справа № 754/1882/22 головуючий у суді І інстанції Грегуль О.В.
провадження № 22-ц/824/6705/2022 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
15 червня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Мороз Н.В.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРІ ФІНАНС», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 88431, що вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 12 червня 2021 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДОРІ ФІНАНС» в розмірі 17 737 грн.
ОСОБА_1 також подав заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса № 88431, що виданий 12 червня 2021 року (виконавче провадження № 68391968).
Заява обґрунтована тим, що на даний час стосовно позивача вчиняються заходи примусового виконання на основі оскаржуваного виконавчого напису. Про вказану обставину свідчить постанова приватного виконавця виконавчого округу про стягнення розміру мінімальних витрат. Невжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення може істотно ускладнити та унеможливити ефективний захист прав споживача. Окрім того, позивач має скрутне фінансове становище.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та постановити нове рішення, яким заяву задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивачвказує на те, що вказаним забезпеченням позову не вирішується спір по суті. Дане забезпечення необхідно для уникнення подання іншої позовної заяви, предметом якої може бути стягнення коштів за скасованим виконавчим написом.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про відмову у забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у заяві про забезпечення позову заявником не наведено жодних передбачених ч. 2 ст. 149 ЦПК України підстав, необхідних для застосування забезпечення.
Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» роз'яснено судам, що при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимогам.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 просить визнатитаким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса, яким з нього стягнуто борг на користь ТОВ «ДОРІ ФІНАНС». На підставі зазначеного виконавчого напису постановою приватного виконавця відкрито виконавче провадження. Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, зазначаючи про те, що позивач має скрутне фінансове становище.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса є обґрунтованою, оскільки такий спосіб забезпечення позову прямо передбачений чинним законодавством та є співмірним із заявленими позовними вимогами. У разі невжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, матиме місце виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку.
Натомість, відмовляючи у забезпеченні позову, суд першої інстанції не звернув увагу на зазначене, помилково пославшись на те, що у заяві про забезпечення позову заявником не наведено жодних передбачених ч. 2 ст. 149 ЦПК України підстав, необхідних для застосування забезпечення.
При цьому, суд також не взяв до уваги висновки, які містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17, в якій зазначено, що за змістом ст. 149, 158 ЦПК України умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду з прийняттям постанови по суті вимог заявника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року скасувати та прийняти постанову.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 88431, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною 12 червня 2021 року (виконавче провадження № 68391968).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 20 червня 2022 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.