Справа № 755/12237/19 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/387/2022 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
14 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 25 червня 2020 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, неодруженого, з середньою освітою, працюючого неофіційно різноробочим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- вироком Середино-Будського районного суду Сумської області від 16 січня 2012 року за ч. 3 ст.185 КК України;
- вироком Середино-Будського районного суду Сумської області від 21 лютого 2012 року за ч. 3 ст.185, ст.70 КК України;
- вироком Середино-Будського районного суду Сумської області від 08 червня 2012 року, який було змінено ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 12 грудня 2013 року, за ч. 2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ст.70, ст.71 КК України;
- вироком Середино-Будського районного суду Сумської області від 31 серпня 2012 року за ч. 2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ст. 70, ст.71 КК України;
- вироком Середино-Будського районного суду Сумської області від 13 березня 2014 року за ч. 2 ст.297, ч.3 ст.185, ст.70, ст.71 КК України;
- вироком Сумського районного суду м. Суми від 26 вересня 2014 року за ч. 1 ст.321, ст.71 КК України;
- вироком Подільського районного суду м. Києва від 29 травня 2019 року за ч. 2 ст.186, ст.72 КК України до 4 років 5 місяців днів позбавлення волі, звільненого по відбуттю строку покарання 02 липня 2019 року
визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та виправдано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.
Відповідно обвинувального акту, ОСОБА_7 08 липня 2019 приблизно о 14 годині 20 хвилин, перебував за адресою: м. Київ, КПіВ «Гідропарк», де побачив раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_9 .
В цей час у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном потерпілого ОСОБА_9 , та він обрав об'єктом свого злочинного посягання грошові кошти в розмірі 550 грн., що перебували в правій кишені штанів потерпілого ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_7 підійшов до відпочиваючого на траві потерпілого ОСОБА_10 , та з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, які виразились у нанесенні декількох ударів в область голови потерпілого, після чого, правою рукою витяг з правої кишені потерпілого ОСОБА_9 , грошові кошти в розмірі 550 грн., та одразу після виконаних дії побіг у напрямку станції метро «Гідропарк» в м. Києві.
Своїми злочинними діями ОСОБА_7 завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріальний збиток на загальну суму 550 гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_7 висунуто обвинувачення у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Суд, визнаючи ОСОБА_7 невинуватим у висунутому обвинуваченні , дійшов висновку про те, що прокурором не надано суду належних та допустимих доказів вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд виправдовуючи ОСОБА_7 , надав невірну оцінку доказам, дослідженим під час судового розгляду, зокрема, безпідставно визнавши показання потерпілого ОСОБА_9 , який на стадії досудового розслідування та безпосередньо у суді впізнав обвинуваченого як особу, яка відкрито заволодів його грошима із застосуванням насильства, вказуючи індивідуальні ознаки останнього, протокол впізнання обвинуваченого, протокол прийняття заяви потерпілого про вчинений злочин, рапорти працівників поліції про затримання ОСОБА_7 неналежними та недопустимими доказами.
Крім того, прокурор підкреслює, що судом не допитано свідків, які належним чином не повідомлені про дату та час розгляду справи, оскільки у справі містяться повістки, які поверталися без отримання, а надані в порядку ст. 333 КПК України доручення не виконувалися, тому судом не встановлено місцезнаходження свідків, що і позбавило можливості повідомити останніх про дату та час проведення судових засідань.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час судового провадження є обов'язковим.
Відповідно до вимог ст.ст.412,415 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції у разі, якщо у матеріалах провадження відсутній технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
При розгляді апеляційної скарги прокурора під час прослуховування технічного носія інформації, на якому зафіксовано перебіг судового засідання 19.11.2019 року у суді першої інстанції, встановлено, що показання потерпілого не прослуховуються.
Колегія суддів погоджується з позицією прокурора, який приймав участь у суді апеляційної інстанції, про те, що відсутність на наявному у матеріалах справи технічному носії фіксування показань потерпілого, які мають істотне значення для правильного вирішення вимог апеляційної скарги, суттєво вплинула або могла вплинути на законність та вмотивованість судового рішення, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості без перевірки показань потерпілого ухвалити законне рішення.
У даному кримінальному провадженні відсутність фіксування на технічному носії показань потерпілого є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що тягне за собою скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст.404,405,407,412,415, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 25 червня 2020 року щодо ОСОБА_7 скасувати.
Призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Суддя: Суддя: