03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/4056/2022
02 червня 2022 року м. Київ
Справа № 369/3238/20
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Махлай Л.Д., Немировської О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2021 року, постановлену у складі судді Фінагеєвої І.О.,
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про поділ сумісного майна подружжя та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної сумісної власності,
встановив:
В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про поділ сумісного майна подружжя та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної сумісної власності.
08 жовтня 2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача про призначення судово-технічної експертизи.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2021 року у даній справі призначено судово-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні запитання:
- чи виконано текст розписки та підпис в ньому в час, зазначений в розписці, а саме 15 липня 2014 року?
- чи відповідає давність виконання розписки, зазначеній у ній даті та в якому році було виконано текст розписки?
Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Смоленська, 6, м. Київ, 03680)
У розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи №369/3238/20.
Провадження по справі на час проведення експертизи зупинено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в який просить скасувати ухвалу суду та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Вказує, що оскаржувана ухвала не містить описової частини із зазначенням суті клопотання та мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновку. На момент призначення експертизи суд не володів інформацією щодо предмету спору та не розумів, для з'ясування яких обставин справи необхідно призначати судово-технічну експертизу, назвавши ці обставини справи «даним питанням». Така ситуація склалася у зв'язку з тим, що підготовче засідання було розпочато судом одразу з клопотання представника позивача про призначення експертизи без проведення інших дій, передбачених ст.ст. 189, 197 ЦПК України, для порядку та завдань проведення підготовчого засідання.
При цьому, заперечуючи проти вказаного клопотання, представник відповідача наголошував про передчасність задоволення такого клопотання на цій стадії судового процесу, без визначення предмета спору, об'єму позовних вимог, при тому, що у справу об'єднано дві позовні заяви з різними позовними вимогами, з'ясування заперечень проти позовних вимог, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання доказів. Лише після встановлення цих обставин справи та заслуховування позицій сторін, суд мав би розглянути вказане клопотання та визначитись із його задоволенням, володіючи вже предметом спору, обсягом позовних вимог усіх учасників процесу та доказів, на які сторони будуть посилатися як на підставу своїх вимог та заперечень.
Зазначає, що оскільки, розписка від 15.07.2014 укладена між відповідачем ОСОБА_1 та ОСОБА_5 про отримання відповідачем у позику грошових коштів у розмірі 300 000 грн., була долучена ним до своєї позовної заяви лише як один із доказів його вимог пред'явлених до ОСОБА_3 (первісним позивачем у цій справі), то такий доказ повинен був розглядатися судом у сукупності усіх інших доказів долучених до матеріалів справи, які б надавали можливість встановити усі обставини справи для правильного вирішення спору без обов'язкового призначення експертизи щодо вказаної розписки.
Відповідачем ОСОБА_1 надано інші докази, які у своїй сукупності свідчили про отримання ним доходу з інших джерел, який був достатнім для купівлі спірного майна, у той час, як з боку позивача таких доказів до матеріалів справи не додано. Безпосередньо сама розписка не є предметом позову позивача та відповідно встановлення її дійсності, часу проставлення підписів, не є обставинами, що мають значення для справи та не входять до предмету доказування у цій справі.
Суд першої інстанції, призначаючи експертизу у даній справі, не звернув увагу, що питання, які поставлено перед експертом, не входять до предмету доказування за заявленими позовними вимогами. Суд в своїй ухвалі не вказує навіть і того обґрунтування призначення експертизи, яке зазначає сама позивач, хоча ч. 1 ст. 103 ЦПК України передбачає, що суд в ухвалі про призначення експертизи зазначає підстави її проведення. Оскаржувана ухвала суду наведення таких підстав не містить.
В судовому засіданні представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 та представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги, просили ухвалу суду скасувати.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши думку представників відповідачів за первісним позовом, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що у березні 2020 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , в якому просить:
- визнати об'єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , ринковою вартістю 1518777 грн., автомобіль марки «BMW», модель «525D Х-Drive», 2013 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , чорного кольору, що зареєстрований 29.12.2015 року на ім'я ОСОБА_1 середньо ринковою вартістю 539 000 грн., автомобіль марки «BMW», модель «328І», 2013 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , чорного кольору, що зареєстрований 02.08.2019 року на ім'я ОСОБА_4 , середньою ринковою вартістю 395 039 грн.
Здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя в натурі.
- визнати за ОСОБА_3 право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , припинивши право власності на вказану квартиру ОСОБА_1
- визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортні засоби: автомобіль марки «BMW», модель «525D Х-Drive», 2013 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , чорного кольору, що зареєстрований 29.12.2015 року на ім'я ОСОБА_1 та автомобіль марки «BMW», модель "328І", 2013 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 , чорного кольору, що зареєстрований 02.08.2019 року на ім'я ОСОБА_4 , припинивши право власності на вказаний автомобіль ОСОБА_4
- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 292 369 грн. що складає 1/2 частину різниці у вартості майна, що виділяється кожному з подружжя.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вказане майно було придбано під час шлюбу, а тому таке майно є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає поділу.
