Справа № 211/6341/21
Провадження № 1-кп/211/322/22
20 червня 2022 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_9 , представника потерпілих ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі кримінальне провадження за № 12020045720000132 від 02.10.2020 року відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
В провадженні Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_4 до суду надійшли заяви про роз'яснення судових рішень, а саме: ухвали суду від 22.03.2022 року, якою було задоволено клопотання прокурора та продовжено строк застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 20.05.2022 року, а в клопотанні захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на нічний домашній арешт було відмовлено, та ухвали суду від 01.04.2022 року, якою було відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 з тримання під вартою на особисте зобов"язання.
В обґрунтування заяв зазначено, що дані судові рішення є незрозумілими, тому підлягають роз'ясненню, оскільки одні висновки суду суперечать іншим, а деякі з них взагалі не обгрунтовані або зроблені без посилання на закон. Зокрема потребує роз'яснень та обґрунтувань наступне: чим керувався суд зазначаючи в ухвалі позицію захисника ОСОБА_4 , яка не відповідає дійсності; чим керувався суд вивчаючи матеріали провадження справи, які навіть не були в наявності у суду, відразу після закриття підготовчого судового засідання по справі; чому при зазначені того, що матеріали провадження переважно грунтуються на показаннях свідків, суд не брав до уваги те, що матеріали справи також містять диски з відеозаписом події; якими саме доказами підтверджує суд, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків та потерпілого, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення; чим керувався суд обгрунтовуючи ризик вчинення іншого кримінального правопорушення ОСОБА_6 , оскільки підтвердження того, що ОСОБА_6 вчинив будь-яке інше кримінальне правопорушення відсутнє, а посилання на обвинувальний акт, який знаходиться в іншому судді відносно ОСОБА_6 без встановлення його вини та винесення вироку у даній справі є незаконним, та суперечить вимогам ст. 62 Конституції України; чому судом не врахувався аргумент захисту на спростування ризику впливу на свідків та потерпілих по справі, що з 02.10.2020 року по день слухання вказаних клопотань (минуло вже 1 рік 5 місяців) жодних скарг до прокурора від свідків та потерпілих щодо фізичного або морального впливу з боку ОСОБА_6 не надходило; чим керувався суд зазначаючи в резолютивній частині ухвали про те, що ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, оскільки в п. 1 прим.1 ч. 2 ст. 395 КПК України вказано, що апеляційна скарга на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - протягом п'яти днів з дня її оголошення. З метою усунення протиріч, розбіжностей та неузгодженостей просить роз'яснити зміст ухвал від 22.03.2022 року та 01.04.2022 року.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтримав свої заяви.
Захисник ОСОБА_5 , обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 клопотання підтримали.
Прокурор проти клопотання заперечувала, вважала ухвали зрозуміли.
Потерпілий ОСОБА_9 , представник потерпілих ОСОБА_10 проти клопотання заперечували, вважали, що відсутні підстави для роз"яснення ухвал суду.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Таким чином необхідність роз'яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків.
Крім того, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Відтак, роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 (справа №1-26/04, провадження № 13-17 зво19).
Отже, інститут роз'яснення судового рішення застосовується лише для досягнення вказаних цілей і не може бути інструментом додаткового тлумачення учасникам мотивів прийняття рішення чи використання в тексті рішення певних термінів. В разі незгоди із судовим рішенням учасниками провадження має застосовуватися інститут оскарження рішень у порядку, визначеному процесуальним законодавством.
Ухвалою суду від 22.03.2022 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 20.05.2022 року, а в клопотанні захисника ОСОБА_4 , яке підтримав захисник ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на нічний домашній арешт було відмовлено (т. 5 а.с. 146).
Ухвалою суду від 01.04.2022 року відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 з тримання під вартою на особисте зобов"язання (т. 5 а.с. 192).
З тексту ухвал суду від 22 березня 2022 року та від 01 квітня 2022 року вбачається, що вони викладені загальновживаними словами, складені у відповідності до вимог КПК з посиланням на норми діючого кримінального процесуального законодавства, встановлені судом обставини викладені чіткими зрозумілими реченнями і не містять у собі труднощів для розуміння точного змісту.
Викладене в заявах адвоката ОСОБА_4 про роз'яснення судового рішення зводиться лише до незгоди з ухвалами суду від 22.03.2022 та 01.04.2022. Однак сама по собі незгода із судовим рішенням не може бути підставою для його роз'яснення.
За таких умов суд вважає за необхідне у задоволенні заяв відмовити, оскільки обставин, визначених ст. 380 КПК України, які б слугували підставою такого роз'яснення, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 380 КПК України, суд, -
В задоволенні заяв адвоката ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про роз"яснення ухвал суду від 22.03.2022 та 01.04.2022 - відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів.
Суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали оголошено 21.06.2022.