П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 червня 2022 р. Категорія 106020000м.ОдесаСправа № 400/2302/20
Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.
час і місце ухвалення: 10:00:59, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Семенюка Г.В.
суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
Позивач, звернулась до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 в якому просила:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо зазначення п. 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування» помічнику командира військової частини НОМЕР_1 з фінансово-економічної роботи-начальнику служби відповідно до п. 31.6 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», старшого солдата ОСОБА_1 позбавлено премії за березень 2020 року в повному обсязі та не виплачувати грошове забезпечення з 16.03.2020 року по 17.03.2020 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скасувати п. 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування»;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо зазначення в п. 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування» за не прибуття до місця відрядження та запізнення з відрядження до військової частини без поважних причин (самовільне залишення військової частини), вчинене в умовах особливого періоду, що містить ознаки військового адміністративного правопорушення, заступнику командира дивізіону з морально-психологічного забезпечення майору ОСОБА_2 , підготувати матеріали про притягнення військовослужбовця контрактної служби старшого солдата ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та направити матеріали до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скасувати п. 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування»;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо притягнення командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладання дисциплінарного стягнення у виді «Попередження про неповну службову відповідність» відповідно до п. 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування» за нез'явлення до місця проведення відрядження, відверте введення в оману тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини та запізнення з відрядження до розташування військової частини;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скасувати п. 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування»;
- визнати протиправним наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування»;
- визнати протиправним наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 13.05.2020 року №69-РС про звільнення старшого солдата ОСОБА_1 , командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки звільнена з військової служби у запас за пунктом «ж» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 13.05.2020 року № 69-РС про звільнення старшого солдата ОСОБА_1 , командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки з військової служби у запас за пунктом «ж» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 поновити старшого солдата ОСОБА_1 , командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 на військовій службі на посаді командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 з 13.05.2020 року;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виключення п. 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.05.2020 року №100 щодо з 15.05.2020 року старшого солдата ОСОБА_1 , командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки, із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення з 16.05.2020 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скасувати п. 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.05.2020 року №100;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 поновити старшого солдата ОСОБА_1 , командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 в списках особового складу частини та всіх видах забезпечення з 15.05.2020 року, мотивуючи його тим, що 16.03.2020 по 18.03.2020 перебувала у відрядженні у Доманівському РВК Миколаївської області, тому правових підстав у відповідача зазначати у п.4 наказу командира № 59 від 18.03.2020. п.7 наказу № 57 від 16.03.2020 про самостійне залишення військової частини не було. Пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування» є протиправним оскільки на Позивачку двічі накладено дисциплінарні стягнення у вигляді «Сувора догана» та «Попередження про неповну службову відповідність». Також Позивачка послалась на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі 400/1694/20 від 30.06.2020 року, яким встановлено обставини та надано правову оцінку юридично значущим фактам в даній адміністративній справі. Вважає, що її звільнення з військової служби було протиправним, оскільки була протиправно, в тому числі без додержання передбаченої законодавством України процедури, притягнута неодноразово до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року у позові відмолено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи у позові, суд першої інстанції не врахував, що відповідач не надав до суду доказів якими підтверджується систематичне порушення дисципліни. Тобто, п. 18 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 303 «Про стан військової дисципліни та правопорядку у березні 2020 року та заходи щодо його покращення» від 30.03.2020 року є необґрунтованим та таким, що не підтверджує, що позивач допустила порушення військової дисципліни, а тому його необхідно скасувати. Також, відповідачем не надано доказів вини позивача, як складової дисциплінарного правопорушення. Відповідачу необхідно було довести суду про наявність причинного зв'язку з низькими показниками щодо проведення відбору кандидатів на військову службу та порушенням військової дисципліни позивачем.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , у лавах ЗСУ з 21.05.2015 року, перебувала в АТО з 02.03.2016 по 13.08.2016, з 05.01.2017 по 21.01.2017, в ООС з 03.02.2019 по 02.05.2019, з 11.11.2019 по 05.12.2019.
Старший солдат ОСОБА_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 05.09.2019 року №162-РС була призначена на посаду командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки та відповідно до п.п 1.2 п. 1 наказу командира наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.10.2019 року №233 з 02.10.2019 року прийняла справи та посаду і приступила до виконання обов'язків.
