17 червня 2022 року
м. Чернівці
Справа № 727/4548/21
провадження № 822/501/22-ц
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кулянди М.І.,
суддів: Половінкіної Н.Ю., Владичана А.І.,
за участю секретаря Конецької Д.Г.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 11 травня 2022 року,
головуючий у суді першої інстанції суддя Слободян Г.М.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на 1/2 квартири.
Під час судового розгляду справи представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Поляк М.В. було подано клопотання про призначення технічної експертизи.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 11 травня 2022 року клопотання позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Поляк М.В., про призначення технічної експертизи залишено без розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Поляк М. В., просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити таких підстав.
За змістом пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та забезпечення права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю Конвенції як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року та «Нун'єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року).
ЄСПЛ зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (пункт 110 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).
Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).
Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 04 червня 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на 1/2 квартири та призначено підготовче судове засідання.
01 вересня 2021 року ОСОБА_3 , як представник позивач ОСОБА_1 , подала до суду клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 вересня 2021 року закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено справу до судового розгляду.
Так, з ч.5 ст.12 ЦПК України, суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч.1 ст.196 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст.189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є:
1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2) з'ясування заперечень проти позовних вимог;
3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4) вирішення відводів;
5) визначення порядку розгляду справи;
6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1] письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.76 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 1 ч.1 ст.103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері-іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Згідно з ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу в справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Підставою для призначення експертизи є те, що у позивача існує сумнів у достовірності відомостей зафіксованих у розписках, а саме, дати складання 5 травня 2017 року розписки про позику коштів у ОСОБА_5 в розмірі 11 тисяч доларів та дати повернення ОСОБА_6 позичених коштів в розмірі 27 тисяч доларів США, які надані відповідачем до відзиву на позовну заяву.
Отже, лише проведення технічної експертизи документів підтвердить чи спростує доводи позивача, що розписки є підробленими, виготовлені іншим числом, а саме, після звернення позивача до суду з позовом.
Щодо посилань суду першої інстанції на те, що клопотання про призначення технічної експертизи заявлене поза межами процесуального строку, слід зазначити наступне.
Апеляційний суд звертає увагу, що згідно з висновками, викладеними в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального права (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції).
У рішенні в справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на конкретні обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відмова у цій справі у призначенні судом експертизи не дозволить встановити дійсні обставини, відповідно виконати завдання правосуддя щодо справедливого розгляду справи, а відмова у призначенні експертизи з підстав пропуску процесуального строку є проявом надмірного формалізму.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2021 року у справі № 191/2592/19.
Отже, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Поляк М.В., про призначення експертизи слід залишити без розгляду.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За вказаних обставин, ухвала Шевченківського районного суду м.Чернівці від 11 травня 2022 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 374, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 11 травня 2022 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Дата складання повного тексту постанови - 23 червня 2022 року.
Головуючий М.І. Кулянда
Судді: Н.Ю. Половінкіна
А.І. Владичан