08 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 01 січня 2022 року під час огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди) - проїзної частини перехрестя пр. Свободи - вул. Світлицького, навпроти будівлі 18/29 в м. Києві, а саме на: автомобіль "BMW 730D", д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , 2003 року випуску, який належить гр. ОСОБА_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , з забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися зазначеним транспортним засобом.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити, зобов'язати слідчого повернути вказане майно.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що стороною обвинувачення при зверненні з клопотання про арешт майна не дотримано вимог ч. 5 ст. 171 КПК України. Крім того, повноваження прокурора ОСОБА_7 , якою і було внесено на розгляд вказане клопотання наданими матеріалами не підтверджено.
Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то, як зазначає апелянт, розгляд клопотання проводився у відсутність власника майна або його представника, а апеляційна скарга подана у строк, визначений ч. 3 ст. 395 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
В судове засідання прокурор та представник власника майна не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки не повідомили.
Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100000000001 від 01.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 01.01.2022 року, приблизно о 21 год. 08 хв., водій автомобіля марки "BMW 730D", д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, рухаючись по проїзній частині проспекту Свободи в м. Києві на перехресті з вул. Світлицького, напроти будівлі 18/29 здійснив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_8 , який з ліва на право, переходив проїзну частину дороги по регульованому пішохідному переходу на дозволяючий для нього сигнал світлофору. В результаті ДТП пішохода з отриманими тілесними ушкодженнями доставлено до лікарні "ОХМАТДИТ".
Під час огляду місця події 02.01.2022 автомобіль "BMW 730D", д.н.з. НОМЕР_1 був вилучений та поміщений до спеціального майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, що за адресою м. Київ, вул. Хоткевича, 20-б.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_3 автомобіль "BMW 730D", д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , 2003 року випуску, належить гр. ОСОБА_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
02.01.2022 автомобіль "BMW 730D", д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , 2003 року випуску, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, про що була винесена відповідна постанова.
Автомобіль "BMW 730D", д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , 2003 року випуску є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до ст. 98 КПК України, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення у вигляді механічних пошкоджень, що є підставою для його арешту - тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування.
Прокурор вказує, що матеріали кримінального провадження містять достатньо доказів про наявність в сукупності підстав та розумних підозр,які вказують, що:
- автомобіль "BMW 730D", д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , 2003 року випуску, міг перебувати в технічно несправному стані на момент виникнення ДТП;
- автомобіль "BMW 730D", д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , 2003 року випуску, на собі містить механічні пошкодження, утворення яких знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку із вищевказаною дорожньо-транспортною пригодою, а тому є доказом у кримінальному провадженні;
- автомобіль "BMW 730D", д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , 2003 року випуску, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення;
- умисне чи невмисне зміна, знищення, спотворення, ушкодження слідової картини, що утворилась на автомобілі "BMW 730D", д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , 2003 року випуску внаслідок користування, розпорядження даним автомобілем нестиме негативні наслідки для всебічного і повного дослідження обставин кримінального правопорушення;
- відчуження автомобіля "BMW 730D", д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , 2003 року випуску, нестиме негативні наслідки для всебічного і повного дослідження обставин кримінального правопорушення.
Постановою старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 від 02.01.2022 року вказане у клопотанні майно - автомобіль "BMW 730D", д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , 2003 року випуску визнано в кримінальному провадженні №12022100000000001 від 01.01.2022 року речовим доказом.
17.01.2022 року прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 звернулась до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотання про накладення арешту на майно, тимчасово вилученого 01 січня 2022 року під час огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди) - проїзної частини перехрестя пр. Свободи - вул. Світлицького, навпроти будівлі 18/29 в м. Києві, а саме на автомобіль "BMW 730D", д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , 2003 року випуску, який належить гр. ОСОБА_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , з забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися зазначеним транспортним засобом, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року клопотання прокурора задоволено.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №12022100000000001 від 01.01.2022 року, про накладення арешту на вищевказане майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до обґрунтованого висновку, що вищевказане майно відповідає критеріям речового доказу у кримінальному провадженні, а тому необхідно накласти арешт на це майно.
З урахуванням цього, слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно, як вважає колегія суддів, відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги про внесення на розгляд зазначеного клопотання неналежною на це особою, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до постанови про призначення групи прокурорів від 01.01.2021 року (а.с. 6) прокурор ОСОБА_7 входить до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні.
Інші доводи апеляційної скарги також є недоведеними та не можуть слугувати підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга з урахуванням викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 01 січня 2022 року під час огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди) - проїзної частини перехрестя пр. Свободи - вул. Світлицького, навпроти будівлі 18/29 в м. Києві, а саме на: автомобіль "BMW 730D", д.н.з. НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , 2003 року випуску, який належить гр. ОСОБА_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , з забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися зазначеним транспортним засобом, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/1693/2022 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10
Доповідач: ОСОБА_1