Справа № 640/29625/20 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.
20 червня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , звернулися до суду з позовом, у якому просили:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги дружині та сину померлого ОСОБА_3 ;
- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги дружині - ОСОБА_1 та сину - ОСОБА_2 у зв'язку зі смертю старшого прапорщика ОСОБА_3 , захворювання та причина смерті якого, пов'язана із захистом Батьківщини, у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2020.
На обґрунтування вимог зазначено, що відповідач відмовив у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги з підстав, що не передбачені законодавством.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування судом норм матеріального права, просять скасувати вказане судове рішення і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2016 № 116 солдата ОСОБА_3 виключено зі списків частини.
ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 02.11.2017.
ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 13.11.2007.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 16.01.2020 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з витягом з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 122 від 23.03.2020 захворювання та причина смерті колишнього військовослужбовця, старшого прапорщика у відставці ОСОБА_3 , ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю чоловіка, ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах сина звернулась із заявою до Бердичівського об'єднаного міського військового комісаріату.
Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 86 від 19.06.2020 позивачам було відмовлено у призначені одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що смерть ОСОБА_3 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто понад річний термін після звільнення останнього з військової служби.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивачі звернулися до суду з даним позовом.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII; тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 2 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Згідно зі статтею 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У відповідності до пункту «а» частини 1 статті 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975; тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За приписами пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Пунктом 4 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Отже, Закон №2011-XII та Порядок № 975, у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин - смерті ОСОБА_3 , містять положення про наявність права на одноразової грошової допомоги у разі смерті особи, звільненої з військової служби, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, але умови отримання одноразової грошової допомоги з цих підстав законодавцем обмежено певним часом - якщо смерть настала протягом року після звільнення її з військової служби.
За такого правового регулювання та обставин справи, оскільки з моменту звільнення з військової служби і до моменту смерті ОСОБА_3 пройшло більше одного року, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття рішення про призначення позивачам одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 .
Посилання позивачів на правові висновки Верховного Суду колегія суддів не приймає, оскільки такі сформовані за іншого нормативно-правового регулювання. Судами першої та апеляційної інстанцій у даній справі положення Закону №2011-XII та Порядку № 975 застосовуються у редакціях, чинних станом на 15.01.2020 - дату смерті ОСОБА_3 . Крім того колегія суддів зауважує, що відповідач у спірному рішенні не посилається на відсутність у ОСОБА_3 на момент смерті статусу військовослужбовця. Підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченою статтею 16 Закону №2011-XII є те, що смерть ОСОБА_3 настала понад річний термін після його звільнення з військової служби.
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, частини 1 статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя В.П.Мельничук
Суддя О.М.Оксененко