Справа №: 700/303/22
Провадження № 3/700/198/22
іменем України
22 червня 2022 року суддя Лисянського районного суду Черкаської області Пічкур С. Д, розглянувши матеріали, що надійшли від начальника сектору поліцейської діяльності № 2 Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої, до адміністративної відповідальності не притягувалася, у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №514317 від 28.02.2022 року, 28.02.2022 року близько 10-00 год. ОСОБА_1 перебуваючи АДРЕСА_2 , вчинила хуліганські дії, а саме розбила вікно в житловому будинку та висловлювалася нецензурною лайкою.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, правопорушення вона не вчиняла та пояснила що на даний час у неї конфлікт із колишнім чоловіком та його матір'ю за її сина по питанню визначення його місця проживання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 173 КУпАП, відповідальність настає за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положення ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При цьому в ст. 7 КУпАП , зазначено, що кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. ст. 251, 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Так, із пояснення ОСОБА_1 , доданого до матеріалів справи вбачається, що 28.02.2022 року близько 09-00 год. між нею та колишнім чоловіком виник конфлікт, на фоні того що останній відмовився відпускати її на роботу у м.Київ. Коли вона вийшла на вулицю по карточку на яку виплачуються дитячі кошти, чоловік закрив будинок і відмовився його відкривати та відмовився віддавати телефон та гаманець. Після чого вона почала стукати у вікна та під час цього тріснуло скло.
Зазначений склад адміністративного правопорушення не відповідає диспозиції ст. 173 КУпАП.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протистояти себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв вини, явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву, не може бути дрібного хуліганства. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Таким чином, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
Згідно матеріалів, пояснень, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень.
З урахування вищенаведеного, згідно ст. 247 п.1 КУпАП, провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад та подія адміністративного правопорушення.
Виходячи з вищевикладеного, провадження по даній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності належить закрити, в зв'язку з відсутністю в її діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.173, 245, 247 п.1, 251, 252, 254, 256, 280, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП .
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Лисянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя С.Д.Пічкур