Рішення від 21.06.2022 по справі 380/6146/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року

справа №380/6146/22

провадження № П/380/6183/22

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження виплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01 грудня 2019 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 грудня 2019 року виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» без обмеження нарахованої пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01 грудня 2019 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що він є пенсіонером МВС, якому з 23.02.2000 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 у справі №380/14088/21 з 01.12.2019 здійснено перерахунок основного розміру пенсії позивача на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» № 737 від 25.05.2021 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Однак при такому перерахунку відповідачем протиправно, на думку позивача, обмежено пенсію позивача максимальним розміром. Вказане зумовило звернення позивача до суду з цим позовом. У зв'язку з наведеним, просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 11.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач станом на дату розгляду справи відзиву на позовну заяву не подав.

Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

ДУ "ТМО МВС України по Львівській області", на підставі рішення Верховного Суду від 17.12.2019 №160/8324/19, видано ОСОБА_1 довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії за листопад 2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

14.07.2021 позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про перерахунок його пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "ТМО Міністерства внутрішніх справ по Львівській області" від 25.05.2021 №737.

Однак, листом відповідача №10639-9658/С-52/8-1300/21 від 10.08.2021 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. Відмову вмотивовано тим, що з 01.01.2016 Урядом не приймалось рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).

Вказані обставини встановлено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 у справі №380/14088/21, яке набрало законної сили 22.11.2021, відтак такі відповідно до положень ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

Така поведінка Головного управління ПФУ у Львівській області зумовила повторне звернення позивача з відповідною позовною заявою до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 у справі №380/14088/21 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019 відповідно до довідки №737 від 25.05.2021, виготовленої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки № 737 від 25.05.2021, виготовленої Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області" станом на 19.11.2019, відповідно до статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.12.2019, виходячи з розрахунку 85 % від суми щомісячного грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 у справі №380/14088/21 здійснено перерахунок основного розміру пенсії позивача на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» № 737 від 25.05.2021 про розмір грошового забезпечення. Однак при такому перерахунку відповідачем обмежено пенсію позивача максимальним розміром що підтверджується матеріалами справи.

Основний розмір пенсії позивача з 01.12.2019 становить - 53232,53 грн.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою в якій просив здійснити перерахунок своєї пенсії, без обмеження максимальним розміром пенсії.

Листом від 30.03.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області позивача повідомлено, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 у справі №380/14088/21, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019.

Вважаючи протиправними дії Головного управління ПФУ у Львівській області при перерахунку пенсії на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 у справі №380/14088/21 щодо обмеження його пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Згідно з статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Як визначено статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1402-VIII) суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У статті 13 Закону № 1402-VIII розтлумачено зміст такої конституційної засади судочинства як обов'язковість судових рішень, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій,

Згідно з частиною першою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Норма статті 43 Закону № 2262-ХІІ про те, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, доповнена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №848-VIII.

Вказана норма в цілому визнана неконституційною відповідно до рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, зокрема частина сьома статті 43 Закону № 2262-ХІІ втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 відсутня частина сьома статті 43 в Законі № 2262-ХІІ.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-ХІІ слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.

Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, на яку покликається відповідач, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Це означає, що стаття 43 Закону № 2262-ХІІ не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Саме такий правовий висновок у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17, який відповідності до вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд враховує до спірних правовідносин при вирішенні даної справи.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

При цьому, вирішуючи питання про застосування Закону № 2262-ХІІ у часі, суд виходить з того, що згідно з статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.

Враховуючи те, що частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, дії органу Пенсійного фонду України щодо обмеження призначення позивачу пенсії максимальним розміром є протиправними.

Отже, право позивача на перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром є порушеним та підлягає судовому захисту.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судового збору, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, такий відповідно до ст.139 КАС України, поверненню позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 122, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 обмеження максимальним розміром з 01.12.2019.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату пенсії, ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження максимальним розміром з 01.12.2019 та з урахуванням раніше виплачених сум.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.І. Кузан

Попередній документ
104874743
Наступний документ
104874745
Інформація про рішення:
№ рішення: 104874744
№ справи: 380/6146/22
Дата рішення: 21.06.2022
Дата публікації: 06.07.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби