Справа № 229/3270/21
Провадження № 2/242/687/22
21 червня 2022 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по Акту, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по Акту.
Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.
В обґрунтування позову зазначено, що між АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та відповідачем виникли цивільні правовідносини, а саме: з боку позивача - постачання електроенергії та контроль її споживання шляхом зняття показів приладу обліку (пред'явлення відповідачу рахунків для оплати тощо, на об'єкт відповідача, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , а з боку відповідача - споживання електроенергії, оплата спожитої електричної енергії. За зазначеною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . 26.10.2019 р. представниками енергопостачальника за зазначеною адресою було виявлено та Актом зафіксовано порушення, а саме: самовільне підключення з порушенням схеми обліку накид проводів. На підставі Акту про порушення Правил № 0002748 від 26.10.2019 р. відповідачу у відповідності до вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКЕР України № 562 від 04.05.2006 р. з наступними змінами та доповненнями, було нараховано суму не облікованої електричної енергії у розмірі 29911,04 грн. 27.11.2019 р. відповідач частково сплатив збитки у розмірі 10000 грн. Станом на день звернення до суду залишок заборгованості не сплачено. Просив стягнути з відповідача заборгованість за електричну енергію, невраховану приладом обліку, у сумі 19911,04 грн. та судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Заяви та клопотання сторін.
Заяв та клопотань не надійшло.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 16.12.2021 р. справу направлено за підсудністю до Добропільського міськрайонного суду Донецької області.
Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24.01.2022 р. справу направлено до Селидівського міського суду Донецької області.
16.02.2022 р. судом зроблено запит щодо уточнення зареєстрованого місця проживання відповідача, відповідь на який отримана 22.02.2022 р.
Ухвалою суду від 16.02.2022 р. відкрито провадження по справі. Розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що „у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у "розумні строки". Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі "Странніков проти України", де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі „розумності строку".
У справі «Dilipak and Karakaya v. Turkey» (№ № 7942/05, 24838/05, рішення від 04.03.2014 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що можливість для сторін взяти участь у судовому розгляді випливає з предмету та мети статті 6 Конвенції, взятої вцілому. Крім того, принципи змагальності судового процесу та рівності сторін, навряд чи можливі без участі сторін у розгляді. ЄСПЛ наголосив, що система Конвенції вимагає від договірних держав вживати необхідних заходів для забезпечення ефективного здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції. Це передбачає, насамперед, що особи, стосовно яких судові провадження були розпочаті, повинні бути проінформовані про цей факт. Таким чином, в контексті указаної справи ЄСПЛ вирішував питання, чи прийняла влада необхідні заходи для повідомлення одного із заявників про порушення судового розгляду, і чи відмовився останній від свого права; якщо ні, то чи міг заявник домогтися нового змагального розгляду відповідно до національного законодавства.
З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що подана позовна заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та відповідачем виникли цивільні правовідносини, а саме: з боку позивача - постачання електроенергії та контроль її споживання шляхом зняття показів приладу обліку (пред'явлення відповідачу рахунків для оплати тощо, на об'єкт відповідача, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , а з боку відповідача - споживання електроенергії, оплата спожитої електричної енергії. За зазначеною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
26.10.2019 р. представниками енергопостачальника за зазначеною адресою було виявлено та Актом зафіксовано порушення, а саме: самовільне підключення з порушенням схеми обліку накид проводів.
На підставі Акту про порушення Правил № 0002748 від 26.10.2019 р. відповідачу у відповідності до вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКЕР України № 562 від 04.05.2006 р. з наступними змінами та доповненнями, було нараховано суму не облікованої електричної енергії у розмірі 29911,04 грн.
27.11.2019 р. відповідач частково сплатив збитки у розмірі 10000 грн.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику», «Правилами користування електричною енергією для населення» (ПКЕЕН), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України за №1357 від 26 липня 1999 року, норми яких діяли на час виникнення спірних правовідносин, «Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженою постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року №562.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил згідно із законодавством України.
Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.
Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.
Договір про постачання енергетичних ресурсів між відповідачем, як споживачем електричної енергії, з одного боку, та енергопостачальником АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» до матеріалів справи не додано.
Проте, за вимогами п.42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, норми якого діяли на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Правил) споживач електроенергії зобов'язаний оплачувати спожиту електроенергію та здійснювати платежі відповідно до умов договору та Правил користування електричною енергією, вносити плату за спожиту електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.
Із вчинених взаємних конклюдентних дій, які полягали у підключенні до електромережі, споживанні та оплаті спожитої електроенергії, між сторонами склалися фактичні договірні відносини з постачання споживачу електроенергії, на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику» та Правилами, у зв'язку із цим у сторін виникли взаємні права та обов'язки, які притаманні договірним.
За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити надані послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.
Отже, відповідач є споживачем послуг, які надаються АТ ДТЕК «Донецькі електромережі», а відтак зобов'язаний утримувати належний технічний стан електроустановок, схеми живлення і нести тягар відповідальності перед енергопостачальною компанією АТ ДТЕК «Донецькі електромережі», та цивільну відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією для населення.
Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил згідно із законодавством України. Також споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.
Згідно статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушенням в електроенергетиці є порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної й теплової енергії, у тому числі самовільне підключення до об'єктів електроенергетики й споживання енергії без приладів обліку.
Згідно з пунктом 48 Правил користування електричною енергією для населення, споживач несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку.
Відповідно до пункту 53 Правил користування електричною енергією для населення, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.
Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.
Побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.
Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу.
У протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил.
У разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року №562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією.
Відповідно до абзацу другого пункту 4.1 Методики акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень.
Враховуючи вищезазначене, акт про порушення ПКЕЕН - це документ, який фіксує факт здійснення споживачем порушення ПКЕЕН. При цьому, акт про порушення ПКЕЕН вважається дійсним за умови, що в ньому зазначено зміст виявленого порушення, він складений на місці виявлення порушення та у присутності споживача, та якщо він підписаний споживачем та представником енергопостачальника або містить позначку про відмову споживача від підпису та підписаний трьома представниками енергопостачальника.
Як вбачається зі змісту пп.6 п.3.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією, ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН: в тому числі у разі самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника.
З урахуванням наведеного позовні вимоги АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту, але не враховану приладом обліку електричну енергію в сумі 50068,70 грн., знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
В силу ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2270,00 грн.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 526, 714 ЦК України, ст.ст. 4, 19, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», код ЄДРПОУ 00131268, розташоване за адресою: Донецька область, м.Курахове, вул.Франка, 6, до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , про стягнення заборгованості згідно Акту - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за електричну енергію, невраховану приладом обліку, у сумі 19911 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот одинадцять) грн.. 04 коп. та судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Донецького апеляційного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 21.06.2022 р.
Суддя В.Г.Черков