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/5 частки квартири загальною площею 67,8 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
- визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/5 частку квартири загальною площею 67,8 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
Свої вимоги обґрунтовував тим, що спільне майно придбавалось за його власні кошти без участі відповідача, а тому вважає за необхідне збільшити свою частку у праві спільної власності. На підтвердження факту придбання спірної квартири за власні кошти, ОСОБА_1 посилається на виписки з банківського рахунку № НОМЕР_5 25.06.2012 по 24.12.2015 в АТ «Альфа - банк», Російської Федерації, та договір позики у вигляді розписки від 15.07.2014 про отримання від ОСОБА_5 коштів на суму 300 000 грн., які були в подальшому використані ним для придбання спірної квартири.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 вересня 2021 року об'єднано в одне провадження цивільну справу №369/3238/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про поділ сумісного майна подружжя з цивільною справою №369/5528/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення часток у праві спільної сумісної власності. Об'єднаній цивільній справі присвоєно №369/3238/20.
В підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 заявив клопотання про призначення у справі судово-технічної експертизи.
Звертаючись з цим клопотанням, представник позивача посилався на те, що позивачу нічого не відомо про укладення будь-яких договорів в інтересах сім'ї щодо позики ОСОБА_1 для придбання квартири, в тому числі позики від 15.07.2014 року. Згоди на укладення цього договору позики у вигляді розписки від 15.07.2014 року ОСОБА_3 не надавала, сама розписка, на думку позивача, містить ознаки підробки, а тому виникла необхідність в призначенні судово-технічної експертизи цієї розписки, на вирішення слід поставити наступні запитання: чи виконано текст розписки та підпис в ньому в час, зазначений в розписці, а саме 15 липня 2014 року? , чи відповідає давність виконання розписки, зазначеній у ній даті та в якому році було виконано текст розписки?
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2021 року у даній справі призначено судово-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні запитання:
- чи виконано текст розписки та підпис в ньому в час, зазначений в розписці, а саме 15 липня 2014 року?
- чи відповідає давність виконання розписки, зазначеній у ній даті та в якому році було виконано текст розписки?
Призначаючи судово-технічну експертизу, суд першої інстанції, керуючись ст. 103 ЦПК України, посилався на те, що для вирішення даного питання необхідні спеціальні знання, та вважав за необхідне задовольнити клопотання та призначити по справі судово-технічну експертизу.
З таким висновком суду колегія суддів не погоджується, оскільки він зроблений з порушення норм процесуального права, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Параграфом 6 глави 5 ЦПК України регламентовані процедура та порядок дій суду при вирішенні питання про призначення та проведення судових експертиз.
Відповідно до п. 1, ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами ( стороною ) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (п. 4, 5 ,6 ч. 2 ст. 103 ЦПК України).
Тобто, суд при призначенні експертизи повинен зазначити для з'ясування яких обставин, що мають значення для справи, ним призначається експертиза.
Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів (ч.1, 3 ст. 107 ЦПК України).
Враховуючи вище викладене, експертиза призначається в тому випадку, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому особа, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, повинна обґрунтувати та довести необхідність її призначення.
Відповідно до ч.1 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. (ч.2 ст.102 ЦПК).
Вмотивованість судових рішень, до яких віднесені і ухвали суду, є загальною вимогою національного законодавства (статті 260 та 263 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦПК України, в мотивувальній частині ухвали суду має бути зазначено мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
Крім того, порядок та умови проведення судових експертиз врегульовані Законом України «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертних та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5.
Згідно з п. 3.3 розділу ІІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані: місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта); назва суду; назва справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об'єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
У документі про призначення експертизи (залучення експерта) перераховуються всі об'єкти, які направляються на експертне дослідження, із зазначенням точного найменування, кількості, міри ваги, серії та номера (для грошей НБУ та іноземної валюти), інші відмінні індивідуальні ознаки.
Якщо під час проведення експертизи об'єкт (об'єкти) дослідження може(уть) бути пошкоджений(і) або знищений(і), у документі про призначення експертизи (залучення експерта) повинен міститися дозвіл на його пошкодження або знищення.
Однак, задовольняючи клопотання представника позивача, судом першої інстанції в порушення вимог ч.3 ст. 260 ЦПК України в оскаржуваній ухвалі не мотивовані підстави призначення у цій справі судово-технічної експертизи розписки від 15 липня 2014 року, оскільки, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, судом не з'ясовано та не зазначено : відомості про те, ким із сторін складена розписка та про що саме; для з'ясування яких обставин, що мають значення для справи, судом призначається експертиза; чи входять питання, які поставлено на вирішення експерту, до предмету доказування за заявленими позовними вимогами; які саме обставини будуть встановлені висновком експерта за результатами проведення експертизи розписки від 15 липня 2014 року та матимуть значення для вирішення даного спору (первісного позову і зустрічного позову) .
Також, в порушення вимог ч. 1 ст. 107 ЦПК України, при призначенні експертизи судом з урахуванням думки учасників справи не визначено, які саме матеріали ( порівняльні зразки) необхідні для проведення експертизи. Судом в ухвалі не наведено переліку об'єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи).
Отже, висновок суду першої інстанції про необхідність призначення судово-технічної експертизи документа колегія суддів вважає передчасним, адже суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не навів обґрунтованих підстав необхідності призначення у справі даної експертизи; виходячи із предмету та підстав заявлених позовних вимог, суд не визначив, для з'ясування яких обставин, що мають значення для вирішення спору про поділ спільного майна подружжя, визначення часток у праві спільної сумісної власності на майно подружжя, є необхідним призначення судово-технічної експертизи документа ( розписки про отримання грошових коштів від 15.07.2014 року).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, судом першої інстанції при призначенні експертизи порушено норми процесуального права, тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374-379, 381-383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , - задовольнити частково.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 листопада 2021 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 20 червня 2022 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Махлай Л.Д.
Немировська О.В.