згідно діючого на той час позивач набула право власності на вказану квартиру, та зареєструвала це право у БТІ, що підтверджується реєстраційним посвідченням від 23.09.1993 року №47. Проте, на даний час позивач не може зареєструвати право власності, оскільки змінилося законодавство, що і стало причиною для звернення до суду із вказаним позовом.
У судове засідання позивач не з'явилася, у заяві просить справу розглянути без її участі, позов підтримує повністю.
Представник відповідача Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області у судове засідання не з'явився, просив справу розглянути без їх участі.
Представник відповідача Лисянського житлово-будівельного кооперативу №1 у судове засідання не з'явився, просив справу розглянути без їх участі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що згідно рішення Виконавчого комітету Лисянської селищної ради народних депутатів від 18.08.1988 року №110 ОСОБА_1 було включено в члени ЖБК №1.
Згідно довідки Лисянського житлово - будівельного кооперативу № 4 від 08.06.2022 року ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 повністю виплатив пайові внески у сумі 8612 крб. за вказану квартиру.
Рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Лисянської селищної ради Черкаської області № 63786765 від 07.06.2022 року позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на зазначену квартиру.
Згідно ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. При цьому, одним із способів захисту цивільного права є визнання права власності.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
За змістом ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав є обов'язковою, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Положення ст. 328 Цивільного кодексу України передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За положеннями ст. 15 Закону України «Про власність», встановлено, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Вказані норми дублюються у ст. 384 ЦК України, де зазначено, що в разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.
Суд зауважує, що виникнення права власності на будинки, споруди та нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції від 2003 року та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 2004 року.
Водночас, суд звертає увагу, що лише на підставі «Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56, «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121, «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, передбачалось оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування членам житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески.
Враховуючи перелічені норми суд дійшов висновку, що на момент набуття права власності ОСОБА_1 на кооперативну квартиру, законодавством не була передбачена як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так і обов'язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру.
За змістом ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі п. 37 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5, з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК в редакції від 2003 року, власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у позивача існують перешкоди щодо підтвердження відповідними правовстановлюючими документами її права власності на кооперативну квартиру, набутої нею свого часу правомірно.
На підставі викладеного, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 внаслідок проведення нею сплати пайових внесків за вказану квартиру.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лисянського житлово-будівельного кооперативу №1, Лисянської селищної ради Черкаської області про визнання права власності на квартиру в ЖБК, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. Д. Пічкур