ОСОБА_1 , має нагородження, а саме Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 02.03.2020 року №89 відзначена почесним нагрудним знаком « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яким нагороджуються військовослужбовці, які сумлінно виконують військовий обов'язок і досягли значних результатів у військовій службі.
02.03.2020 року наказом №46 командира в/ч НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 була включена до вербувальної групи разом зі старшим солдатом ОСОБА_3 .
Пунктом 7.1 п. 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.03.2020 року №46 позивача направили у відрядження до військових комісаріатів АДРЕСА_1 для проведення роботи по відбору кандидатів на військову службу за контрактом у Збройних Силах України з 03.03.2020- 31.03.2020.
Як вбачається з матеріалів справи старшина ОСОБА_4 , склав рапорт, в якому він доповів, що 16.03.2020 під час перевірки роботи вербувальної групи було виявлено відсутність в складі вербувальної групи старшого солдата ОСОБА_1 .
На підставі цього рапорту т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_5 приймає наказ № 249 від 16.03.2020 року «Про призначення службового розслідування» з метою з'ясування причин та обставин щодо відсутності в складі вербувальної групи 16.03.2020 старшого солдата ОСОБА_1 .
На виконання наказу № 249 від 16.03.2020 старшим офіцером відділення морально-психологічного забезпечення майором ОСОБА_6 , в період з 16.03.2020 по 16.04.2020 року проведено службове розслідування, яке зафіксовано актом зареєстрованим за вх.№80 15.04.2020 року.
Згідно висновків акту 16.03.2020 року, на підставі усного розпорядження т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_5 він проводив перевірку наявності особового складу вербувальних груп відповідно плану їх роботи в військкоматах за допомогою телефонного зв'язку.
В результаті телефонної розмови з старшим солдатом ОСОБА_3 , 16.03.2020 приблизно о 10.00, було виявлено факт відсутності в Доманівському військкоматі (в місці служби, у відповідності з наказом командира військової частини, про відрядження) старшого солдата ОСОБА_1 . Після доповіді про це підполковнику ОСОБА_5 старшина ОСОБА_7 отримав наказ викликати позивача до розташування військової частини. Підчас телефонної розмови старшини ОСОБА_8 та старшого солдата ОСОБА_1 , було з'ясовано, що прибути до розташування військової частини ОСОБА_1 , не в змозі так як знаходиться в Доманівському РВК Миколаївської області при цьому запевнивши останнього що вона перебуває саме там (за місцем проходження служби). Беручи до уваги що відстань від смт. Доманівка до міста Первомайськ складає лише 51 кілометр підполковник ОСОБА_5 наказав старшині ОСОБА_8 зателефонувати їй ще раз та передати наказ командира військової частини прибути до частини о 15.00 (згідно графіку, автобус за цей період часу робить два рейси від смт. ДОМАНІВКА до міста ПЕРВОМАЙСЬК).
Під час повторної телефонної розмови з старшим солдатом ОСОБА_1 з її слів стало відомо що вона перебуває в місті Черкаси і прибути до цього часу в військову частину вона не встигне. Після чого старшиною ОСОБА_8 було написано рапорт на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2020 № 2211 про відсутність в складі вербувальної групи старшого солдата ОСОБА_1 .
17.03.2020 року ОСОБА_1 , також була відсутня на місці служби в Доманівському РВК. ОСОБА_1 з'явилася лише 18.03.2020 о 9.00 до розташування військової частини, що сторонами не заперечується.
19.03.2020 року, як вбачається з протоколу № 18/03/20-1 ОСОБА_1 , було опитано т.в.о. командира військової частини ОСОБА_5 , та вона пояснила, що не згодна з обвинуваченням, перебувала в Доманівському військоматі, коли їй зателефонували та повідомили про необхідність прибути, вона попередила, що не зможе прибути, оскільки зламалось особисте авто. Оскільки команда про повернення з відрядження надійшла ввечері, вона з'явилась 18.03 у в/ч НОМЕР_1 .
