справа № 380/15742/21
про залишення позовної заяви без руху в частині позовних вимог
21 червня 2022 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Грень Н.М. при розгляді адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, -
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_3) у якій просить стягнути з Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) - 480 230, 40 грн. (чотириста вісімдесят тисяч двісті тридцять гривень 40 копійок) гривень середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Ухвалою суду від 21.09.2021 позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 04.10.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача подав до суду разом з відзивом клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущеним строком звернення до суду. В обґрунтування зазначив, що компенсацію за додаткову відпустку виплачено позивачу 21.12.2020, компенсацію за неотримане речове майно виплачено позивачу 27.04.2021, проте позивач звернувся з позовом лише 08.09.2021, тому пропустив місячний строк звернення до суду.
Суд дослідив матеріали адміністративної справи, та зазначає наступне.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Водночас ці положення не містять виключень та поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, предметом спору у даній справі є вимога про виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Із матеріалів справи слідує, що кінцевий розрахунок з позивачем на виконання рішення суду проведено 21.12.2020 в сумі 4490,02 грн, 27.04.2021 в сумі 8001,15 грн, та 20.08.2021 в сумі 67956,36 про що сам позивач і зазначає.
Водночас, позовну заяву подано лише 17.09.2021, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду в частині позовних вимог про виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 21.12.2020 та 27.04.2021.
Відтак позивач пропустив місячний строк звернення до суду в частині позовних вимог про виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 21.12.2020 (виплата компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки в сумі 4490,02 грн) та 27.04.2021 (виплата компенсації за неотримане речове майно в сумі 8001,15 грн).
Слід звернути увагу на те, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.02.2021 у справі № 240/532/20 дійшов до висновку про неможливість застосування до вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні загального строку, передбаченого ст. 233 КЗпП, оскільки в адміністративному судочинстві до таких правовідносин слід застосовувати спеціальну норму статті 122 КАС України.
Норми статті 122 КАС не пов'язують початок перебігу строку звернення до адміністративного суду із обізнаністю особи про підстави прийняття суб'єктом владних повноважень певних рішень чи про їх обґрунтування (мотивацію).
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відповідно до ч. 13-15 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, з встановленням позивача строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказанням поважних підстав для поновлення строку.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 21.12.2020 та 27.04.2021, з вказаними підставами для поновлення строку (з доказами поважності пропуску строку звернення до суду).
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде залишена без розгляду на підставі частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Грень Н.М.