вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.06.2022м. ДніпроСправа № 904/9620/21
за позовом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Бардаченко Світлани Андріївни, м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про повернення нерухомого майна.
Суддя Колісник І.І.
Без участі представників учасників справи.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 у справі №904/9620/21 позов задоволено повністю: зобов'язано Фізичну особу-підприємця Бардаченко Світлану Андріївну повернути Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради комунальне нерухоме майно - нежитлові приміщення, загальною площею 77,24 кв.м, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, 115, блок 2, розміщені у підвалі 10-ти поверхового будинку, шляхом підписання акта приймання-передачі відповідно до умов договору оренди від 14.01.2019 № 18-ДРА/19; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бардаченко Світлани Андріївни на користь Департамента по роботі з активами Дніпровської міської ради судовий збір у сумі 2270,00 грн.
15.06.2022 на виконання рішення суду видано відповідні накази.
20.06.2021 позивач через канцелярію суду подав клопотання, в якому просить суд розглянути питання заміни позивача з Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 37454258) на Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 40392181).
В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на те, що рішенням Дніпровської міської ради від 23.02.2022 № 84/16 затверджено Положення про департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, згідно з пунктом 2 якого департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради виступає стороною по договорах оренди нерухомого майна, що належать до комунальної власності територіальної громади міста, які були укладені до моменту прийняття цього рішення. Пунктом 2.2 Положення про департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради передбачено, що департамент у межах своїх повноважень має право, зокрема, бути позивачем і відповідачем і третьою стороною у судах усіх інстанцій, укладати мирові угоди.
Правові підстави заміни учасника справи заявником не зазначені.
Між тим, процесуальне правонаступництво визначено статтею 52 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 52 цього Кодексу у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 12 березня 2009 року у справі «Матківська проти України» (заява № 38683/04) зазначено, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.
З наведеного можна дійти висновку, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішення законної сили або за інших умов, встановлених законом. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. Процесуальний закон та закон, який регулює підстави, порядок та спосіб виконання судових рішень, не обмежує можливість заміни сторони виконавчого провадження залежно від загальних умов та порядку (етапу) здійснення виконавчого провадження, наприклад, у зв'язку з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19).
За змістом частин першої, другої та п'ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Звертаючись до суду, заявник не конкретизував бажаний для нього результат розгляду клопотання в частині заміни сторони у справі, у наказі чи у виконавчому провадженні.
Загальні вимоги до форми та змісту заяв з процесуальних питань визначені статтею 170 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до абзацу 2 частини другої цієї статті ГПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Відповідно до пункту 2 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з пунктом 8 зазначених Правил оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою (пункт 19 Правил надання послуг поштового зв'язку).
У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися (пункт 61 Правил надання послуг поштового зв'язку). Під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання (п. 73 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Підтверджуючи відправлення відповідачу та третій особі копій клопотання та доданих до нього документів, позивачем надано описи вкладення від 20.06.2022 у листи з оголошеною цінністю на адреси Фізичної особи-підприємця Бардаченко Світлани Андріївни й Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради, проте розрахункові документи, що підтверджують факти надання відповідних послуг поштового зв'язку (касові чеки тощо), відсутні.
Отже, до клопотання не додано належних доказів надіслання копій такого клопотання на адреси інших учасників справи.
За таких обставин клопотання позивача подане без додержання ним вимог, викладених у статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до частин другої, четвертої статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Так, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії (п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів").
Долучені до клопотання копії доказів містять вказівку на відповідність їх оригіналу - "Згідно з оригіналом" та підпис особи, яка їх засвідчила, однак не містять найменування посади цієї особи, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копій.
Згідно з частиною четвертою статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Відтак, клопотання Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №17/34 від 17.06.2022 про заміну позивача підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Повернення заявнику поданого ним клопотання не позбавляє його права на повторне звернення до суду у загальному порядку, врахувавши викладене.
Керуючись ст.ст. 170, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Повернути Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради клопотання про заміну позивача № 17/34 від 17.06.2022 без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 22.06.2022 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І. Колісник