Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В.
№ 22-ц/824/7479/2022
м. Київ Справа № 752/29827/21
15 червня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Музичко С.Г.
- Болотова Є.В.
при секретарі - Кіпрік Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Самчук Марини Валеріївни на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року, про закриття провадження у справі, постановлену під головуванням судді Шевченко Т.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», державного реєстратора Філії Комунального підприємства Рожівської сільської ради «Рожівське» по м. Києву Лата Дмитра Олександровича про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації прав, припинення права власності на майно,-
У грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ «Альфа-Банк», державного реєстратора Філії Комунального підприємства Рожівської сільської ради «Рожівське» по м. Києву Лата Д.О. про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації прав, припинення права власності на майно, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39970169 від 02.03.2018 року 17:21:37, прийняте державним реєстратором Філії Комунального підприємства Рожівської сільської ради «Рожівське» по м. Києву Лата Д.О. щодо квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1499639880000, номер запису про право власності 25107725;
- скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме реєстрацію права власності АТ «Альфа-Банк» на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1499639880000, номер запису про право власності 25107725 та припинити право власності АТ «Альфа-Банк» на квартиру АДРЕСА_1 ;
- поновити за ОСОБА_1 відомості про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1499639880000, номер запису про право власності 25107725.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 12 червня 2007 року між нею та ТОВ «Територіальне міжгосподарче об'єднання «Ліко-Холдинг» було укладено договір № 588/F-163 про бронювання квартири для передачі у власність.
02 липня 2007 року між нею та АКБ «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту № 10-29/3688, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 199965,00 доларів США, зі сплатою 5,5% річних за перший рік дії цього договору та 13,2% річних, починаючи з другого року до кінця дії цього договору.
В той же день, 02 липня 2007 року, між сторонами укладено договір застави облігацій, за умовами якого позичальник передає кредитору в заставу облігації у кількості 14 915 штук, придбані згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № 1425/ F-239/Б від 12.06.2007 року, заставною вартістю 1 111 167,50 грн. та договір іпотеки майнових прав на незавершену будівництвом квартиру, заставною вартістю 1 111 167,50 грн., що за офіційним курсом НБУ на день укладення договору складає 220 033,17 доларів США.
02.03.2018 року державним реєстратором Філії Комунального підприємства Рожівської сільської ради «Рожівське» по м. Києву Лата Д.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу), індексний номер: 39970169 від 02.03.2018 17:21:37 та вчинено перереєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк».
Відповідно до інформаційної довідки № 286437415 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою виникнення права власності на квартиру є: договір про внесення змін до іпотечного договору від 30.06.2009 року, іпотечний договір від 02.07.2007 року, договір про внесення змін до іпотечного договору від 08.02.2011 року, повідомлення від 13.09.2017 ПАТ «Укрсоцбанк», рекомендоване повідомлення від 17.09.2017 року ПАТ «Укрсоцбанк», протокол позачергових зборів акціонерів АТ «Альфа-банк» від 15.10.2019 року, рішення єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року, передавальний акт на 11 жовтня 2019 року від 15.10.2019 року.
Позивач вважає, що її у незаконний спосіб позбавлено права власності на квартиру, оскільки: у реєстратора були відсутні правові підстави для проведення державної реєстрації права власності; між позивачем та Банком відсутній окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя; реєстратором не було встановлено безспірність вимог іпотекодержателя; Банком не виконано обов'язку щодо надіслання іпотекодавцю вимоги щодо усунення порушень; Банком не проведена оцінка предмета іпотеки на момент набуття права власності, реєстрацією права власності на квартиру за Банком порушено права неповнолітніх дітей, які зареєстровані та проживають у спірній квартирі.
10 лютого 2022 року від представника АТ «Альфа-Банк» надійшло до суду клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року відмолено у задоволенні аналогічного позову ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», третя особа - державний реєстратор філії КП Рожівської сільської ради «Рожівське» по м. Києву Лата Д.О. про визнання недійсним правочину державної реєстрації права власності.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року клопотання задоволено. Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк» та державного реєстратора Філії Комунального підприємства Рожівської сільської ради «Рожівське» по м. Києву Лата Д.О. про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації прав, припинення права власності на майно - закрито.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Самчук М.В. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що позивач звернулася до суду із даним позовом з тих самих підстав, які були встановлені судовим рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 09.02.2021 року у справі № 752/8350/19 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання недійсним правочину державної реєстрації права власності. Вказувала на те, що суд першої інстанції не надав оцінку тому, що підстави та предмет позову не тотожний вже розглянутій справі, а процесуальний статус учасників не ідентичний попередній справі. З огляду на зазначене, вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з грубим порушенням норм чинного законодавства, без належного встановлення обставин справи та перевірки їх доказами та з обмеженням права позивача на справедливий суд, ефективний захист порушених прав та інтересів позивача.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні представник АТ «Альфа-Банк» - Тищенко К.О. проти доводів апеляційної скарги заперечувала та просила залишити її без задоволення.