В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_3 , згідно пояснень якого, ОСОБА_1 , працювала з ним разом в вербувальній групі. Однак 16.03.2020 року ОСОБА_1 , не прибула до Доманівського РВК, він віддав на реєстрацію документи про відрядження, в тому числі ОСОБА_1 , оскільки остання забула їх в автомобілі ОСОБА_3 . Зателефонував ОСОБА_8 і запитав щодо явки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , пояснив, що її не має на у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого її викликали до розташування в/ч НОМЕР_2 , однак в одній з телефонних розмов, остання повідомила, що знаходиться в м. Черкаси і не може прибути на 15:00 год., до місця розташування в/ч НОМЕР_1 .
17.03.2020 року ОСОБА_1 не з'являлась ні у ІНФОРМАЦІЯ_3 ні у розташування в/ч НОМЕР_2 . Надалі, ОСОБА_3 відізвали з відрядження, він забрав у працівника Доманівського РВК Рубан листки відрядження з відмітками по 18.03.2020 року на себе та ОСОБА_1 , та прибув до в/ч НОМЕР_1 .
Свідок ОСОБА_8 , пояснив, що 16.03.2020 року в.о. командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 , викликав його зранку та наказав перевірити вербувальні групи. В ході перевірки в телефонній розмові з ОСОБА_3 , було з'ясовано, що ОСОБА_1 , самовільно залишила місце служби Доманівський РВК. Після доповіді в.о. командира в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_5 , про ці обставини, він наказав викликати ОСОБА_1 , в розташування в/ч НОМЕР_1 на 15:00 год. В ході телефонної розмови ОСОБА_1 спочатку запевняла, що знаходиться в смт. Доманівка, однак після устного наказу прибути 16.03.2020 року на 15:00 год до місця розташування в/ч НОМЕР_1 , повідомила, що не встигне, оскільки знаходиться в м. Черкаси. 17.03.2020 року ОСОБА_1 , також не з'явилась за наказом, а прибула лише 18.03.2020 року до в/ч НОМЕР_1 .
Свідок ОСОБА_9 , пояснив, що ОСОБА_1 16.03.2020 року мала бути в Доманівському РВК у відрядженні, однак, як було з'ясовано вона не з'явилась, тому її наказом командира викликали до розташування в/ч НОМЕР_1 , однак остання не з'вилась ні 16.03, ні 17.03.2020 року. Протокол щодо здійснення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 , складався в його присутності та за присутності Антипенко та в.о. командира ОСОБА_10 . Наказ про результати службового розслідування доводився до ОСОБА_1 , в присутності ОСОБА_9 .
Тобто, той факт, що ОСОБА_1 , мала оформлений листок відрядження, який було відмічено в Доманівському РВК, не спростовує, того факту, що вона допустила самовільне залишення місця служби, а саме відповідно не прибула до ІНФОРМАЦІЯ_4 , на виконання пп. 7.1 п. 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.03.2020 року №46, а також допустила невиконання наказу командира, та не прибула вчасно 16.03.2020 року о 15:00 год до місця розташування в/ч НОМЕР_1 , а також пояснення до протоколу свідчать про введення в оману командира в/ч щодо обставин дисциплінарного правопорушення.
За наслідками службового розслідування Відповідачем в особі т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_5 та т.в.о начальника штабу першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 прийнято наказ від 15.04.2020 року №347, згідно якого за безпідставну відсутність в Доманівському РВК 16.03.2020 року, невиконання наказу про прибуття до розташування військової частини 16.03.2020 року о 15:00 год., безпідставну відсутність у військовій частині півтори доби, відхилення від маршруту слідування для здійснення дисциплінарних та адміністративних заходів щодо старшого солдата ОСОБА_1 наказано: п.1. Помічнику командира військової частини НОМЕР_1 з фінансово-економічної роботи-начальнику служби відповідно до пункту 31.6 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 року №260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» старшого солдата ОСОБА_1 позбавити премії за березень 2020 року в повному обсязі та не виплачувати грошове забезпечення з 16.03.2020 по 17.03.2020. П.2. За неприбуття до місця відрядження та запізнення з відрядження до військової частини без поважних причин (самовільне залишення військової частини), вчинене в умовах особливого періоду, що містить ознаки військового адміністративного правопорушення за частиною четвертою статті 172-11 КУпАП, заступнику командира дивізіону з морально-психологічного забезпечення майору ОСОБА_2 , підготувати матеріали про притягнення військовослужбовця контрактної служби старшого сержанта ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та направити матеріали до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області. П.3. За нез'явлення до місця проведення відрядження, відверте введення в оману тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини та запізнення з відрядження до розташування військової частини командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення у виді «Попередження про неповну службову відповідність».
