20 червня 2022 року Справа № 280/3423/22 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії за віком позивачу з 07.10.2009 по 26.08.2017;
зобов'язати відповідача перерахувати розмір та виплатити пенсію за віком позивачу з 07.10.2009 по 26.08.2017 з компенсацією втрати частини доходу та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Ухвалою суду від 31.05.2022 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та позивачу наданий строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із відповідними доказами; оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн., оформленого відповідно до вимог законодавства.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху представником позивача надано заяву (вх. №21633 від 14.06.2022), до якої долучено також квитанцію про сплату судового збору.
Щодо поновлення пропущеного звернення до адміністративного суду зазначає, що позивач оскаржує саме відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, викладену саме у литі №4567-3551/К-02/8-0800/22 від 13.05.2022, тобто позивач звернувся до суду в межах шестимісячного строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали позовної заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку вказаного строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Як вбачається із змісту адміністративного позову, 11.05.2021 позивач звернувся до відділу обслуговування громадян №7 та просив перерахувати розмір пенсії, виплатити з 07.10.2009 по 26.08.2017, як не працюючому пенсіонеру та дитині війни, в розмірах відповідно до чинного пенсійного законодавства України із застосуванням всіх підвищень надбавок та доплат, однак листом від 24.05.2021 у виплаті пенсії з 07.10.2009 по 26.08.2017 відповідачем було відмовлено.
Тобто, про ймовірне порушення своїх позивач повинен був дізнатись саме отримання листа Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24.05.2021.
Натомість, із адміністративним позовом до суду останній звернувся через систему «Електронний суд» лише 18.05.2022, тобто поза межами місячного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.
Так, позивач посилається на ту обставину, що оскаржує саме відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, викладену саме у литі №4567-3551/К-02/8-0800/22 від 13.05.2022.
Однак, з матеріалів адміністративного позову судом встановлено, що 14.04.2022 до відповідача звернувся представник позивача із заявою про надання інформації, в якій, зокрема просив: 1. Повідомити про отримання заяви ОСОБА_1 про виплату пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок від АТ «ОТП Банк»; 2. Повідомити підстави не виплати пенсії ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок відкритий в АТ «ОТП Банк»; 3. Повідомити дату та спосіб виплати пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 13.05.2022 повідомлено, що пенсія заявнику нараховувалась на рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку. На підставі листа банку та додатку (в якому надана інформація щодо одержувачів пенсій, на рахунки яких було зарахування цільових коштів у період останніх 12 місяців, але не виконувалось одержання коштів протягом останніх 12 місяців, або одержання виконувалось за довіреністю) спосіб виплати було змінено на відділення ЗД АТ «Укрпошта». В подальшому, у зв'язку з тривалою неоплатою на поштовому відділенні, виплата пенсії була призупинена. На теперішній час заява від іншого банку надійшла. Для поновлення виплати раніше призначеної пенсії заявнику необхідно особисто звернутися з заявою встановленого зразка та необхідними документами до відділу обслуговування громадян.
Таким чином, вказана відповідь не змінює моменту, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав щодо невиплати пенсії за віком з 07.10.2009 по 26.08.2017. Вказані дії в розумінні ч. 4 ст. 122 КАС України не являється досудовим порядком вирішення спору, отже і не впливають строк звернення до адміністративного суду.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
Такі обставини мають бути підтверджені належними доказами (Постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивачем до адміністративного позову не додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.
Оскільки позивач звернувся до суду після закінчення встановленого законом строку та протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху не подав до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
Згідно із ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частини першої цієї статті, - повністю.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).
До матеріалів позовної заяви додано квитанцію від 13.06.2022 № 4033-1838-3518-0846, з якого вбачається, що представником позивача ОСОБА_2 сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що сплачений судовий збір у сумі 992,40 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись п. 9 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241, 248 КАС України, суд
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В.Батрак