П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 червня 2022 р.м.ОдесаСправа № 947/39438/21
Головуючий в 1 інстанції: Васильків О. В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
при секретарі - Піть І. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 березня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в якому просить:
визнати протиправною та скасувати постанову серії ВМ №00001359 від 18.11.2021 року, прийняту старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко Владиславом Олеговичем;
закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно позивача.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченком В.О. було прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серія ВМ №00001359 від 18.11.2021 року, якою позивача, як власника транспортного засобу було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн. Згідно з постановою відповідно до відомостей, зафіксованих в автоматичному режимі технічним засобом WIM, типу Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM 10020, за адресою: а.д. М-02, км 0+606, Чернігівська обл. о 16 год. 37 хв. 12.11.2021 року відповідальною особою допущено рух ТЗ із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 5% (6,693 тон).
Позивача вказує, що наявна помилка у розрахунку, адже перевищення загальної маси на 5% від 100%, тобто від дозволених 44 тон. (для контейнеровозів) дорівнює 2,2 тони. Тобто, у випадку перевищення навантаження фактичною масою 44 тон. встановленого п.22.5 ПДР України 5% перевищення загальної ваги має складати 2,2 тони, але аж ніяк 6,693 тон.
Представник позивача також вказує, що оскаржувана постанова не містить інформації про тип транспортного засобу (контейнеровоз тощо), що ставить під сумнів твердження відповідача про врахування вказаного критерію при встановленні факту перевищення встановлених законодавством вагових норм. Таким чином, постанова не відповідає вимогам до акту індивідуальної дії, є необґрунтованою, оскільки із неї неможливо встановити зміст порушення, допущеного позивачем та правову норму, яку останній порушив.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 березня 2022 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови, відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що докази надані відповідачем та пояснення у відзиві надані по іншій інформаційній картці, яка стосується іншого транспортного засобу. Також вказує, що транспортний засіб зафіксований відповідачем належить до контейнеровозів, для яких п.22.5 ПДР передбачено, що їх маса не повинна перевищувати 44 тони, що впливає на кваліфікацію правопорушення.
Відповідно до ст. ст. 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», враховуючи рішення Ради суддів України від 24.02.2022 року № 09, наказом голови П'ятого апеляційного адміністративного суду № 9-до/с від 28.02.2022 року, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів та працівників суду у П'ятому апеляційному адміністративному суді в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи.
В апеляційній скарзі апелянт просить розгляд справи проводити за участю апелянта або його представника, а тому розгляд справи призначено у режимі відеоконференції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 18.11.2021 року старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченком В.О. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії ВМ №00001359, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Не погоджуючись із винесеною постановою, позивач оскаржив її до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірна постанова є правомірною та не підлягає скасуванню, оскільки факт порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху підтверджено наданими відповідачем доказами, оскаржувана постанова складена у відповідності до вимог ст. 283 КпАП України, а тому прийшов до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваної постанови, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує її протиправність, колегія судів виходить з наступного.
Так, положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч.5 ст.14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За приписами п.1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно п.22.5 ПДР України, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Частиною 2 ст.132-1 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність у випадку перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Згідно ч.1 ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч.2 ст.122-2, ч.2 і 3 ст.132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Відповідно до ч.7 ст.258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого ст.132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019р. №1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021р. № 623).
Згідно п. 2 Порядку №1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційної телекомунікаційної системи.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п.7 Порядку №1174).
Так, відповідно до п.п.1, 2, 5 Розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021р. №512, уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені ч.2 ст.122-2, ч.2 та 3 ст.132-1 КУпАП (далі - адміністративні правопорушення).
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - cистема), необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова).
На першому етапі (рівні) за результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа, за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у ч.ч.1 та 2 ст.14-3 КУпАП, щодо відповідності символів номерного знака зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб та відповідальну особу або особу, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.
Вимогами ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити:
-найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
-дату розгляду справи;
-відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
-опис обставин, установлених під час розгляду справи;
-зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
-прийняте у справі рішення.
-Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
-дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
-транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
-технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
-розмір штрафу та порядок його сплати;
-правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
-відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено під час апеляційного розгляду справи, згідно оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, а саме, за перевищення нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 5% (6, 693 тон.)
Відповідач зазначає, що вказане правопорушення зафіксовано за допомогою технічних засобів Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022.
Колегія суддів звертає увагу, що у спірній постанові відсутні відомості щодо максимального дозволеного навантаження на вісь, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількість коліс) на вісі, виміряних з урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також щодо допустимих габаритно-вагових параметрів транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги.
