Справа № 120/899/22-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шаповалова Т.М.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
20 червня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року (ухвалене в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення боргу,
позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року адміністративний позов повернуто Головному управлінню ДПС у Вінницькій області.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послалась на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Так, апелянт вказує на те, що позовна заява Головного управління ДПС у Вінницькій області про стягнення податкового боргу із ОСОБА_1 сформована відповідно до вимог ст.ст.160,161 КАС України. Крім того, зазначає, що докази, якими позивач підтверджує свою позицію надані у повному обсязі, а їх дослідження має відбуватись не на стадії відкриття провадження, а відповідно до ст.ст.211,217,262 КАС України, на стадії розгляду справи по суті або на стадії розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 червня 2022 року, з урахуванням ч. 3 ст. 312 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 п.3 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161,172 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З матеріалів справи встановлено, що Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
У позовній заяві позивач зазначив адресу місця проживання відповідача : АДРЕСА_1 .
27.01.2022 Вінницьким окружним адміністративним судом надіслано запит до Адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС у Вінницькій області та Могилів-Подільської міської ради щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .
На адресу суду першої інстанції надійшла відповідь з Адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС у Вінницькій області, в якій зазначено, що ОСОБА_1 з 25.04.2018 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки, відомості, які надійшли на адресу суду першої інстанції, а саме з приводу зареєстрованого місця проживання позивача не відповідали тим відомостям, які зазначені позивачем у позовній заяві, а також те, що позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про надсилання рішень, на підставі яких виникло зобов'язання, саме на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача - АДРЕСА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про залишення адміністративного позову без руху, про що 03 лютого 2022 року виніс відповідну ухвалу.
На виконання вимог вказаної ухвали від Головного управління ДПС у Вінницькій області 17 лютого 2022 року надійшло клопотання про усунення недоліків.
В обґрунтування вимог клопотання, позивач зазначив, що податкові повідомлення - рішення №16315-2408-0212 від 17.02.2021 року, №16316-2408-0212 від 17.02.2021 року направлялись відповідачу за податковою адресою: АДРЕСА_1 .
Вказано, що будь які інші офіційні дані, які б свідчили про нову податкову адресу ОСОБА_1 , у Головного управління ДПС у Вінницькій області відсутні, а сам відповідач не повідомляв про зміну адреси, як того вимагає Податковий кодекс України.
Дослідивши обставини заяви, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в запропонований судом термін позивач не надав доказів надсилання/вручення рішень, на яких ґрунтується заявлена до стягнення сума податкового боргу, за адресою місця проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги ухвали від 03.02.2022 про залишення позовної заяви без руху не виконані, внаслідок чого, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про повернення позовної заяви позивачу.
За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліметаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1. ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України» (Заява № 377/02) у п.52 «Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (Рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ)».
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В даному випадку, колегія суддів вважає, що позивачу в повній мірі була надана можливість реалізувати своє право на звернення до суду, однак Головне управління ДПС у Вінницькій області не реалізувало в повному обсязі своє право на належний розгляд справи у відповідності до вимог КАС України..
Відповідно статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вимоги наведених вище правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при постановлені оскаржуваної ухвали суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.