Справа № 826/1501/17
20 червня 2022 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Сорочко Є.О., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 у задоволенні заяви про встановлення контролю за виконанням судового рішення відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, скаржник подав апеляційну скаргу.
Вимоги до апеляційної скарги, порядку та строків її подання встановлені статтями 295-297 КАС.
Апеляційна скарга не відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296, частини другої статті 132 КАС до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до положень підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З урахуванням того, що скаржник просить скасувати ухвалу суду, то відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2022 року, судовий збір за подання апеляційної скарги становить 2481 грн.
При цьому, безпідставним є послання скаржника на те, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплаті не підлягає з підстав не встановлення законом ставки судового збору за подання заяви про встановлення судового контролю.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення <…>.
Отже, за загальним правилом апеляційна скарга на судове рішення є об'єктом справляння судового збору. Виняток із цього правила становить лише апеляційна скарга про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб (пункт 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір») за подання якої судовий збір не справляється.
Заява, подана в порядку контролю за виконанням судового рішення, визначається об'єктом справляння судового збору відповідно до абзацу другого частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» як заява, передбачена процесуальним законодавством.
Водночас, стаття 4 Закону України «Про судовий збір» чи будь-яка інша норма чинного законодавства не визначає ставки судового збору за подання згаданої заяви. Тому, судовий збір за її подання не справляється як такий, розмір якого не встановлений законом.
У свою чергу, відносячи апеляційну скаргу на судове рішення до об'єкту справляння судового збору (абзац третій частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір»), стаття 4 Закону України «Про судовий збір» чітко визначає ставки судового збору, які підлягають сплаті за її подання, зокрема, до адміністративного суду.
Так, відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення (не ухвалу) суду безпосередньо залежить від розміру судового збору, який підлягав сплаті за подання процесуального документу (позовної заяви, іншої заяви чи скарги), за результатами розгляду якого було прийняте відповідне рішення суду.
Тобто, якщо за подання процесуального документу (позовної заяви, іншої заяви чи скарги) до суду першої інстанції підлягав сплаті судовий збір, то за подання апеляційної скарги на рішення (не ухвалу) суду також належить сплатити судовий збір у збільшеному у 150% розмірі (але не більше встановленої законом межі).
У разі ж якщо за подання процесуального документу (позовної заяви, іншої заяви чи скарги) до суду першої інстанції судовий збір не підлягав сплаті, то при розрахунку ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення (не ухвалу) суду, його розмір дорівнюватиме нулю.
За цих обставин Верховним Судом 14.02.2018 ухвалено постанову по справі №2а/0470/2563/12, у якій касаційним судом висловлено правову позицію про відсутність справляння судового збору за подання апеляційної скарги. Важливо відмітити, що у цій справі Верховний Суд надавав оцінку підставам сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме на постанову суду першої інстанції, а не ухвалу. Тобто, висловлений правовий висновок стосується застосування саме підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Водночас, при визначенні ставки судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, законодавцем застосований цілком інший підхід.
Так, відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, на відміну від ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення (не ухвалу) суду, не прив'язана до ставки, що підлягала сплаті в суді першої інстанції, оскільки є чітко визначеною та становить, як зазначалося, 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наведене дає підстави для висновку, що відсутність підстав для сплати судового збору за подання певного процесуального документу (позовної заяви, іншої заяви чи скарги) до суду першої інстанції, за результатами розгляду якого було прийнято ухвалу, не свідчить про відсутність підстав для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на таку ухвалу.
Це ж саме стосується й обставин даної справи. Не зважаючи на відсутність ставки та, відповідно, підстав для сплати судового збору за подання до суду першої інстанції заяви в порядку контролю за виконанням рішення, це не звільняє скаржника від обов'язку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, яка прийнята за результатами розгляду такої заяви.
Суд наголошує, що заявник у даній справі оскаржував саме ухвалу, а не рішення (постанову) суду, а тому, з огляду на викладене вище, мав сплачувати судовий збір незалежно від того, яке питання та/або яку заяву, скаргу чи клопотання було вирішено судом першої інстанції оскаржуваною ухвалою.
Скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 08.12.2020 по справі №743/1604/19. Вказане рішення ґрунтуються на висновках Верховного Суду що викладені у постанові від 14.02.2018 по справі № 2а/0470/2563/12, у якій, як зазначалося, касаційним судом висловлено правову позицію щодо оскарження саме постанови (рішення суду), а не ухвали суду першої інстанції.
Відтак, відповідні посилання скаржника відхиляються колегією суддів. Крім того, позиції Верховного Суду не мають вищої юридичної сили за норми закону.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції наголошує, що не залежно від того, яку заяву, скаргу чи питання було вирішено судом першої інстанції (заяву в порядку контролю за виконанням рішення, про призначення експертизи, закриття провадження, залишення позову без розгляду, заміни сторони, чи інші заяви, за подання яких судовий збір не справляється), ухвала за результатами розгляду цієї заяви, скарги чи питання (про закриття провадження, залишення позову без розгляду, заміти сторони тощо) оскаржується шляхом подання апеляційної (касаційної) скарги зі сплатою судового збору у загальному порядку, за відсутності в особи відповідних пільг. Норми чинного законодавства питання сплати судового збору за подання скарги на судову ухвалу не ставлять у залежність від процесуального питання, яке вирішене такою ухвалою.
У відповідності до частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.
За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху та встановити п'ятиденний строк з моменту вручення цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати оригінал документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
У разі якщо недоліки апеляційної скарги не буде усунуто, вона буде повернута скаржнику.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 169, 295, 296, 298 КАС, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 залишити без руху.
Встановити п'ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати оригінал документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя Є.О. Сорочко