Справа 22ц-9512 Головуючий у 1 інстанції Нікішин Ю.В.
Категорія 24 Доповідач Біляєва О.М.
15 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Висоцької В.С.,
суддів Біляєвої О.М., Кондратьєвої О.М.,
при секретарі Суліма Є.Ю.,
за участю представника позивача Панасюк Х.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом комунального підприємства «Макіївтепломережа» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з оплати послуг з теплопостачання за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 06 травня 2010 року,
Рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки від 06 травня 2010 року позов задоволено: стягнуто солідарно зі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за відпущену теплову енергію 4045 гр. 91 коп., понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 гр.; на користь держави судовий збір 51 гр. В позові до ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням в частині задоволення позовних вимог, відповідач ОСОБА_3 звернулася до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, в якій порушує питання про скасування рішення та ухвалення нового рішення про відмову в позові, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування скарги апелянт зазначила, що при ухваленні рішення суд не прийняв до уваги, що в квартирі відсутні радіатори, а доказів про отримання відповідачами в спірний період послуг з теплопостачання позивач не надав суду. Крім того, судом не враховано, що між сторонами відсутній договір про надання послуг з теплопостачання, відповідно у відповідачів не виникає обов'язку перед КП «Макіївтепломережа». Суд в рішенні послався на статтю 68 ЖК України, проте вони є власниками квартири.
В судовому засіданні позивач, інтереси якого на підставі довіреності представляє Панасюк Х.П., просив відхилити апеляційну скаргу, рішення залишити без змін.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Розглядаючи спір по суті та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі ОСОБА_3 зареєстровані у квартирі 16, яка знаходиться у будинку АДРЕСА_1 Донецької області; не оплачують послуги з теплопостачання, в зв'язку з чим станом на 01 січня 2010 року виникла заборгованість в сумі 4045 гр. 91 коп., яка підлягає стягненню з відповідачів солідарно. Відповідач ОСОБА_2 в квартирі не зареєстрована, тому позовні вимоги до неї безпідставні.
Рішення суду в частині відмови в позові сторонами не оскаржується.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в оскаржуваній частині, апеляційний суд визнає, що висновок суду відповідає обставинам справи.
Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1 Донецької області; квартира знаходиться у приватній власності.
Згідно з п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Правилами передбачено, що в разі відмови споживача від користування послугами з теплопостачання він має право розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж за умови технічної можливості, оскільки при цьому не повинні порушуватися санітарно-гігієнічні, теплотехнічні вимоги та експлуатаційні показники інших квартир багатоквартирного житлового будинку.
Крім того, Державний Комітет з питань житлово-комунального господарства своїм листом від 23 квітня 2003 року щодо влаштування індивідуального опалення в квартирах багатоквартирних житлових будинків раді Міністрів АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській міській державній адміністрації роз'яснив, що відключення споживачів від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання може здійснюватися за умови встановлення в усіх квартирах та нежилих приміщеннях будинку індивідуальних опалювальних приладів або встановлення в усіх квартирах окремих секцій чи під'їздів будинку індивідуальних опалювальних приладів за наявності технічної можливості повного відключення від центрального опалення цих секцій або під'їздів.
Дозвіл на відключення споживача від користування послугами із централізованого опалення та гарячого водопостачання надається органами місцевого самоврядування.
Відключення приміщення від внутрішньо будинкових мереж центрального опалення виконується монтажною організацією в між опалювальний період. Після закінчення робіт складається акт про відключення квартири представниками власника будинку, підприємств теплопостачання та газопостачання, який надається у відповідну Комісію для затвердження.
Єдиною підставою для зняття з обліку та припинення відповідних нарахувань є зазначений акт про відключення.
Суд встановив, що рішення про надання відповідачам дозволу на відключення від мереж центрального опалення та установку індивідуального опалення не приймалось.
За таких підстав суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачами ОСОБА_4 не дотримано процедури відключення приміщення від внутрішньо будинкових мереж центрального опалення, тому у КП «Макіївтепломережа» не було законних підстав для зняття з обліку та припинення відповідних нарахувань.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано розшифровку суми заборгованості відповідачів з урахуванням проведення перерахунків (ас. 7-9). Нарахування оплати проводились у відповідності із діючими тарифами.
Положення пункту 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, яким передбачено, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, до спірних правовідносин не застосовуються.
З матеріалів справи вбачається, що автономне опалення у квартирі АДРЕСА_1 не встановлено.
Щодо доводів скарги про відсутність договору між сторонами, то вони не є обґрунтованими, оскільки між сторонами існують фактичні договірні відносини.
Обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків в редакції, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 року № 45.
Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.
Апеляційний суд визнає, що доводи скарги про відсутність договору між сторонами та відповідно обов'язку відповідачів на оплату наданих позивачем послуг не ґрунтуються на законі.
Оскільки відповідачі не вносили плату за відпущену теплову енергію, а доказів про невиконання позивачем у спірний період своїх обов'язків з надання послуг суду не представили, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог є правильним.
Помилкове посилання суду на норми статей 64, 67 ЖК України, які стосуються наймачів квартир, що знаходяться в будинках державного житлового фонду, на правильність висновків суду не вплинуло.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи викладене, апеляційний суд, згідно зі статтею 308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, ст.ст.308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 06 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.
Головуючий
Судді