Єдиний унікальний номер справи: 756/15759/20 Головуючий у суді першої інстанції: Майбоженко А.М.
Номер провадження: 22-ц/824/1773/2022 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П.
17 лютого 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коцюрби О.П.,
суддів: Білич І.М., Слюсар Т.А.,
при секретарі - Качалабі О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Логуш Людмила Олегівна, на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 червня 2021 року та за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
В Оболонський районний суд міста Києва із вказаним позовом звернулась ОСОБА_2 (далі - позивач), який мотивувала тим, що з 30 жовтня 2013 року перебувала з ОСОБА_1 (далі - відповідач) у зареєстрованому шлюбі. Під час перебування у шлюбі, у них, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина, син - ОСОБА_3 .
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 21 серпня 2018 року шлюб між нею та ОСОБА_1 було розірвано.
Вказувала, що дитина проживає з нею. Відповідач проживає окремо, у повній мірі не приймає участі у вихованні дитини та її утриманні.
У зв'язку з наведеним, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі, у розмірі: 10 000 грн. щомісячно, починаючи стягнення аліментів з часу звернення до суду з даним позовом і до досягнення дитиною повноліття, а також понесені нею судові витрати у вигляді судового збору, у розмірі 840,80 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2 500 грн.
В судових дебатах, представником відповідача - адвокатом Логуш Людмилою Олегівною було заявлено клопотання про стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, докази надання якої, нею будуть надані протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення та заяву, в якій вона просить стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 5 000 грн.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 11 червня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 05 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
В решті позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Додатковим рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2021 рокустягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 250 грн.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 червня 2021 року, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Логуш Людмила Олександрівна оскаржив в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі просив рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити у справі нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 05 грудня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати у розмірі 3 000 грн. за надання правової допомоги, пов'язаної з поданням даної апеляційної скарги.
В доводах апеляційної скарги зазначив, що з вказаним рішенням суду першої інстанції не погоджується, так як вважає його незаконним та необгрунтованим у зв'язку з неповнотою встановлення судом обставин справи, неправильної оцінки і дослідження доказів у справі та порушення норм процесуального права.
В наданий Київським апеляційним судом строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Логуш Людмила Олександрівна на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, позивач не скористалася.
Не погоджуючись з додатковим рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.
В поданій апеляційній скарзі просила скасувати додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 250 грн. та ухвалити судове рішення про стягнення з відповідача на її користь 1 250 грн. витрат на правову допомогу.
В обгрунтування апеляційної скарги посилалася на те, що оскільки ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції не було подано суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат щодо витрат на правову допомогу, які він очікує понести у зв'язку з розглядом справи, тому, Оболонський районний суд міста Києва ухваливши додаткове рішення у справі, яким стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 250 грн. порушив норму процесуального права, так як за таких обставин повинен був відмовити відповідачу у їх стягненні.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , представник відповідача - адвокат Логуш Людмила Олегівна звернула увагу суду апеляційної інстанції на те, що апеляційна скарга позивача на додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року не підлягає задоволенню тому, що доводи, зазначені в даній скарзі є безпідставними та необгрунтованими, а рішення ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства України з дотриманням норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 червня 2021 року підлягає частковому задоволенню в частині визначення стягнення розміру аліментів, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11серпня 2021 року необхідно залишити без задоволення за таких обставин.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На думку колегії суддів, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11червня 2021 року не в повній мірі відповідає таким вимогам закону, а додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11серпня 2021 року є законним та обгрунтованим з огляду на наступне.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що 03 жовтня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб.
Під час шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син - ОСОБА_3 .
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 21 серпня 2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Після розірвання шлюбу, дитина залишилась проживати з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач проживає окремо, так як створив нову сім'ю, у повній мірі не приймає участі у вихованні дитини та її утриманні.
З матеріалів цивільної справи також вбачається, що ОСОБА_1 , 23 вересня 2020 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 , відповідно до виписки про новонародженого, ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народився син, з 23 лютого 2017 року відповідач не працює (звільнений з попередньої роботи на підставі п. 9 ст. 36 КЗпПУ), так як до травня 2020 року намагався поновитись по останньому місцю роботи за рішенням суду.
Неможливість знайти нову роботу в 2020 - 2021 роках зумовлено тим, що відповідач є музикантом і його основний заробіток безпосередньо пов'язаний з концертною діяльністю. Встановлення карантинних обмежень на проведення заходів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236, в тому числі і концертів, через епідемію COVID-19 фактично позбавили його можливості працювати та заробляти кошти.
В підтвердження цього, відповідачем подано до суду Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів на утримання податків від 25 травня 2021 року за період - з I кварталу 2010 року по I квартал 2021 року, які підтверджують, що за попередній рік та перший квартал 2021 року доходи відповідача становили 14 427,85 грн.
Крім вказаного, відповідач приймає участь у забезпеченні відпочинку сина у літній період, оплачує додаткові витрати на його утримання, про які йому повідомляє позивач.
Підтвердженням цього є нотаріально завірена заява зі згодою на виїзд дитини на оздоровлення до Криму, виданою ОСОБА_2 відповідачу та його матері 24 жовтня 2019 року (Додаток № 5), договір про надання фізкультурно-спортивних послуг № EG/N/17/JS від 01 жовтня 2019 року (Додаток № 6) та чек про оплату до нього (Додаток № 7), на підставі якого, син сторін у справі міг відвідувати басейн для оздоровлення, Акт про надання медичних послуг № 1096700 від 25 січня 2020 року та чек про оплату (Додаток № 8), заключення лікаря від 28 липня 2020 року з квитанцією про оплату (Додаток № 9).
Приймаючи до уваги факт того, що у відповідача на утриманні окрім спільного з позивачем сина, знаходиться новонароджена дитина, яка народилася у шлюбі з ОСОБА_4 , те, що ОСОБА_1 не має власного житла, проживає з сімє'ю, яку створив після розлучення з позивачем в орендованій квартирі, Оболонським районним судом міста Києва іншим, вищезазначеним обставинам та доказам, при ухваленні судового рішення, в повній мірі належної оцінки надано не було.
За приписами ст.ст. 180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до положень ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів на дитину суд враховує наступні обставини: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За правилами ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При цьому колегія суддів враховує, що обов'язок утримувати дітей чинне законодавство (ст.180, 181 СК України) покладає на обох батьків у рівних частинах.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Аналізуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 червня 2021 року в частині визначення стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 розміру аліментів необхідно змінити та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 грн. щомісячно.
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частинами 1, 2 ст. 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Учасник справи має право звернутися за правовою допомогою на будь-якій стадії судового процесу.
Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У свою чергу, одним з видів витрат, пов'язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу,
Згідно ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правову допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч.ч. 2, 3, 6, 7, 10 ст. 141 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч. 3 ст. 134 ЦПК).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Представником відповідача - адвокатом Логуш Л.О. при розгляді справи у суді першої інстанції було заявлено клопотання та подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, докази надання якої нею будуть надані протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення та клопотання від 16 червня 2021 року про приєднання доказів до матеріалів справи щодо підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн.
При цьому, представником відповідача - адвокатом Логуш Л.О. було дотримано всіх процесуальних вимог щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, копії всіх документів, які надавались суду для розгляду даного клопотання направлялись позивачу відповідно до п 8 ст. 141 ЦПК України.
За таких обставин, посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції не було подано суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат на правову допомогу, які він очікує понести у зв'язку з розглядом справи, тому, Оболонський районний суд міста Києва ухваливши додаткове рішення у справі, яким стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 250 грн. порушив норму процесуального права, так як за таких обставин повинен був відмовити відповідачу у їх стягненні, колегією суддів до уваги не приймаються за їх безпідставністю.
Колегією суддів також не приймаються до уваги вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача на її користь 1 250 грн. витрат на правову допомогу, так як вказані вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 на додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Логуш Людмила Олегівна задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 червня 2021 року в частині визначення розміру аліментів змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень щомісячно.
В решті рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 червня 2021 року залишити без зміну.
Додаткове рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий: О.П. Коцюрба
Судді: І.М. Білич
Т.А. Слюсар