про прийняття адміністративної справи до провадження
та закриття провадження у справі
20 червня 2022 року м. Київ № 320/8685/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ритуальна служба "Пам'ять" та ОСОБА_1 до Боярської міської ради Київської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - Громадської організації "Міжнародна Фундація "Сімейна Пам'ять", ОСОБА_2 , на стороні відповідача - Комунального підприємства "Ритуал", ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулись Товариство з обмеженою відповідальністю "Ритуальна служба "Пам'ять" та ОСОБА_1 з позовом до Боярської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення чергової 6 сесії Боярської міської ради VIII скликання від 25.02.2021 №5/215 "Про розроблення детального плану території обмеженою АДРЕСА_1 та межею с.Нове".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2021 (суддя Лисенко В.І.) відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Ритуал" Боярської міської ради, на стороні позивача - Громадську організацію "Міжнародна Фундація "Сімейна Пам'ять".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 (суддя Лисенко В.І.) залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Лисенко В.І.) від 12.10.2021 за клопотанням сторін призначено процедуру врегулювання спору за участю судді у даній справі, та встановлено строк для проведення процедури врегулювання спору за участю судді до 13.11.2021, встановлено порядок проведення процедури врегулювання спору за участю судді у формі спільних нарад за участю усіх сторін, їх представників та судді.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Лисенко В.І.) від 08.11.2021 припинено врегулювання спору за участю судді в адміністративній справі №820/8685/21, поновлено провадження у справі.
Передано адміністративну справу №820/8685/21 до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення іншого складу суду згідно вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10.11.2021 було визначено суддю Терлецьку О.О. для розгляду адміністративної справи №320/8685/21.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Терлецька О.О.) від 15.11.2021 прийнято адміністративну справу, вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
09.06.2022 у зв'язку з перебуванням судді Терлецької О.О. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестимісячного віку, на підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 №73-р/ка було проведено повторний автоматизований розподіл справи №320/8685/21, за результатами якого справа була передана для розгляду судді Дудіну С.О.
Враховуючи вказане справа підлягає прийняттю до провадження судді Дудіна С. О.
Частиною чотирнадцятою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у цій справі було відкрито помилково, у зв'язку з чим підлягає закриттю, з огляду на таке.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п.24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” зазначив, що фраза “встановленого законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін “судом, встановленим законом” у п.1 ст.6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Судова юрисдикція - це інститут права, що покликаний розмежувати як компетенцію різних ланок судової системи так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1).
При цьому, частина перша статті 4 КАС України містить дефініції таких термінів:
- адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
- публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
- суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 200/2916/19-а (провадження № 11-858апп19).
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову у даній справі є оскарження позивачами рішення чергової 6 сесії Боярської міської ради VIII скликання від 25.02.2021 №5/215 "Про розроблення детального плану території обмеженою вул.Київська в с.Тарасівка та межею с.Нове".
Обґрунтовуючи порушення вказаним рішенням власних прав та інтересів, позивачі стверджують, що прийняття спірного рішення ставить під загрозу можливість здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Ритуальна служба "Пам'ять" ритуальної діяльності за земельній ділянці, визначеній даним рішенням, а також загрожує позбавленням ОСОБА_1 права на поховання на цій ділянці.
Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (правонаступником якої є Боярська міська рада Київської області) від 20.01.2006:
- схвалено проект нового сільського кладовища на південній околиці села, наданий ТОВ «Ритуальна служба «Пам'ять»:
- надано новому сільському кладовищу на південній околиці села імя та адресу: кладовище «Пам'ять», 08161, село Тарасівка, вул. Київська, 69-А;
- затверджено план-схему нумерації та функціональне призначення секторів на кладовищі «Пам'ять»;
- надано ТОВ «Ритуальна служба «Пам'ять» організатора і розпорядника похоронної справи та право здійснення поховань (перепоховань) і надання ритуальних послуг на кладовищі «Пам'ять».
27.03.2007 між Міжнародною громадською організацією «Фундація Сімейна Пам'ять» в особі Президента Мисака Віталія Федоровича (Сторона-1), Виконавчим комітетом Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (Сторона-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ритуальна служба "Пам'ять" (Сторона-3) було укладено договір №1/СП/07 про спільну діяльність, пунктом 1 якого передбачено, що сторони за цим договором дійшли взаємної згоди та зобов'язуються діючи спільно шляхом об'єднання зусиль створити належні умови для будівництва, благоустрою та утриманню нового сільського кладовища «Пам'ять», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
В пункті 2 Договору сторони визначили, що метою договору є створення та утримання кладовища «Пам'ять», колумбарію та крематорію, створення, утримання та збереження місць поховань (в тому числі родинних поховань, поховань громадян за національною та/або релігіозною ознакою, почесних поховань тощо), розвиток самосвідомості своєї родинної та національної приналежності, розшук і відновлення сімейних (родинних) зв'язків, усвідомлення коренів свого роду та своєї сім'ї (родини), відновлення та розвиток взаємовідносин між діаспорами країн світу для збереження культурних і етнічних особливостей різних народів і націй, розвиток етнічних і культурних традицій поховання та розвитку похоронної справи в Україні і, зокрема, в селі Тарасівка.
