Справа № 2а-4881/10 р.
19 липня 2010 року м.Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Кондратюка В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -
Позивач звернувся до суду і просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на його користь з відповідача невиплачені кошти, передбачені ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період 01.10.1997 року по 31.12.2009 року в сумі 27403,35 грн., мотивуючи тим, що доплата виплачувалась йому не в розмірах, встановлених Законом, а згідно Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року, що призвело до порушення його прав.
Позивач в судове засідання не з'явився, але в заяві просить справу розглядати без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надіслав заперечення проти позову, справу просить розглядати без його участі.
Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
ОСОБА_1 працює в ВАТ ?гнатпільський кар'єр”, постійно проживає в с.Ігнатпіль Овруцького району, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1
Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні доплати, які отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 року в розмірі 10,5 грн. ( пропорційно відпрацьованого часу).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин були передбачені слідуючи виплати :
- ст. 39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати.
Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема :
- для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення - 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ №987 від 20.06.2000 року та №936 від 20.09.2005 року, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Законами України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та "Про Державний бюджет України на 2007 рік" була зупинена дія Закону в частині, що стосується виплат в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, однак Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп (справа про соціальні гарантії громадян) п.30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до ст.73 Закону України ?ро Конституційний суд України” та п.3 резолютивної частини даного Рішення Суду вищевказаний п.30 ст.71 Закону, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, оголошений не чинним і втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про його неконституційність.
На підставі викладеного, вимоги позивача підлягають задоволенню за виключенням періоду часу з січня 2006 року по червень 2007 року.
Крім того, Законом України ?ро державний бюджет України на 2008 рік” було внесено зміни до Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якими було виключено прив'язку до мінімальної заробітної плати, які були визнані неконституційними рішенням Конституційного суду України №10-рп від 22.05.2008 року. Вказане рішення зворотньої дії в часі не має, а тому вимоги позивача про стягнення коштів за 2008 рік підлягають задоволенню тільки з травня.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 02.01.1996 р. по 01.01.1998 р. - 15 грн.; з 01.01.1998 р. по 01.07.1998 р. - 45 грн.; з 01.08.1998 р. по 01.01.1999 р. - 55 грн.; з 01.01.1999 р. по 01.04.2000 р. - 74 грн.; з 01.04.2000 р. по 01.07.2000 р. - 90 грн.; з 01.07.2000 р. по 01.01.2002 р. - 118 грн.; з 01.01.2002 р. по 01.07.2002 р. - 140 грн.; з 01.07.2002 р. по 01.01.2003 р. - 165 грн., з 01.01.2003 р. по 01.12.2003 р. - 185 грн.; з 01.12.2003 р. по 01.09.2004 р. - 205 грн.; з 01.09.2004 р. по 01.01.2005 р. - 237 грн.; з 01.01.2005 р. по 01.04.2005 р. - 262 грн.; з 01.04.2005 р. по 01.07.2005 р. - 290 грн.; з 01.07.2005 р. по 01.09.2005 р. - 310 грн.; з 01.09.2005 р. по 01.01.2006 р. - 332 грн.; з 01.01.2006 р. по 01.07.2006 р. - 350 грн.; з 01.07.2006 р. по 01.12.2006 р. - 375 грн.; з 01.12.2006 р. по 01.01.2007 р. - 400 грн.; з 01.01.2007 р. по 01.07.2007 р. - 400 грн.; з 01.07.2007 р. по 30.09.2007 р. - 440 грн.; з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. - 460 грн.; з 01.01.2008 р. по 31.03.2008 р. - 515 грн.; з 01.04.2008 р. по 30.09.2008 р. - 525 грн.; з 01.10.2008 р. по 30.11.2008 р. - 545 грн.;з 01.12.2008 р. - 605 грн.; з 01.04.2009 р. - 625 грн., з 01.07.2009 р. - 630 грн., з 01.10.2009 р. - 650 грн., з 01.11.2009 р. - 744 грн.
В зв'язку з викладеним, розмір недовиплачених коштів позивачу згідно розрахунку становить:
- з жовтня по грудень 1997 року: (15х2х2х0,96%)-10,5х2-10,12=57,79 грн.;
- з січня по грудень 1998 року: (45х2х4х0,45%х0,91%+55х2х2х0,74%х0,46%х0,52%х0,91%)- 10,50х6-4,68-9,6-7,79-4,8-5,5-9,58=887,33 грн.;
- з січня по грудень 1999 року: ( 74х2+74х2х0,78%х0,96%х0,49%х0,58%х0,57%х0,06%х0,63%х0,62%х0,55%х0,49%)-10,50-8,16-10,04-5,17-6,11-6-0,61-6,58-6.5-5,77-5,17=924,65 грн.;
- з січня по червень 2000 року: (74х2х0,26%х0,67%х0,91%+90х2х0,94%х0,84%х0,55%)-2,75-7-9,54-9,88-8,8-5,77=647,3 грн.;
- з листопада по грудень 2001 року : (118х2х0,35%х0,95%)-3,65-9,98=292,72 грн.;
- з січня по грудень 2002 року: (140х20,95%х0,52%х0,56%х0,95%х0,8%х0,96%6+165х2х4х0,99%х0,98%)-10,50х4-10-5,45-5,88-10,02-8,41-10,06-10,38-10,31=3186,28 грн.;
- з січня по грудень 2003 року : (185х2х6х0,32%х0,55%х0,98%х0,67%х0,75%+205х2)-10,5х7-3,39-5,78-10,3-7,02-7,88=3733,26грн.;
- з січня по грудень2004 року: ( 205х2х0,15%х0,55%х0,98%+237х2х0,65%)-1,58-5,73-10,31-6,83=971,89 грн.;
- з січня по грудень 2005 року : (262х2х3+290х2х3+310х2х2+332х2х4)-10,5х12=7082 грн.;
- з липня по грудень2007 року: (440х2х3+460х2х3)- 10,5х6=5337 грн.;
- з серпня по грудень 2009 року: (630х2х2+650х2+744х2х2)-10,5х5=6743,5 грн., а всього 29863,73 грн.
Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, тому в даному випадку суд виходить за межі позовних вимог позивача та збільшує розмір належних до стягнення коштів.
Статтею 62 Даного закону визначено, що роз”яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов”язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.2000 р. №987 та п.2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 20.09.2005 р. №936, зазначені кошти виплачуються за місцем основної роботи громадян і розпорядниками коштів нижчого рівня визначено управління праці та соціального захисту населення, тобто управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації, тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
Виходячи з вимог ст.39 Закону України ?ро статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” суд прийшов до висновку про визнання дій відповідача щодо порядку нарахування вищевказаної доплати на підставі постанови КМ України від 26.07.1996 року №836 протиправними.
Від сплати судового збору сторони звільнено згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
На підставі ст.19 Конституції України, ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та керуючись ст.ст. 8-11,18,71,160-162 КАС України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації по застосуванню постанови КМ України від 26.07.1996 року №836 в частині визначення ОСОБА_1 розміру доплати відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.10.1997 року по 30.06.2000 року, з 01.11.2001 року по 31.12.2005 року, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 01.08.2009 по 31.12.2009 року протиправними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 доплату до заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.10.1997 року по 30.06.2000 року, з 01.11.2001 року по 31.12.2005 року, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 01.08.2009 по 31.12.2009 року в сумі 29863,73 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
На постанову суду до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня отримання копії постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, з направленням копії скарги до апеляційного суду Житомирської області.
Суддя: