про залишення апеляційної скарги без руху
20 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/3854/20 пров. № А/857/8346/22
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Кухтей Р. В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі № 260/3854/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .
Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення проголошено 01.04.2021, повне судове рішення складено 06.04.2021.
Апеляційну скаргу подано 13 травня 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Згідно матеріалів справи, позивачем вже двічі подавалася апеляційна скарга на рішення від 01.04.2021. Однак, ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2021 та від 30.11.2021, апеляційну скаргу було повернуто, оскільки останньою не виконано вимог ухвал про залишення апеляційної скарги без руху.
Матеріалами справи підтверджено, що первинне звернення позивача з апеляційною скаргою, здійснено в межах строку звернення до суду апеляційної інстанції, встановленого ст. 295 КАС України.
Натомість, суд апеляційної інстанції вважає, що право особи повторно звернутися з апеляційною скаргою після її повернення, відповідно до положень ч. 8 ст. 169, ч. 2 ст. 298 КАС України, не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку встановленим законом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що повторно апеляційну скаргу, подано лише - 13.05.2022. Тобто, апелянт реалізував своє право на повторне звернення до суду апеляційної інстанції зі значним проміжком часу, з моменту повернення первинної апеляційної скарги.
Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Особою, яка подала апеляційну скаргу, заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що первинну апеляційну скаргу було подано ще 22.04.2021, проте суд апеляційної інстанції безпідставно залишив її без руху, у зв'язку з несплатою судового збору. Оскільки вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз'яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Також, вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки апелянтом не наведено обґрунтування вимог, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Крім того, до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.
Разом з апеляційною скаргою, заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке мотивоване важким матеріальним становищем непрацездатної людини.
Проте, суд вважає, що заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Статтею 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті.
Зокрема, до умов застосування положень ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" віднесено: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Крім того, звертаючись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, апелянт жодними доказами не підтверджує неможливості сплати суми судового збору.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, не надала суду доказів перебування в статусі непрацездатної людини, а відтак такі покликання до уваги судом не приймаються.
З огляду на вказане, суд вважає, що подане клопотання безпідставним і таким, що задоволенню не підлягає.
Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2020 року становить 2102 грн.
Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Адміністративний позов в даній справі містить вимоги немайнового характеру.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 840 грн 80 коп. (2102*0,4 = 840,8).
Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1261 грн 20 коп. (840,8*150%).
Вказані недоліки апеляційної скарги повинні бути усунуті шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду: вмотивованої апеляційної скарги, із зазначенням того , у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження судом першої інстанції доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права; оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1261 грн 20 коп. за наступними реквізитами «Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA338999980313161206081013952; код класифікації доходів бюджету - 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд».
За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.
Також слід роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.
Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі № 260/3854/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дії та бездіяльності протиправними - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяР. В. Кухтей