Справа № 361/9987/21 Головуючий у І інстанції Кратко Д.М.
Провадження №33/824/1516/2022 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А.
20 червня 2022 року Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Голуб С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2022 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія АПР18 №070632 від 09 листопада 2021 року, ОСОБА_1 09 листопада 2021 року о 08 год. 00 хв. по вул. Анатолія Луценка, 27, в м. Бровари, Київської області, керував автобусом Mersedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 та надавав послуги з перевезення пасажирів без документів дозвільного характеру, а саме договору з замовником послуг, без одержання договору із органами виконавчої влади та актами місцевого самоврядування чи їх дозволу на здійснення пасажирських перевезень на маршруті Бровари-Київ, чим порушив вимоги п.п. 1, 5 Закону України «Про автомобільний транспорт»та вчинив правопорушення передбачене ст. ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1. ст. 164 КУпАП України та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.
Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та прийнята за неповного з'ясування всіх обставин справи.
В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що ним здійснювалось перевезення пасажирів автобусом для власних потреб і відповідно не господарська діяльність не проводилась.
Також ОСОБА_1 зазначає, що документи які вимагали надати працівники поліції не відповідають зазначеному виду перевезення, а тому у працівників правоохоронних органів були відсутні підстави для складення адміністративного протоколу за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1. ст. 164 КУпАП.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2022 року та прийняти нову постанову, якою закрити адміністративне провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Одночасно із зверненням до суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в якому зазначає, що оскаржувану постанову отримано 27 січня 2022 року, а 03 лютого 2022 року було подано апеляційну скаргу. Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року вперше подану апеляційну скаргу було повернуто у зв'язку з тим, що до апеляційної скарги не було долучено договору про надання правової допомоги. Постанову суду апеляційної інстанції було отримано 10 травня 2022 року, а 17 травня 2022 року було повторно подано апеляційну скаргу та на виконання вимог суду, долучено копію договору про надання правової допомоги.
Відповідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідно клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2022 року підлягає задоволенню, а строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Денисенко С.В. в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.
13 червня 2022 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Денисенко С.В. направив на електронну адресу Київського апеляційного суду заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів відеоконференцзв'язку EASYCON, а у випадку технічної неможливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції заявник просив суд здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності скаржника.
З урахуванням того, що в день судового засідання, яке було призначено на 20 червня 2022 року зали судових засідань з можливістю проведення судового засідання в режимі відеоконференції були зайняті, у зв'язку із заздалегідь призначеними до судового розгляду справами, які перебувають в провадженні інших суддів, розгляд даної справи неможливо було провести в режимі відеоконференції, таким чином розгляд справи здійснюється судом апеляційної інстанції за відсутності учасників справи.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 09 листопада 2021 року о 08 год. 00 хв. в Київській області, м. Бровари по вул. Анатолія Луценка, 27, ОСОБА_1 керував автобусом Mercedes-Benz н.з. НОМЕР_1 та надавав послуги з перевезення пасажирів без документів дозвільного характеру, а саме без договору з замовником послуг, без одержання договору із органами виконавчої влади та актами місцевого самоврядування чи їх дозволу на здійснення пасажирських перевезень на маршруті Бровари-Київ, чим порушив вимоги пунктів 1, 5 статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», в результаті чого відносно нього було складено протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 070632 від 09 листопада 2021 року.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи містять належні, допустимі та достатні докази для встановлення вини в діях ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.24 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом потребують ліцензування.
Згідно ст. 3 Закону України «Про автомобільний транспорт», цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт», ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів, а статтею 60 цього ж Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників щодо надання послуг з перевезень пасажирів передбачена відповідальність.
Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Згідно ч.1 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 зазначав в суді першої інстанції, що він не перебуває у трудових відносинах та не працює у ФОП ОСОБА_3 , при цьому здійснював регулярні перевезення пасажирів.
Також до апеляційної скарги додано договір про надання транспортних послуг №200525/ДН/ГЛ від 25 травня 2020 року, додаткова угода до договору від 25 травня 2020 року, розклад руху перевезення співробітників ТОВ «ГУДФОР-ЛІВІНК», а також перелік співробітників ТОВ «Комфорт Сервіс ПЛЮС» для перевезення автобусом. Однак, надані суду докази не можуть бути враховані судом апеляційної інстанції під час перегляду судового рішення у даній справі, оскільки дані докази жодним чином не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та з яких не зрозуміло, що саме мав на меті цими доказами довести скаржник у справі.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, і є правильним.
Всупереч доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 висновки суду першої інстанції про винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
Будь-яких порушень норм чинного законодавства, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги суд апеляційної інстанції доходить висновку, що при розгляді даної справи, судом першої інстанції було повно, всебічно і об'єктивно досліджено обставини справи про вчинення адміністративного правопорушення, надано належну правову оцінку діям особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином перевірено обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 251, 252, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2022 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.А. Голуб