Справа № 161/4631/21
Провадження № 2/161/749/22
08 червня 2022 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №10 в м. Луцьку цивільну справу № 161/4631/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Еталон», третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про переведення боргу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Просить суд визнати недійсним договір про переведення боргу від 13 вересня 2019 року з підстав, викладених в позовній заяві.
21 травня 2021 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну підстав позову. Просить суд визнати недійсним договір про переведення боргу від 13 вересня 2019 року з підстав, викладених в заяві про зміну підстав позову.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в заяві про зміну підстав позову. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Еталон» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив відмовити в задоволенні позову
Третя особа в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених в письмових поясненнях. В подальшому судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи. Подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Під оспорюванням права слід розуміти такий стан цивільних правовідносин, за якого між учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності суб'єктивного права у сторін, а також належності такого права певній особі.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 2009 року, правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних мовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.
Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
05 січня 2017 року між Обслуговуючим кооперативом «ЖБК Еталон» та ОСОБА_3 було укладено договір № 32 про пайову участь у кооперативі. Об'єкт будівництва, що становить предмет договору - нежитлове приміщення загальною площею 83,00 кв.м., розташоване на технічному поверсі будинку АДРЕСА_1 . Вартість приміщення - 747 000,00 гривень.
19 липня 2018 року між Обслуговуючим кооперативом «ЖБК Еталон» та ОСОБА_3 було укладено договір № 10Г про пайову участь у кооперативі. Об'єкт будівництва, що становить предмет договору - гараж загальною площею до 20,00 кв.м., розташоване на першому поверсі будинку АДРЕСА_2 . Вартість приміщення - 250 000,00 гривень.
Судом достовірно встановлено, і це підтверджується особистими поясненнями ОСОБА_3 та голови Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Еталон» Берекети О.Б., що перший внесок згідно умов договорів № 32 від 05 січня 2017 року та 10Г від 19 липня 2018 року про пайову участь у кооперативі було здійснено ОСОБА_3 шляхом внесення грошових коштів на банківський рахунок Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Еталон».
В подальшому, внаслідок досягнутої домовленості між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та головою Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Еталон» ОСОБА_2 , грошові кошти на виконання умов договорів № 32 від 05 січня 2017 року та 10Г від 19 липня 2018 року про пайову участь у кооперативі, вносились ОСОБА_3 шляхом передачі ОСОБА_4 , який здійснював юридичний супровід справ Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Еталон». Зі слів самого голови Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Еталон» ОСОБА_2 , в них з ОСОБА_4 склалися тривалі робочі взаємовідносини (а.с. 42). До 2018 року ОСОБА_4 належним чином виконував взяті на себе зобов'язання з передачі Обслуговуючому кооперативу «ЖБК Еталон» коштів ОСОБА_3 згідно умов договорів № 32 від 05 січня 2017 року та 10Г від 19 липня 2018 року про пайову участь у кооперативі.
Також судом достовірно встановлено, що з боку ОСОБА_3 було повністю виконано зобов'язання на виконання умов договорів № 32 від 05 січня 2017 року та 10Г від 19 липня 2018 року про пайову участь у кооперативі та передані грошові кошти ОСОБА_4 в повному обсязі.
20 березня 2019 року ОСОБА_4 склав власноручно написану розписку, відповідно до змісту якої протягом 2018 року ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 200 000,00 гривень та 109 840,00 гривень, для подальшої передачі до Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Еталон», на виконання умов договору про пайову участь в будівництві квартири та гаража, укладеного з ОСОБА_3 . Вказані грошові кошти ОСОБА_4 витратив на власні потреби.
ОСОБА_4 зобов'язався грошові кошти в сумі 200 000,00 гривень та 109 840,00 гривень передати в повному обсязі до 31 грудня 2019 року. ОСОБА_4 не зазначив особу, якій зобов'язується передати грошові кошти, однак, вказана розписка була передана ним голові Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Еталон» ОСОБА_2 .
При цьому, суд звертає особливу увагу, що голова Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Еталон» Берекета О.Б., прийнявши від ОСОБА_4 боргову розписку, згідно якої ОСОБА_4 зобов'язався грошові кошти в сумі 200 000,00 гривень та 109 840,00 гривень передати в повному обсязі до 31 грудня 2019 року, фактично, визнав ОСОБА_4 боржником замість ОСОБА_3 та набув відповідне право вимоги від імені Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Еталон».
ОСОБА_4 жодним чином не виконав свого зобов'язання щодо передачі грошових коштів в сумі 200 000,00 гривень та 109 840,00 гривень.
Зазначені обставини визнані сторонами по справі та підтверджуються письмовими матеріалами справи.
13 вересня 2019 року між ОСОБА_3 (Боржник 1), ОСОБА_1 (Новий боржник) та Обслуговуючим кооперативом «ЖБК Еталон» було укладено договір про переведення боргу (а.с. 6).
Із дійсного змісту вказаного договору вбачається, зокрема, що:
-ОСОБА_3 є замовником квартири АДРЕСА_3 , та вбудованого гаража у цьому ж будинку за цією ж адресою;
-ОСОБА_6 перед ОК «ЖБК Еталон» становить 359 840,00 гривень, з яких борг за квартиру - 109 840,00 гривень, борг за гараж - 250 000,00 гривень;
-Борг утворився через причини, які не залежали від ОСОБА_3 , і виходять із потреби вирішити цей «Казус» у спосіб та строки, які є прийнятні для сторін договору;
-ОСОБА_3 переводить на ОСОБА_1 свій борг перед ОК «ЖБК Еталон» в загальній сумі 359 840,00 гривень, з яких борг за квартиру - 109 840,00 гривень, борг за гараж - 250 000,00 гривень;
-ОК «ЖБК Еталон» надав згоду на переведення боргу в загальній сумі 359 840,00 гривень, з яких борг за квартиру - 109 840,00 гривень, борг за гараж - 250 000,00 гривень з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 ;
-ОСОБА_1 перевів на себе борг ОСОБА_7 в загальній сумі 359 840,00 гривень, з яких борг за квартиру - 109 840,00 гривень, борг за гараж - 250 000,00 гривень та зобов'язався погасити вказану заборгованість перед ОК «ЖБК Еталон» до 31 грудня 2020 року.
-ОСОБА_1 визнав, що приймає на себе борг добровільно, без будь-якого примусу з боку інших сторін договору і визнав, що борг, який утворився у ОСОБА_3 перед ОК «ЖБК Еталон» є наслідком прикрих обставин, за які він приймає на себе фінансові зобов'язання ОСОБА_3 .
Суд звертає особливу увагу, що із змісту договору про переведення боргу від 13 вересня 2019 року взагалі не вбачається, що останній укладений у зв'язку з розтратою ОСОБА_4 , який являється сином ОСОБА_1 , грошових коштів в сумі 200 000,00 гривень та 109 840,00 гривень.
В судовому засіданні Голова ОК «ЖБК Еталон» Берекета О.Б. суду пояснив, що згідно розписки ОСОБА_4 від 20 березня 2019 року, останній зобов'язався повернути грошові кошти в сумі 200 000,00 гривень та 109 840,00 гривень до 31 грудня 2019 року саме на користь ОК «ЖБК Еталон». Крім того, Голова ОК «ЖБК Еталон» ОСОБА_2 підтвердив, що переведення боргу на ОСОБА_1 відбулось саме у зв'язку з наявністю боргу в його сина - ОСОБА_4 .
Із змісту відзиву ОК «ЖБК Еталон» достовірно вбачається, що ОСОБА_1 прийняв на себе «борг свого сина» (а.с. 104).
Із змісту пояснень ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_4 просив не передавати справу щодо розтрати його сином ОСОБА_4 грошових коштів до правоохоронних органів.
Однак, суд звертає особливу увагу, що укладення договору про переведення боргу від 13 вересня 2019 року юридично не звільнило ОСОБА_4 від обов'язку передати невстановленій особі грошові кошти в сумі 200 000,00 гривень та 109 840,00 гривень до 31 грудня 2019 року. Боргова розписка, держателем якої залишився голова ОК «ЖБК Еталон» ОСОБА_2 залишилась чинною, не була знищена, анульована або передана ОСОБА_1 .
Таким чином, починаючи з 13 вересня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 стали окремими самостійними боржниками щодо виконання особистих зобов'язань на суму 359 840,00 гривень та 309 840,00 гривень відповідно.
Суд звертає увагу, що грошове зобов'язання ОСОБА_1 становить 359 840,00 гривень замість 309 840,00 гривень (згідно розписки ОСОБА_4 ). Збільшення такого зобов'язання обумовлене виключно усними поясненнями ОСОБА_3 .
Також суд звертає особливу увагу, що станом на день укладення договору про переведення боргу, а саме 13 вересня 2019 року, строк виконання ОСОБА_4 зобов'язання за розпискою від 20 березня 2019 року не настав (а.с. 7). Суд приходить до обґрунтованого висновку, що укладення договору про переведення боргу від 13 вересня 2019 року пов'язано виключно з тяжким захворюванням ОСОБА_4 , перенесенням останнім оперативного втручання, внаслідок чого в ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виникли сумніви щодо можливості виконання саме ОСОБА_4 грошового зобов'язання.
Вищевказані обставини безсумнівно є вкрай невигідними умовами правочину для ОСОБА_1 в розумінні положень статті 233 ЦК України.
Щодо тяжких життєвих обставин, які не пов'язані безпосередньо з укладенням договору, однак невід'ємно впливали на моральний/психологічний стан ОСОБА_1 та його життєві обставини, станом на день його укладення, суд звертає увагу на наступне.
Як вбачається із змісту епікризу № 8059 ВОКЛ міста Луцьк, що ОСОБА_8 , яка являється дружиною ОСОБА_1 , було встановлено діагноз астроцитома кістозне лівої лобної частки головного мозку. Набряк та набухання головного мозку. Лікворно-гіпертензивний синдром. Епісиндром, елементи Афазії. Стійка цефалгія. 02 червня 2014 року проведена операція - кістковопластична трепанація черепа та видалення об'ємного утвору.
Як вбачається із змісту епікризу № 16829 ВОКЛ міста Луцьк, що 06 листопада 2015 року ОСОБА_8 було проведено операцію - КПТ черепа зліва, видалення рецидиву пухлини, що був оточений зоною постпроменевозміненої мозкової речовини та набряку. ОСОБА_8 потребує довготривалого лікування та спостереження в умовах ВООД.
Як вбачається із змісту виписки з медичної картки амбулаторного хворого № 4490, ОСОБА_4 встановлений діагноз ангіогенний сепсис. Підгострий активний деструктивний інфекційний ендокардит з ураженням мітрального клапану стафілококової етіології, гідроторакс, гідроперикард.
15 серпня 2019 року ОСОБА_4 проведена операція - спленектомія.
22 серпня 2019 року ОСОБА_4 проведена операція - протезування мітрального клапану, пластика тристулкового клапану, ушито вушко лівого передсердя.
Також судом встановлено, що ОСОБА_9 , який являється сином ОСОБА_1 , протягом 2012-2020 року неодноразово проходив лікування у Національному інституті раку, КП «Волинський обласний медичний центр онкології».
З метою повної та всебічної оцінки стану здоров'я ОСОБА_4 , та, відповідно, оцінки відповідних життєвих обставини позивача ОСОБА_1 , суд звертає увагу, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 32 років (а.с. 93).
З метою повної та всебічної оцінки стану здоров'я ОСОБА_8 , та, відповідно, оцінки відповідних життєвих обставини позивача ОСОБА_1 , суд звертає увагу, що ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 55 років (а.с. 92).
Вищевказані обставини безсумнівно є тяжкими життєвими обставинами для ОСОБА_1 в розумінні положень статті 233 ЦК України.
Щодо особи ініціатора укладання договору про переведення боргу, суд звертає увагу на наступні обставини.
Як вбачається із змісту письмових пояснень ОСОБА_3 , що ОСОБА_1 сам був ініціатором укладення договору про переведення боргу від 13 вересня 2019 року.
Суд звертає увагу, що у відповідності до положень статті 233 ЦПК України особа ініціатора правочину, який було вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах жодним чином не впливає на визнання такого правочину судом недійсним (за умови наявності доведених та обґрунтованих підстав для цього).
Однак, суд також звертає особливу увагу, і це також вбачається із змісту письмових пояснень ОСОБА_3 , що саме остання була ініціатором телефонної розмови з ОСОБА_1 , під час якої позивачу було повідомлено про розтрату ОСОБА_4 на особисті потреби грошових коштів, а також можливість його притягнення до кримінальної відповідальності.
За вказаних обставин, в суду відсутні будь-які сумніви, що обставини, повідомлені ОСОБА_1 були прямим спонуканням з боку ОСОБА_3 до необхідності повернення розтрачених ОСОБА_4 грошових коштів саме позивачем.
Суд також звертає увагу, що ОСОБА_4 мав власне майно, в тому числі транспортні засоби, за наслідком відчуження яких останній самостійно повинен був виконати грошове зобов'язання згідно письмової розписки від 20 березня 2019 року. Зазначені обставини також були підтверджені ОСОБА_2 .
Однак, внаслідок перенесеної хвороби та значних витрат на лікування, про яке суд зазначив вище, ОСОБА_4 станом на 13 вересня 2019 року не виконав зобов'язання з передачі грошових коштів в сумі 309 840,00 гривень.
Таким чином, суд констатує наступні обставини, які характеризують правочин переведення боргу від 13 вересня 2019 року як такий, що укладений ОСОБА_1 на вкрай невигідних умовах:
-Відбулось збільшення грошового зобов'язання на суму 359 840,00 гривень замість 309 840,00 гривень (згідно розписки ОСОБА_4 ). виключно на підставі усних пояснень ОСОБА_3
-укладення договору про переведення боргу від 13 вересня 2019 року юридично не звільнило ОСОБА_4 від обов'язку передати невстановленій особі грошові кошти в сумі 200 000,00 гривень та 109 840,00 гривень до 31 грудня 2019 року. Боргова розписка, держателем якої залишився голова ОК «ЖБК Еталон» ОСОБА_10 залишилась чинною, не була знищена, анульована або передана ОСОБА_1
-ОСОБА_1 зобов'язався виконати грошове зобов'язання ОСОБА_3 , однак, не свого сина ОСОБА_4 ;
-Станом на день укладення договору про переведення боргу, а саме 13 вересня 2019 року, строк виконання ОСОБА_4 зобов'язання за розпискою від 20 березня 2019 року не настав.
Крім того, суд констатує наступні обставини, які характеризують правочин переведення боргу від 13 вересня 2019 року як такий, що укладений ОСОБА_1 внаслідок тяжких життєвих обставин:
-Тяжкі хвороби синів ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , а також дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_8 ;
-Укладення договору про переведення боргу від 13 вересня 2019 року безпосередньо в післяопераційний період реабілітації його сина - ОСОБА_4 ;
-ОСОБА_11 притягнення до кримінальної відповідальності його сина - ОСОБА_4 за розтрату грошових коштів на загальну суму 309 840,00 гривень.
Позивачем повністю доведено суду, та не викликає жодних сумнівів, що за відсутності вищевказаних обставин оспорюваний договір про переведення боргу від 13 вересня 2019 року ним би не був укладений взагалі.
А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 гривень (а.с. 1). При цьому, суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині розірвання шлюбу в повному об'ємі. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі - 908,00 гривень.
Керуючись ст. 203, 215, 233 ЦК України, ст. ст. 10-18, 81, 263-268 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Еталон», третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про переведення боргу - задовольнити повністю.
Договір про переведення боргу від 13 вересня 2019 року, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом «ЖБК Еталон» - визнати недійсним.
Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «ЖБК Еталон», код ЄДРПОУ 3273556 на користь ОСОБА_1 понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в сумі 908,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду в повному об'ємі складено
14 червня 2022 року.
Суддя В.В. Ковтуненко