Справа № 0640/3877/18
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва В.А.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
21 червня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу,
Міністерство оборони України звернулось до суду із заявою від 06.09.2021 №768 про поворот виконання судового рішення.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 у задоволенні заяви Міністерства оборони України про поворот виконання рішення суду відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про поворот виконання судових рішень у даній справі з підстав, викладених у скарзі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Зазначив, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві не може бути ототожнена з наведеним у статті 381 КАС України відшкодуванням шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи. Крім того, на переконання апелянта, така одноразова грошова допомога не входить до структури грошового забезпечення військовослужбовців.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 14.06.2022 від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності ІІ групи з 26.02.2018 внаслідок захворювання пов'язаного з захистом батьківщини, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги від 06.04.2018 №37;
- зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, як інваліду 2 групи з 26.02.2018 внаслідок захворювання пов'язаного з захистом батьківщини відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 з урахуванням проведених виплат.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/3877/18 від 02.10.2018 позов задоволено в повному обсязі.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 залишено без змін.
На виконання судового рішення позивачу виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 321 900 грн.
Постановою Верховного Суду від 22.07.2021 постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 та рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 року скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
У зв'язку з прийняттям вказаної постанови Верховного Суду, Міністерство оборони України звернулося до суду із заявою про поворот виконання судового рішення, в якій просить допустити поворот виконання судового рішення у справі, стягнувши з позивача на користь Міністерства оборони України кошти у розмірі 321900 грн.
Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту ст.381 КАС України вбачається, що вона застосовується до рішень про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
При цьому, поворот виконання рішення в таких випадках допускається лише за наявності двох підстав: якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами. В матеріалах справи відсутні та заявником не надані відомості на підтвердження того, що скасоване рішення обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, тому відсутні законні підстави для задоволення заяви Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення у справі шляхом стягнення з позивача на користь Міністерства оборони України коштів.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 380 КАС України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою наведеної вище статті КАС України, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ визначено статтею 381 КАС України, відповідно до якої встановлено, що поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Тобто, зазначена норма передбачає обмеження на поворот виконання судового рішення в окремих категоріях справ про відшкодування шкоди: заподіяної суб'єктом владних повноважень, заподіяної каліцтвом, заподіяної іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи.
Також обмеження на поворот виконання судових рішень встановлені у справах:
- про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів;
- рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
Таким чином, у зазначених випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.09.2020 у справі №818/678/17.
Окрім того, Верховний Суд у згаданій постанові звернув увагу на те, що процесуальним законодавством визначено необхідність встановлення обов'язкових умов, за яких можливо допустити поворот виконання постанови про відшкодування шкоди, а саме: повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів. При цьому, задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі про відшкодування шкоди допускається, якщо постанова суду, яка скасована, була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
З матеріалів даної справи вбачається, що предметом її розгляду є зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням позивачу інвалідності ІІ групи.
Тобто поворот виконання рішення, про який просить відповідач у даній справі стосується виключно відшкодування шкоди позивачу, як інваліду ІІ групи, що виникла внаслідок травми, що пов'язана із захистом Батьківщини, а тому має здійснюватися з урахуванням особливостей встановлених положенням статті 381 КАС України.
Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закон №2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі; це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Статтею 16 Закону №2011-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - військовослужбовцю виплачується гарантована державою виплата (одноразова грошова допомога), що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Таким чином, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності є видом гарантованого державою забезпечення (грошового утримання) у відносинах публічної (військової) служби.
Така одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин.
Зважаючи на вказану правову норму, колегія суддів вважає, що на спірні правовідносини розповсюджується положення ст. 381 КАС України.
При цьому, вимога встановлення судом факту повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання підроблених документів є імперативною.
В той же час, в якості підстав для скасування рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 не зазначено про повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання підроблених документів.
Отже, виходячи з вимог ст. 381 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування повороту виконання рішення у даній справі щодо повернення виплаченої позивачу за рішенням суду, що було скасовано Верховним Судом, одноразової грошової допомоги.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні заяви про поворот виконання рішення, всебічно перевірив доводи відповідача та прийняв законне рішення у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про поворот виконання рішення суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.