Справа № 560/6513/22
22 червня 2022 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Драновський Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
До позовної заяви позивач додав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування заяви зазначає, що згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.01.2021 у справі №520/11178/2020, законодавець не обмежив строк звернення до суду з вимогами про перерахунок пенсії, і суди не мають права відмовляти у розгляді позову з підстав його пропуску. Посилання судів на те, що строк звернення до суду слід обчислювати з дати отримання пенсії після перерахунку (з 2018 року), є помилковим, оскільки виходячи з принципу "належного врядування", пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції, що її розмір визначено відповідно до закону. Пенсіонер не має розумних причин сумніватися у добросовісності дій працівників Пенсійного фонду.
Вимоги до позовної заяви визначені статтею 160 КАС України.
Згідно з пунктом 5 частини 4 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, з зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Однією з таких обставин є встановлений КАС України строк, у який позовна заява може бути подана до суду.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач просить, зокрема, зобов'язати відповідача здійснити виплату донарахованої пенсії з 01 січня 2018 року по 31грудня 2019 року в повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою КМУ №103 від 21.02.2018.
Обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав, суд вважає неповажними з огляду на таке.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відповідач у 2018 році здійснив перерахунок пенсії позивача. Після перерахунку відповідно до Постанови №103, пенсія позивачу щомісячно виплачувалася в таких розмірах: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 50%, з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75%, з 01.01.2020 - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Разом із цим, у зв'язку зі скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Отже, саме з 05 березня 2019 року, а не як стверджує позивач в позовній заяві, з 01.01.2018, пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Таким чином, про порушення своїх прав щодо невиплати 100% від суми підвищення пенсії позивач повинен був дізнатися з 2019 року. Натомість, до суду позивач звернувся у червні 2022 року, пропустивши шестимісячний строк звернення до суду.
Суд враховує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність / помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність / несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Тому, отримання позивачем листа відповідача від 30.03.2022 у відповідь на його заяву не змінює момент, із якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 2 роки після отримання перерахованої пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19.
При цьому незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 08 травня 2018 року по справі №344/9166/17.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також містить положення, відповідно до яких право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення від 22.10.1996 по справі «Стаббігс та інш. проти Великобританії», рішення від 27.02.1980 по справі «Девеер проти Бельгії»). Отже, такі строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Враховуючи викладене, позивач пропустив визначений статтею 122 КАС України строк звернення до суду з вказаними вимогами.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Таким чином, обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав, суд вважає неповажними. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на постанову Верховного Суду у справі №520/11178/2020 від 26.01.2021, як на підставу для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Постановою від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від свої попередніх висновків щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, та дійшов висновку, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії, перебіг якого розпочинається не з дати отримання відмови, а з дати отримання пенсії за відповідний період.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Наслідки подання позову після закінчення строків встановлених законом визначенні статтею 123 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За змістом частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання документально обґрунтованих пояснень щодо інших підстав для поновлення строку звернення до суду.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані ОСОБА_1 у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяЯ.В. Драновський