Враховуючи, що сформована системою в автоматичному режимі постанова виноситься без складання протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачено пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції №512, а також враховуючи, що ні Порядком №1174, а ні Інструкцією №512 не передбачено перед винесенням постанови складення будь-яких інших матеріалів (актів, довідок зважування тощо), зазначення відповідних відомостей в постанові є обов'язковим та надає можливість перевірити правомірність притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції ухвалою від 08.02.2022 року було витребувано докази, а саме:
- належним чином засвідчені копії матеріалів адміністративного провадження, на підставі яких винесена постанова серії ВМ №00001359 від 18.11.2021 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відносно ОСОБА_1 ;
- документи, які підтверджують технічну справність технічного засобу (автоматичного приладу для зважування у русі транспортних засобів) та проходження метрологічної атестації, а саме комплексу габаритно вагового WIM, типу Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM 10020, який встановлено за адресою: а.д. М-02, км 0+606, Чернігівська обл.;
- інформацію про те, які були зафіксовані вагові показники транспортного засобу позивача MAN TGX 26.480, номерний знак НОМЕР_1 при русі 12.11.2021 року по маршруту: Чернігівська обл., Бахмацький р-н, с. Піски - Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 32 на іншому технічному засобі WIM5, який зустрічався на шляху по а.д. М05 Київ-Одеса Км 36+304 (WIM5) та чи було зафіксовано порушення позивачем вагових показників технічним засобом WIM5.
На виконання вимог ухвали, відповідачем надано відзив на позовну заяву, до якого додано сертифікати перевірки, експертний висновок та фото.
Дослідивши надані докази, колегія суддів зазначає, що згідно сертифікатів перевірки типу, виданих 17.06.2021р. та чинних до 16.06.2031р., прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022 відповідають вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ від 13.01.2016р. №94, тобто підтверджено відповідність законодавчим вимогам та вимогам ДСТУ.
Натомість, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем в якості доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення надано фото та інформаційна картка ГВК, які не стосуються позивача, оскільки на них містяться докази правопорушення вчинені особою, яка керувала транспортним засобом з номерними знаками НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , тобто надані докази стосуються іншого транспортного засобу та іншого правопорушення. При цьому в даній картці також різниця адреса вчинення правопорушення, а саме, в постанові вказано а.д. М-02, км 0+606, Чернігівська обл. о 16 год. 37 хв. 12.11.2021 року, а у наданій інформаційній картці вказано а.д.М-22, км 74+810, Полтава - Олександрія, о 14 год. 26 хв., 15.10.2021 р. та різниця вага/ габарити.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивач, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, є власником автомобіля MAN TGX 26.480, державний номерний знак НОМЕР_1 , тип: вантажний - спеціалізований сідловий тягач. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу причіп моделі MERKER MS34-C3DAC, державний номерний знак НОМЕР_4 , тип: н/причіпом-спеціалізовний, н/пр-контейнеровоз, також належить позивачу.
З відомостей товарно-транспортної накладної (копія на а. с. 20) фактична маса автомобіля з причіпом складала 44 тон 760 кг.
Виходячи з викладеного, допустимою фактичною масою навантаження для даного транспортного засобу (для контейнеровозів) є 44 тони, що не взято до уваги судом першої інстанції та відповідачем.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова містять масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак відповідачем належним чином не обґрунтовано відповідність розміру процентного перевищення нормативного навантаження, зазначеному розміру перевищення навантаження визначеному в тоннах.
Отже, судом першої інстанції неповно досліджено докази, надані відповідачем на виконання вимог ухвали суду, та зроблено помилковий висновок, що факт порушення Правил дорожнього руху підтверджено наданими стороною відповідача доказами.
Щодо посилання відповідача, що постанова, містить посилання на веб-сайт в мережі Інтернет та ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації, де особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, то з постанови яка міститься в матеріалах справи, суд не може встановити та перевірити вказані обставини через її якість. Зазначеної інформації відповідачем також не надано й до суду.
Суд зазначає, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладено на суб'єкта владних повноважень. Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складання постанови про притягнення позивача до відповідальності, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху.
Із наявних матеріалів справи не вбачається можливим з'ясувати на основі чого уповноважена особа прийшла до висновку про перевищення навантаження транспортного засобу.
Отже, відповідач не надав ні суду першої, ні апеляційної інстанції належних доказів, які свідчили б про фактичне порушення позивачем положень пункту 22.5 ПДР України, оскільки не надано документів, які б містили інформацію про зважування транспортного засобу, відповідачем під час автоматичної фіксації адміністративного правопорушення не було визначено тип транспортних засобів та відповідно не було враховано цю інформацію під час розгляду справи, також відсутній відеозапис руху транспортного засобу, що не враховано судом першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що сама постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не є доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки містить лише опис обставин, які визнані відповідачем підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів на їх підтвердження.
За таких обставин, колегія суддів перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, приходить до висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача щодо протиправності оскаржуваної постанови.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, враховуючи те, що у справі неповно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 6 статті 139 Кодексу передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
При зверненні з даним позовом до суду першої інстанції позивачем сплачено 454,00 грн. судового збору (квитанція від 10.12.2021р.), а при поданні апеляційної скарги 681,00 грн. (квитанція від 13.05.2022р.)
Таким чином, на підставі ст.139 КАС України, з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 1135,00 грн.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 березня 2022 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ВМ №00001359 від 18.11.2021 року, прийняту старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко Владиславом Олеговичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) 1135,00 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено та підписано 21 червня 2022 року .
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова