22 червня 2022 року м. Житомир справа № 240/3431/22
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправниим, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо відмови у повернені коштів на загальнобов'язкове державне пенсійне страхування, сплачених під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області підготувати та направити подання до Управління Державної казначейської служби України в м. Житомирі Житомирській області для повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при проведенні реєстрації права власності на житло, у розмірі 13349,00 грн
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 25.11.2021 вперше придбала нерухоме майно, при нотаріальному оформленні договору-купівлі якого, сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зазначає, що звернулась до відповідача із заявою про підготовку та направлення подання Управлінню Державної казначейської служби України в Житомирській області для повернення зазначеного збору, однак отримала відмову, яку вважає протиправною. За захистом порушеного права звернулась до суду.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 08.04.2022. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що станом на час придбання позивачем нерухомості, в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за позивачем у 2004 році зареєстровано право власності на квартиру, а тому відсутні підстави для повернення сплачених позивачем коштів.
Указом Президента України №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У період із 07.03.2022 по 08.04.2022 головуюча суддя перебувала у відпустці.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 25.11.2021 було укладено договір купівлі-продажу квартири, покупцем згідно якого є ОСОБА_2 . Ціна відчужуваної квартири встановлена у розмірі 1299606 грн. Договір зареєстровано в реєстрі за №21742.
Право приватної власності на вказану квартиру за позивачем зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.11.2021 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2501860418040. Підстава реєстрації: договір купівлі-продажу від 25.11.2021, серія та номер: 21742.
При укладенні названого договору, згідно з вимогами п. 153 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 позивачем сплачено пенсійний збір з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 13349,00 грн, сплаченого згідно квитанції від 25.11.2021.
Позивач, вважаючи, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачений ним помилково, оскільки житло придбано вперше, звернулась до відповідача із заявою від 08.12.2021, в якій просила повернути їй сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 13349,00грн.
За результатами розгляду зазначеної заяви відповідачем відмовлено позивачу у поверненні коштів, у зв'язку із відсутністю правових підстав для їх повернення, пов'язаних із наявністю в Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації про зареєстроване за позивачем у 2004 році право власності на квартиру у м. Рівне.
Вважаючи таку відмову необґрунтованою та протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Бюджетним кодексом України (далі - БК України), Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР), Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок № 1740), Порядком казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 №43 (далі - Порядок №43), Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.09.2013 № 1650/24182 (далі - Порядок № 787), Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (далі - Положення № 215), постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» (далі - Постанова №106).
За приписами ст. 1 Закону №400/97-ВР звільняються від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування особи, які вперше придбавають житло, зокрема, зазначають - платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з п. 8 ст. 2, п. 10 ст. 4 №400/97-ВР об'єктом оподаткування для платників збору визначених п. 9 ст. 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
На обов'язкове державне пенсійне страхування для підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та фізичних осіб, які придбавають нерухоме майно встановлюються ставки збору на рівні 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Пунктами 151, 153 Порядку №1740 (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ №866 від 23.09.2020) визначено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, окрім наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 Порядку № 1740 інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 30.01.2018 у справі № 819/1498/17 та 31.01.2018 у справі № 819/1667/17.
У відповідності до ч. 2 ст. 45 БК України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 розділу 2 Порядку № 43 казначейське обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету здійснюється органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - органи Казначейства) відповідно до законодавства. У процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету органи Казначейства, зокрема,: відкривають бюджетні рахунки для зарахування надходжень у національній валюті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головні управління Казначейства) та Державній казначейській службі України (далі - Казначейство України) для зарахування до державного бюджету доходів та інших надходжень (далі - платежі); формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету; здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справлення надходжень до бюджету.
Подання складає орган, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 8 Порядку №787).
Отже, враховуючи викладені норми, суд зазначає, що справлення надходжень до бюджету пенсійного збору регулюють органи Пенсійного фонду України, у зв'язку з чим, відповідачем повинно бути подане відповідне подання про повернення коштів.
Разом з тим, відповідно до п/п. 2 п. 4 Положення № 215 казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
У додатку до Постанови № 106 передбачено, що контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна» покладено на Пенсійний фонд України.
Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що для громадян, які придбавають житло вперше, законодавством регламентовано пільгу у вигляді звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Більш того, законодавством України не визначено механізму перевірки відомостей про те, чи вперше особа придбала нерухомість, не існує єдиної бази, за допомогою якої можна визначити первинне придбання нерухомого майна особою, а також не існує органу, компетентного видавати довідки на підтвердження таких даних.
Однак, зазначені обставини не можуть бути правовою підставою для позбавлення особи її прав на повернення помилково або надміру сплачених нею коштів, що були зараховані до бюджету, та покладення на неї додаткового тягаря зі сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування при придбанні житла вперше за наявності вищезазначеної законодавчо регламентованої пільги.
Разом з тим, суд звертає увагу, що таке повернення здійснюється органами казначейства України за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Тобто, передумовою для повернення коштів органами державної казначейської служби з бюджету, які були помилково або надміру сплачені з операції купівлі-продажу квартири, є подання органів Пенсійного фонду України про повернення суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у відповідному розмірі.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом, як вже було зазначено раніше, є Пенсійний фонд України, то саме на нього та його територіальні органи покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом, зокрема, у постанові 28.11.2018 у справі №813/1126/17.
Судом встановлено,що підставою для відмови позивачу у поверненні сплачених нею коштів в розмірі 13349,00 була наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації про те, що 14.12.2004 до реєстру внесено запис за реєстраційним номером 8501991 нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 .
Заперечуючи наявну в реєстрі інформацію, позивач вказує, що до 2011 року мала прізвище - ОСОБА_3 , а прізвище ОСОБА_4 отримала після реєстрації шлюбу.
На підтвердження вказаної обставини позивач надала до суду та відповідачу разом із заявою від 08.12.2021 (підтверджується доданими до відзиву копіями документів), копію свідоцтва про шлюб.
Разом з тим, відповідачем не надано до суду належних доказів, що у 2004 році позивач мала прізвище « ОСОБА_4 » та, відповідно не спростовано твердження позивача про придбання нею нерухомого майна відбулося вперше.
Отже, з наведеного вбачається, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не сформування та не направлення до Управління Державної казначейської служби України в Житомирській області подання про повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла, а саме: у розмірі - 13349,00 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 25.11.2021, є протиправною.
Слід звернути увагу відповідача на те, що в силу ч. 2 ст. 77 КАС України саме держава в особі Пенсійного фонду України (його органи) як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.11.2018 у справі № 813/1126/17.
Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання позивачем житла вперше та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача відносно того, питання про звільнення від сплати судового збору повинне з'ясовуватись при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу, оскільки у разі сплати покупцем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна та подальше його звернення до органів що контролюють надходження такого збору до бюджету із заявою про повернення такого сплаченого збору, як у даному випадку, обов'язок щодо перевірки придбання покупцем житла вперше покладається саме державу в особі Пенсійного фонду України та його територіальних органів.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн
У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не сформування та не направлення подання до Управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України в Житомирській області подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла, а саме у розмірі - 13349 (тринадцять тисяч триста сорок дев'ять) гривень 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 992 ( дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук