Справа № 11-сс/824/886/2022 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 303 КПК Доповідач: ОСОБА_2
08 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 травня 2021 року,
Цією ухвалою задоволено скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , про повідомлення про підозру та скасовано повідомлення слідчого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_9 про підозру ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України від 26.01.2021, у кримінальному провадженні №42016101070000001, відомості щодо якого внесені 04.01.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України; зобов'язано керівника регіональної прокуратури - Київської міської прокуратури та/або уповноваженого прокурора Київської міської прокуратури у кримінальному провадженні №42016101070000001, відомості щодо якого внесені 04.01.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо скасування повідомлення слідчого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_9 про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України від 26.01.2021, у кримінальному провадженні №42016101070000001, відомості щодо якого внесені 04.01.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 травня 2021 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні скарги.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що висновок слідчого судді про відсутність доказів щодо вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, в особливо великих розмірах, не відповідає дійсності, оскільки в матеріалах кримінального провадження міститься, зокрема, аналітичний звіт, складений ТОВ «Експертна служба України», щодо дослідження окремих питань виконання кредитних договорів від 02.11.2020, висновок експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи №31184/31185/20-71/37100-37107/20-71/37108-37112/20-72 від 28.12.2020, якими підтверджується завдання збитків в особливо великих розмірах. Також, судом взято до уваги висновок експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України №051/21 від 11.05.2021, складений однією особою та відкинуто висновок комісійної судової економічної експертизи КНДІСЕ №31184/31185/20-71/37100-37107/20-71/37108-37112/20-72. При цьому судом зроблено хибний висновок про те, що вказана комплексна судова економічна експертиза проведена на підставі аналітичного звіту, складеного ТОВ «Експертна служба України», який не містить жодного підпису будь-якою службовою особою. Таким чином, слідчий суддя при розгляді вказаної скарги надав оцінку доказам у справі, а не перевірив обґрунтованість підозри.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим відділом територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42020100000000181 від 04.05.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
В подальшому постановою прокурора матеріали кримінального провадження №42020100000000181 об'єднано з іншим кримінальним провадженням №4201610107000001 від 04.01.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, з присвоєнням єдиного реєстраційного №№4201610107000001.
26.01.2021 року слідчим першого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , в рамках вказаного кримінального провадження №42020100000000181 від 04.05.2020 року складено письмове повідомлення про підозру відносно ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
05.05.2021 року захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України про скасування вказаного повідомлення про підозру, складеного 26.01.2021 року відносно ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 травня 2021 року вказана скарга сторони захисту задоволена.
З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується та вважає, що воно підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Главою 26 КПК України визначено порядок повідомлення особі про підозру.
Відповідно ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України, у випадках:
1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 КПК України.
У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 КПК України.
Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст.ст. 276-278 КПК України, є початковим моментом притягнення особи до кримінальної відповідальності. Підтвердженням цього є положення п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до вимог ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно пункту третього частини третьої наведеної вище норми закону, підозрюваний, обвинувачений має право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмежень їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв'язку з відсутністю коштів на її оплату.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_8 підозри, колегія суддів виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Cтандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідно особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Обґрунтованість підозри може встановлюватись тільки щодо діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність. Обґрунтованість підозри не може встановлюватись in abstractoабо ґрунтуватись на суб'єктивних припущеннях, а має підкріплюватись конкретними доказами в кримінальному провадженні. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
При цьому, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, колегія суддів вбачає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, присутня.
Твердження слідчого судді про те, що вказана підозра є невмотивованою, обставини зазначені у ній не підтверджуються доказами за відсутності посилань на такі, а сама підозра по своїй формі та суті складена з порушенням вимог статті 277 КПК України, є, як вважає апеляційний суд, необґрунтованими та передчасними, оскільки слідчий суддя під час розгляду скарги в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України почав надавати оцінку зібраним доказам у справі, тим самим вийшов за межі, встановлені законом на даній стадії.
Як вбачається з тексту оскаржуваної підозри, в ній, відповідно до вимог ст. 277 КПК України, належним чином викладено зміст підозри та правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , із зазначенням статей (частин статей) закону України про кримінальну відповідальність.
Тобто, органом досудового розслідування належним чином дотримано вимоги, які ставляться КПК України щодо змісту письмового повідомлення про підозру.
При цьому, доводи апеляційної скарги прокурора, у яких він зазначає про недопустимість надання оцінки на стадії досудового розслідування доказам наявним у справі, заслуговують на увагу та є обґрунтованими.
Таким чином, за об'єктивним переконанням апеляційного суду, із врахуванням викладених вище обставин, наявні підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , скасування ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 травня 2021 року, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 26.01.2021 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Керуючись ст.ст. 5, 26, 42, 276-278, 303, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 травня 2021 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , про повідомлення про підозру та скасовано повідомлення слідчого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_9 про підозру ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України від 26.01.2021, у кримінальному провадженні №42016101070000001, відомості щодо якого внесені 04.01.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України; зобов'язано керівника регіональної прокуратури - Київської міської прокуратури та/або уповноваженого прокурора Київської міської прокуратури у кримінальному провадженні №42016101070000001, відомості щодо якого внесені 04.01.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо скасування повідомлення слідчого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_9 про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України від 26.01.2021, у кримінальному провадженні №42016101070000001, відомості щодо якого внесені 04.01.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги захисникаОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , про скасування повідомлення про підозру відносно ОСОБА_8 від 26.01.2021 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4