Згідно з пунктом 3.1 Договору Сторона-1 зобов'язана, зокрема: брати участь у реалізації предмету та мети цього Договору шляхом надання фінансової та матеріально-технічної допомоги для фінансування будівництва та благоустрою сільського кладовища «Пам'ять» на підставі наданого Стороною-3 проекту цього кладовища; допомога надається шляхом укладення відповідного договору зі Стороною-3, яка визначена Стороною-2 як замовник проектування та будівництва сільського кладовища «Пам'ять».
Відповідно до пункту 3.6 Договору Сторона-3 має право:
- використовувати надану Стороною-1 фінансову та матеріально-технічну допомогу для будівництва та благоустрою сільського кладовища «Пам'ять» на підставі проекту цього кладовища;
- здійснювати організацію та проведення поховання (перепоховання) померлих та надавати ритуальні послуги;
- виділяти місця для поховання (перепоховання) померлих на сільському кладовищі «Пам'ять» на підставі проекту цього кладовища та відповідно до умов договору концесії від 08.12.2006 №1/06/К.
У подальшому сторонами були укладені додаткові угоди до цього договору від 27.03.2007, від 25.05.2016, від 21.02.2017, від 16.10.2020, якими сторони визначали розмір грошової допомоги, вартість проекту, вартість забудови, належні сторонам сектори для поховання, розмір здійсненого Стороною-3 фінансування тощо.
08.08.2016 між Міжнародною громадською організацією «Фундація Сімейна пам'ять» (Сторона-1), Виконавчим комітетом Тарасівської сільської ради (Сторона-2), Товариством з обмеженою відповідальністю «Ритуальна служба «Пам'ять» (Сторона-3) та Комунальним підприємством «Ритуал» Тарасівської сільської ради в особі директора Мисака Віталія Федоровича (Сторона-4) було укладено договір №08/16/Б про організацію виконання будівельних робіт, предметом якого є діяльність сторін, направлена на створення (будівництво) та подальше утримання і використання Об'єкта будівництва (сільського кладовища «Пам'ять» за адресою: 08161, с. Тарасівка, вул. Київська, 69-А) на земельній ділянці (площею 10,2293 га, кадастровий номер 3222486601:01:003:5042, що належить на праві власності Стороні-2 та перебуває у постійному безоплатному користуванні у Сторони-4) із розподілом прав та обов'язків між сторонами, що виникають з цього договору.
Відповідно до пунктів 4.4 та 4.6 Договору спорудження та будівництво об'єкта покладено на Сторону-3 (ТОВ «Ритуальна служба «Пам'ять»).
Згідно з пунктом 4.5.1 Договору фінансування спорудження об'єкта проводиться шляхом поетапного виділення коштів Стороні-3 відповідно до договорів, будівельно-підрядних договорів, рахунків-фактур, листів, звернень тощо.
Загальна вартість фінансування спорудження об'єкта становить 32 083 569 грн. (п.4.5.2 Договору).
Відповідно до пункту 4.8 договору Сторона-3 за цим Договором:
- отримує право власності на споруди, що виникли на земельній ділянці в процесі спорудження об'єкта з усіма правами власника відповідно до чинного законодавства України;
- отримує виключне право на здійснення ритуальної діяльності на об'єкті;
- у разі неможливості реалізації своїх прав Стороною-3 з вини іншої сторони договору, винна сторона відшкодовує Стороні-3 усі понесені за цим договором витрати, включаючи вартість проекту, проіндексовану на дату настання події, у місячний термін з дня отримання претензії від Сторони-3.
На підтвердження виконання будівельних робіт та понесення відповідних витрат Товариством з обмеженою відповідальністю «Ритуальна служба «Пам'ять» додано акти та платіжні доручення.
З наявної у матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18.07.2021 №266296954 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042, на якій розміщено Об'єкт будівництва (сільського кладовища «Пам'ять» за адресою: 08161, с. Тарасівка, вул. Київська, 69-А), належить на праві комунальної власності Тарасівській сільській раді та передана на праві постійного користування Комунальному підприємству «Ритуал» Тарасівської сільської ради, директором якого є ОСОБА_1 .
25.02.2021 Боярською міською радою, яка є правонаступником Тарасівської сільської ради, було прийнято спірне рішення №6/215, яким вирішено:
- розробити детальний план території, обмеженої вул. Київська в с. Тарасівка та межою с. Нове;
- доручити виконавчому комітету Боярської міської ради визначити проектну організацію, яка буде розробляти детальний план території, обмеженої вул. Київська в с. Тарасівка та межою с. Нове, та замовити містобудівну документацію;
- фінансування з розроблення детального плану території буде проведено за рахунок бюджету міської територіальної громади.
Вказане рішення, яке є предметом спору у цій справі, стосується розробки детального плану території саме щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042, на якій розміщено сільське кладовище «Пам'ять» за адресою: 08161, с. Тарасівка, вул. Київська, 69-А.
Суд зазначає, що пред'явлення позову у цій справі про визнання протиправним та скасування рішення чергової 6 сесії Боярської міської ради VIII скликання від 25.02.2021 №5/215 "Про розроблення детального плану території обмеженою вул.Київська в с.Тарасівка та межею с.Нове" фактично направлено на захист цивільного права Товариства з обмеженою відповідальністю «Ритуальна служба «Пам'ять», пов'язаного зі спорудженням Об'єкта будівництва - сільського кладовища «Пам'ять» за адресою: 08161, с. Тарасівка, вул. Київська, 69-А, та здійсненням ним ритуальної діяльності на земельній ділянці, речове право на яку зареєстровано за юридичною особою - КП «Ритуал», директором якого на момент звернення до суду був ОСОБА_1 , який також є співпозивачем. Таке цивільне право виникло у ТОВ «Ритуальна служба «Пам'ять», як було вказано вище, на підставі договору №1/СП/07 про спільну діяльність від 27.03.2007 та договору №08/16/Б про організацію виконання будівельних робіт від 08.08.2016.
При цьому, обґрунтовуючи порушення спірним рішенням Боярської міської ради від 25.02.2021 №5/215 права другого позивача - ОСОБА_1 , вказана особа посилається на загрозу реалізації його права на поховання, як члена Громадської організації "Міжнародна Фундація "Сімейна Пам'ять". Натомість, відповідне право на безоплатне отримання місць для поховання для Громадської організації "Міжнародна Фундація "Сімейна Пам'ять" було закріплено у вищевказаних договорах №1/СП/07 про спільну діяльність від 27.03.2007 та №08/16/Б про організацію виконання будівельних робіт від 08.08.2016.
Крім того, ОСОБА_1 на момент звернення до суду був директором КП «Ритуал», якому, у свою чергу, належало цивільне право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042, на якій розміщено Об'єкт будівництва (сільського кладовища «Пам'ять» за адресою: 08161, с. Тарасівка, вул. Київська, 69-А).
Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду послідовно звертала увагу на те, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року, 27 лютого та 04 грудня 2019 року у справах № 826/11120/16 (провадження № 11-581апп18), 826/15089/17 (провадження № 11-1421апп18), 200/2916/19-а (провадження № 11-858апп19) відповідно).
Аналіз матеріалів справи свідчить, що наслідки, спричинені прийняттям відповідачем спірного рішення від 25.02.2021 №5/215 позивачі пов'язують: ТОВ «Ритуальна служба «Пам'ять» - з реалізацією майнових інтересів, які виникли на підставі договорів №1/СП/07 про спільну діяльність від 27.03.2007 та №08/16/Б про організацію виконання будівельних робіт від 08.08.2016; ОСОБА_1 - з реалізацією немайнового інтересу (право на поховання), який також виник на підставі цих договорів. Наведене, у свою чергу, свідчить про те, що цей спір стосується приватноправових відносин.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Частиною першою статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
За змістом наведених правових положень суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист якого подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту його порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.
Беручи до уваги наведене, ураховуючи, що спірні правовідносини пов'язані із захистом порушених, на думку позивачів, прав та інтересів, які виникли з договорів №1/СП/07 про спільну діяльність від 27.03.2007 та №08/16/Б про організацію виконання будівельних робіт від 08.08.2016, а також враховуючи те, що спірне рішення від 25.02.2021 №5/215 стосується земельної ділянки з кадастровим номером 3222486601:01:003:5042, яка на момент прийняття спірного рішення перебувала у постійному користуванні КП «Ритуал», суд дійшов висновку, що цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.
При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 1340/3580/18 (провадження № 11-1006апп19).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною шостою статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, правові висновки, викладені у вищевказаних постановах Великої Палати Верховного Суду, підлягають обов'язковому врахуванню у спірних правовідносинах.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною першою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі та роз'яснити позивачам, що дану справу віднесено до юрисдикції цивільного суду.
Згідно з частиною другою статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 171, 238-239, 243, 248, 259-262,264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Прийняти адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О.
2. Провадження в адміністративній справі закрити.
3. Роз'яснити позивачам, що дана справа підлягає розгляду місцевим загальним судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Дудін С.О.