Дата документу 20.06.2022 Справа № 554/4775/22
СПРАВА N 554/4775/22
(3/554/1804/22)
«20» червня 2022 року м. Полтава
Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Сметаніна А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з УПП в Полтавській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтава, громадянки України, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - невідомий,
- за ч.3 ст. 178 КУпАП,
09.06.2022 року, близько 09 години 00 хвилин, в м. Полтава по вул. Івана Мазепи, 43, ОСОБА_1 біля будинку знаходилась в п?яному вигляді з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), мала неохайний зовнішній вигляд, чим ображала людську гідність та громадську мораль.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить її підпис в протоколі про адміністративне правопорушення. Про права та обов?язки, передбачені ст. ст. 55,56,59,63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 також повідомлено під особистий підпис. Про причини неявки ОСОБА_1 не повідомляла, жодних клопотань чи заяв від неї не надходило.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника ОСОБА_1 суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 1 Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. 3 Конституції України).
Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-ІУ "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються вони у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Міжнародні договори України, які набрали чинності у встановленому законом порядку та встановлюють інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідних актах законодавства України, мають перевагу над внутрішньодержавними законодавчими актами. Однак у ч. 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
Особливе місце серед міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, належить Конвенції, ратифікованій Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції". Із моменту приєднання до Конвенції Україна взяла на себе низку зобов'язань у сфері захисту прав людини. Частиною таких зобов'язань відповідно до статей 32, 46 Конвенції є визнання Україною юрисдикції ЄСПЛ, яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, а також виконання остаточних рішень ЄСПЛ у справах проти України.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У пункті 29 рішення по справі "Надточій проти України" Суд зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Проте, відповідно до практики Європейського суду, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», сторони в розумінні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Важливе значення мають і висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" - заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 знала про складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, а також про судове провадження відносно неї, однак ним не цікавилась, жодних заходів, направлених на обізнаність щодо стану відомого їй судового провадження не вчиняла, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи відносно неї в суді, в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, жодних заяв чи клопотань не направляла, а отже ОСОБА_1 не добросовісно користувалася належними їй процесуальними правами та не виконувала належним чином процесуальні обов'язки, в зв'язку з чим, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 178 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 506251 від 09.06.2022 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , відеозаписом з нагрудної камери 469248.
21 грудня 2021 року постановою поліцейського СРПП ВП №2 Полтавського РУП Прокопенко Л.М. визнано винною у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді попередження.
14 травня 2022 року постановою поліцейського СРПП ВП №2 Полтавського РУП Прокопенко Л.М. визнано винною у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 178 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51,00 грн.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 178 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за появу в громадських місцях у п?яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в громадських місцях у п?яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладанні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З огляду на характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, інші обставини у справі, суд вважає за необхідне призначити правопорушнику адміністративне покарання, передбачене санкцією статті 178 ч.3 КУпАП, у вигляді мінімального штрафу.
Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
При цьому, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2022 року, згідно Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2 481 грн.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовій збір в розмірі 496,20 грн.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч.3 ст.178, ст. ст. 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 178 КУпАП.
Призначити ОСОБА_1 адміністративне покарання у вигляді штрафу у розмірі 102 (сто дві) гривні 00 копійок (отримувач коштів: ГУК у Полтавській області/м. Полтаві/21081100;код отримувача(кодЄДРПОУ): 37959255; Банк: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IBAN): UA768999980313010106000016712; код класифікації доходів бюджету: 21081100) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Строк пред'явлення постанови до виконання до 20 вересня 2022 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Октябрського районного
суду м. Полтави: А.В. Сметаніна