ОСОБА_1 та її представник Самчук М.В. в судове засідання не з'явилися, представник надіслала клопотання про відкладення розгляду справи з тих підстав, що вона перебуває у щорічній основній відпустці з 15 червня по 24 червня 2022 року.
Колегія судів, заслухавши думку представника відповідача, враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», третя особа: державний реєстратор філії КП Рожівської сільської ради «Рожівське» по м. Києву Лата Д.О. про визнання недійсним правочину державної реєстрації права власності, в якому просила визнати недійсною державну реєстрацію права власності ПАТ «Укрсоцбанк» на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , вчинену державним реєстратором Лата Д.О. філії КП Рожівської сільської ради «Рожівське» по м. Києву, та в порядку застосування наслідків недійсності правочину вилучити запис про державну реєстрацію права власності ПАТ «Укрсоцбанк» на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , вчинену державним реєстратором Лата Д.О. філії КП Рожівської сільської ради «Рожівське» по м. Києву. Позовні вимоги мотивовані тим, що правочин щодо реєстрації права власності є недійсним, оскільки вчинений з порушенням вимог закону, зокрема, відсутній укладений між банком та нею договір про задоволення вимог іпотеко держателя та відсутнє таке застереження в договорі іпотеки, звернуто стягнення на майно шляхом реєстрації права власності в рахунок погашення заборгованості, яка не підлягає до стягнення через сплив давності, та звернуто стягнення на майно, право на яке мають неповнолітні діти.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року, у справі № 752/8350/19 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», третя особа: державний реєстратор філії КП Рожівської сільської ради «Рожівське» по м. Києву Лата Д.О. про визнання недійсним правочину державної реєстрації права власності у задоволенні позову відмовлено.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі №6-1133цс15 та у постанові від 11 листопада 2015 року у справі №6-342цс15).
Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.
Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Предмет позову в розумінні цивільного процесуального закону - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, складені в постановах Верховного Суду.
Згідно з висновками Верховного Суду щодо застосування п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, що викладені в постановах від 10.06.2020 року у справі №366/2099/17, від 27.05.2020 року у справі №761/35475/18, від 13.05.2020 року у справі 65/4455/19, від 08.04.2020 року у справі №910/16868/19, від 27.11.2019 року у справі №303/4229/16-ц, від 27.11.2019 року у справі №235/4711/15-ц, від 22.05.2019 року у справі №640/7778/18, від 19.11.2019 року у справі №640/5563/19, від 09.10.2019 року у справі №285/3912/18, від 19.06.2019 року у справі 59/488/17 закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України можливе лише за умови, що позов за результатами розгляду якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто, збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
При цьому, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто, коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина перша статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці «право на суд» передбачено, зокрема, що особа повинна мати доступ до незалежного, неупередженого та компетентного суду.
У своєму рішенні в справі «Голдер проти Сполученого Королівства», 1975 р. суд відзначив: «Було б неприйнятним, на думку Суду, якби ч. 1 ст. 6 детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду. Характеристики «справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження». Тож право на доступ до правосуддя має дуже важливе значення і без сумніву його необхідно вважати засадою.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі, оскільки у розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Встановлено, що у даній справі ОСОБА_1 звернулася з позовом до АТ «Альфа-Банк», державного реєстратора Філії Комунального підприємства Рожівської сільської ради «Рожівське» по м. Києву Лата Д.О. про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації прав, припинення права власності на майно, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39970169 від 02.03.2018 року 17:21:37, прийняте державним реєстратором Філії Комунального підприємства Рожівської сільської ради «Рожівське» по м. Києву Лата Д.О. щодо квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1499639880000, номер запису про право власності 25107725; скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме реєстрацію права власності АТ «Альфа-Банк» на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1499639880000, номер запису про право власності 25107725 та припинити право власності АТ «Альфа-Банк» на квартиру АДРЕСА_1 ; поновити за ОСОБА_1 відомості про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1499639880000, номер запису про право власності 25107725. Підставами даного позову є: порушення правових підстав проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно; відсутність укладеного між позивачем та Банком окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя; не встановлена безспірність вимог іпотекодержателя; невиконання іпотекодержателем обов'язку щодо надіслання іпотекодавцю вимоги щодо усунення порушень; неповідомлення власника квартири, відносно якої подана заява на проведення реєстраційних дій; не проведення оцінки предмета іпотеки на момент набуття права власності; порушення прав неповнолітніх дітей, які зареєстровані та проживають у квартирі.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що у даній справі зі справою №752/8350/19 не тотожні сторони, позови повністю не збігаються матеріально-правовими вимогами.
Відтак, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи, що призвело до порушення ним норм процесуального законодавства - ст. 255 ЦПК України.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Самчук Марини Валеріївни задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 20 червня 2022 року.
Головуючий: Судді: