09 червня 2022 м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 521/5428/22 відносно:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі,громадянина України, не працюючого, із середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Приморського районного суду м. Одесивід 12.12.2019 року за ч. 1 ст. 186 КК України з призначенням покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень(покарання не виконано),
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
17.02.2022 року, приблизно о 15 годині, ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення, прибувши за адресою: АДРЕСА_2 з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, будучи обізнаним про місце знаходження ключа від вхідних дверей, відчинив цим ключем вхідні двері до квартири та проник в її середину, звідки таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_8 , а саме: електронний пристрій для куріння «IQOS 3 DUO» вартістю 2 000 гривень та годинник «Wlisth» вартістю 1 500 гривень.
Після цього, ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 3500 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, визнав повністю, підтвердив вищевикладені обставини та заявив про щире каяття у вчиненому. При цьому, показання обвинуваченого суд оцінює як достовірні та такі, що узгоджуються з обставинами, викладеними в обвинувальному акті.
Роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності позиції обвинуваченого щодо визнання вини.
Таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене ОСОБА_7 повторно, суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України.
При призначенні ОСОБА_7 покарання суд керується загальними принципами призначення покарання, визначеними в ст. 50, 65 КК України.
Суд визнає пом'якшуючою покарання обставиною щире каяття ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення та та активне сприяття у розкритті кримінального правопоруення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 судом не встановлено.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_7 вчинив тяжкий злочин в період невиконаного покарання за вчинення кримінального правопорушення проти власності і ця обставина, на думку суду, свідчить про тенденцію в поведінці обвинуваченого до продовження злочинної діяльності та небажання вставати на шлях виправлення.
Враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, наведених даних про особу обвинуваченого та інших обставин справи в їх сукупності, враховуючи наявність пом'якшуючої покарання обставини, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого неможливо без ізоляції від суспільства, у зв'язку із чим, вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 мінімальне покарання у вигляді позбавлення волі, з застосуванням принципу призначення покарань за сукупністю вироків та правил складання покарань, передбачених ч.3 ст. 72 КК України.
Підстав для застосування ст. 69,75 КК України до обвинуваченого судом не встановлено.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Вирішуючи питання, які відповідно до положень пп.2 п.4 ст. 374 КПК України повинен вирішити суд при ухваленні вироку, в тому числі щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься і питання запобіжного заходу, встановивши можливість вчинення обвинуваченим дій, передбачених ст. 177 КПК України, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого до набрання вироком законної сили та забеспечення виконання вироку, суд вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 369 -374 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі;
Відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, приєднати невідбуте покарання за вироком Приморського районного суду м. Одесивід 12.12.2019 року у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень, яке відповідно до ч.3 ст. 72 КК України складанню не підлягає та виконується самостійно.
До набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк відбуття покарання рахувати з дати взяття ОСОБА_6 під варту, тобто з 14.04.2022.
Речові докази вважати повернутими власнику.
На вирок може бути подана сторонами апеляція до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд міста Одеси протягом тридцяти діб від дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику, а також направити потерпілому.
Головуючий: ОСОБА_9