Головуючий у суді першої інстанції: Бортницька В.В.
Єдиний унікальний номер справи № 757/55022/21-п
Апеляційне провадження № 33/824/1323/2022
21 червня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мережко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Тимошенка Андрія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 )до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На вказану постанову адвокат Тимошенко А.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу. У апеляційній скарзі просить постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд всебічно не дослідив матеріали справи, безпідставно відмовив у задоволенні клопотань про виклик свідків та долучення доказів. Вказує, що працівники поліції не направили ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку, не розяснили наслідків відмови від проходження огляду. До апеляційної скарги додає висновок щодо результатів медичного огляду КНП КМНКЛ «Соцціотерапія» від 22 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 .
В судове засідання з'явились особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Тимошенко А.В., які підтримали апеляційну скаргу.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги та доповнень до апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 22.09.2021 о 17 год. 16 хв. в м. Києві по вул. Дніпровський узвіз, керував автомобілем марки «Лінкольн», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справив їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп'яніння містить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд зазначив, що будь-яка особа, яка отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, зобов'язана знати правила дорожнього руху України.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Всебічно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 338101 від 22 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 та відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання ОСОБА_1 винним за статтею 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Посилання апелянта на те, що працівники поліції, в порушення вимог ч. 1 п. 7 Інструкції («Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року), не доставили його у заклад охорони здоров'я для огляду оцінюється судом критично, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 відмовився від такого огляду.
Апеляційний суд також погоджується із наданою судом першої інстанції оцінкою пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки з оглянутого в судовому засіданні відеозапису з місця події вбачається, що ОСОБА_1 поводився у такий спосіб, який давав поліцейському зробити висновок про його небажання проходити огляд на стан сп'яніння та правомірно прийти до висновку про відмову від проходження такого огляду, про що був складений протокол.
Безпідставними є і твердження апелянта щодо недоведеності факту перебування у стані наркотичного сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, та не потребує доведення факту перебування у стані сп'яніння.
Враховуючи викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані
За таких обставин суд доходить висновку, що постанова Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні. А відтак, апеляційна скарга адвоката Тимошенка А.В. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу адвоката Тимошенка Андрія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2021 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду М.В. Мережко