Не погоджуючись із вищевикладеним, позивачка звернулась до суду.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв правомірно та відповідно до вимог діючого законодавства, оскільки наведені обставини на норми пункту 228-1 Положення № 1153/2008 свідчать про наявність в діях позивачки систематичного невиконання умов контракту, що відповідно до підпункту "ж" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" є підставою для припинення (розірвання) контракту та звільнення військовослужбовця з військової служби.
П'ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо зазначення п. 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування» помічнику командира військової частини НОМЕР_1 з фінансово-економічної роботи-начальнику служби, яким старшого солдата ОСОБА_1 позбавлено премії за березень 2020 року в повному обсязі позбавлено виплати грошового забезпечення з 16.03.2020 року по 17.03.2020 року та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 скасувати п. 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування», визнання дій військової частини НОМЕР_1 щодо зазначення в п. 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування» за не прибуття до місця відрядження та запізнення з відрядження до військової частини без поважних причин (самовільне залишення військової частини), вчинене в умовах особливого періоду, що містить ознаки військового адміністративного правопорушення, заступнику командира дивізіону з морально-психологічного забезпечення майору ОСОБА_2 , підготувати матеріали про притягнення військовослужбовця контрактної служби старшого солдата ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та направити матеріали до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 скасувати п. 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування»; визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо притягнення командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладання дисциплінарного стягнення у виді «Попередження про неповну службову відповідність» відповідно до п. 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування» за нез'явлення до місця проведення відрядження, відверте введення в оману тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини та запізнення з відрядження до розташування військової частини, зобов'язання в/ч НОМЕР_1 скасувати п. 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування», визнання протиправним наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування»; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування», суд зазначає таке.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу, підставою для його прийняття Відповідачем було те, що старший солдат ОСОБА_1 - 16.03.2020 року о 15:00 год не прибула на військову службу без поважних причин під час перебування у відрядженні до військових комісаріатів Миколаївської та Кіровоградської областей для проведення роботи по відбору кандидатів на військову службу за контрактом у Збройних Силах України, а з'явилася лише 18.03.2020 року.
Як вбачається з матеріалів справи Позивачка виклала свої позовні вимоги не вірній формі та просить фактично визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо зазначення п. 1,2,3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування» помічнику командира військової частини НОМЕР_1 з фінансово-економічної роботи-начальнику служби, яким старшого солдата ОСОБА_1 позбавлено премії за березень 2020 року в повному обсязі позбавлено виплати грошового забезпечення з 16.03.2020 року по 17.03.2020 року та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скасувати п. 1,2,3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування». А також фактично просить в цілому визнати протиправним наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування» та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування».
В даному випадку позовні вимоги в частині визнання протиправними дії та зобов'язання Відповідача скасувати наказ є неналежним способом захисту, оскільки права позивача порушено саме положеннями оскаржуваного наказу, а не діями, а суд відповідно до норм 245 КАС України може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.
Крім того, Позивачка у вимозі визнати протиправним наказ від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування» фактично просить визнати протиправними не окремі пункти наказу, а наказ в цілому, тобто дана позовна вимога за змістом є ширшою за попередні позовні вимоги.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про необхідність надання оцінки правомірності наказу від 15.04.2020 року № 347 «Про результати службового розслідування» в цілому.
Також, слід звернути увагу на той факт, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року по справі № 400/1694/20 не надавалась оцінка правомірності наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року № 347, згідно змісту рішення суду було визнано протиправним та скасовано п.7 наказ № 57 від 16.03.2020 року, з підстав того, що він був прийнятий передчасно без належних підстав та встановленого службовим розслідуванням порушення дисципліни.
З огляду на те, що в даній справі суд надає оцінку правомірності наказів Відповідача з врахуванням результатів службового розслідування, висновки суду в рішенні від 30.06.2020 року по справі № 400/1694/20 не можуть мати преюдиційної сили.
Спірні правовідносини врегульовані, зокрема, Законом №2232-XII, Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008), Статутом ЗСУ, Дисциплінарним статутом ЗСУ, Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 15 березня 2004 року №82 (далі - Інструкція №82).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно частини другої статті 2 вказаного Закону порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Положенням №1153/2008 визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі
Громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають Військову присягу на вірність Українському народу в порядку, визначеному Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України (пункт 4 Положення №1153/2008).
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут ЗСУ.
Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту ЗСУ, він визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. Дія Дисциплінарного статуту ЗСУ поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту.
Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Відповідно до статті 48 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Відповідно до статті 83, частина 1 статті 84, частина 1 та 3 статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині). Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначені Інструкцією №82.
Пунктом 1.3 Інструкції № 82 визначено, що рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
За змістом пунктів 1.5, 1.6 Інструкції №82 службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником).
Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 Інструкції №28 посадові особи Збройних Сил України зобов'язані надавати правдиві письмові пояснення по суті предмета розслідування та поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали. Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій. У разі відмови надати пояснення військовослужбовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування, посадовою особою, що його проводить, складається відповідна довідка. Зміст такої довідки засвідчується підписами двох свідків цього факту
Приписами підпункту 5.1. пункту 5 Інструкції №82 передбачено, що посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення.
Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення (стаття 87 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
Спірний наказ № 347 винесено Відповідачем 15.04.2020 року, тобто строк накладення стягнення дотримано.
Згідно статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;… виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначаються загальні обов'язки військовослужбовців. Водночас, ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначає, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
Отже, вказаним положення Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України встановлено обов'язок військовослужбовця доповідати своєму начальникові обставини, які стосуються виконання ним своїх службових обов'язків.
Відповідно до ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Як вбачається з досліджених судом доказів в сукупності, а саме письмових доказів та пояснень свідків, Відповідачем при накладенні стягнення на старшого солдата ОСОБА_1 за порушення статей 11,12,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України дотримано вимоги діючого законодавства щодо порядку накладення стягнення та його обґрунтованості, доводи позивача не спростовують факту правомірності оскаржуваного наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.04.2020 року №347 «Про результати службового розслідування» за не прибуття до місця відрядження та запізнення з відрядження до військової частини без поважних причин (самовільне залишення військової частини), вчинене в умовах особливого періоду, тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.
Щодо позовних вимог згідно яких Позивачка просить:
- визнати протиправним наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 13.05.2020 року №69-РС про звільнення старшого солдата ОСОБА_1 , командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки звільнена з військової служби у запас за пунктом «ж» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 13.05.2020 року № 69-РС про звільнення старшого солдата ОСОБА_1 , командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки з військової служби у запас за пунктом «ж» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 поновити старшого солдата ОСОБА_1 , командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 на військовій службі на посаді командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 з 13.05.2020 року;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виключення п. 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.05.2020 року №100 щодо з 15.05.2020 року старшого солдата ОСОБА_1 , командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки, із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення з 16.05.2020 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скасувати п. 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.05.2020 року №100;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 поновити старшого солдата ОСОБА_1 , командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 в списках особового складу частини та всіх видах забезпечення з 15.05.2020 року.
В даному випадку позовні вимоги в частині визнання протиправними дії та зобов'язання Відповідача скасувати спірні накази є неналежним способом захисту, оскільки права позивача порушено саме положеннями оскаржуваного наказу, а не діями, а суд відповідно до норм 245 КАС України може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.
Отже, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що позовні вимоги розглядаються в межах визнання протиправними та скасування спірних наказів.
Підстави припинення контракту та звільнення військовослужбовців з військової служби наведені у статті 26 Закону № 2232-XII та згідно з пунктом 2 частини 5 цієї статті однією з підстав припинення контракту під час дії особливого періоду є систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем (п.п. "ж" п. 2 ч. 5 Закону № 2232-XII).
В цьому контексті слід звернути увагу на те, що звільнення військовослужбовця за відповідної підстави здійснюється не в порядку реалізації дисциплінарного стягнення, а є окремою підставою для припинення військової служби та розірвання контракту.
Так, предметом спору, що розглядається, є законність звільнення позивачки з підстав «систематичного невиконання умов контракту». За таких обставин, основними питаннями, які вирішує суд при ухваленні цього рішення, є те, чи дійсно існували передбачені законом підстави для звільнення позивачки з військової служби та які мотиви для цього слугували, та чи діяли відповідачі при прийнятті оскаржуваних наказів на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З цього приводу суд враховує, що порядок проходження військової служби в Збройних Силах України врегульовано виданими в розвиток Закону № 2232-XII спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008) та Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року № 170 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за № 438/16454) (далі - Інструкція № 170).
Пунктом 228-1 Положення № 1153/2008 визначено, що звільнення з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем здійснюється в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладення контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов'язків він два або більше разів у сукупності притягувався до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни в Міністерстві оборони України, чи після попередження військовослужбовця про неповну службову відповідність він не виправив своєї поведінки і це стягнення не відіграло своєї ролі.
Як вбачається з витягу з наказу (по особовому складу) №69-РС від 13.05.2020 року, відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» нижчепойменованих осіб рядового, сержантського та старшинського складу Збройних Сил України звільнити з військової служби: у запас за пунктом 2 підпункту «Ж» (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) старшого солдата ОСОБА_1 , командира відділення збору обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки.
Як вбачається зі змісту норми пп. «ж» п.2 ч.5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Як вбачається з матеріалів справи на момент звільнення на старшого солдата ОСОБА_1 , накладено мала дисциплінарні стягнення, що не були оскаржені, скасовані або зняті: «сувору догану» відповідно до п.11 наказу від 29.05.2019 року та п.18 наказу №585 (з основної діяльності) від 29.05.2019 року, «сувору догану» згідно п. 16 Наказу від 30.04.2020 року № 395.
Також, слід звернути увагу на те, що після накладення на позивачку за наказом т.в.о командира військової частини НОМЕР_1 № 347 від 15.04.2020 року дисциплінарного стягнення у виді «попередження про неповну службову відповідність», позивачкою продовжувались вчинятися дисциплінарні проступки, за які на неї накладались дисциплінарні стягнення. Заохочень в цей період вона не мала (останнє заохочення від 02.03.2020 року).
Дисциплінарне стягнення накладене наказом т.в.о командира військової частини НОМЕР_1 № 347 від 15.04.2020 року Позивачка оскаржила лише 16.06.2020 року, тобто лише після того, як не погодилась зі звільненням зі служби. Таким чином, відповідачем правомірно взято до уваги при виданні наказу (по особовому складу) №69-РС від 13.05.2020 року, той факт, що ОСОБА_1 , мала діюче дисциплінарне стягнення у виді «попередження про неповну службову відповідність».
Відповідно до статті 1, 3 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна досягається шляхом виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно з положеннями ст. 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Як встановлено судом першої інстанції, накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність було пов'язано із самовільним залишенням місця служби, введенням в оману командира військової частини, невиконанням нею наказу командира, а також порушенні службової дисципліни.
Відповідно, після 16.03.2020 року та протягом наступних 6 місяців позивач зобов'язана була виправити свою поведінку виключно зразковим виконанням своїх військових обов'язків, не допускаючи при цьому жодних порушень чи недоліків під час несення служби.
Натомість позивач допустила нові порушення та була притягнута до дисциплінарної відповідальності «сувора догана» відповідно до п.11 наказу від 29.05.2019 року та п.18 наказу №585 (з основної діяльності) від 29.05.2019 року.
Таким чином, відповідач діяв правомірно та відповідно до вимог діючого законодавства, оскільки наведені обставини на норми пункту 228-1 Положення № 1153/2008 свідчать про наявність в діях позивачки систематичного невиконання умов контракту, що відповідно до підпункту "ж" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" є підставою для припинення (розірвання) контракту та звільнення військовослужбовця з військової служби.
З огляду на викладене, наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 13.05.2020 року №69-РС про звільнення старшого солдата ОСОБА_1 , командира відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки звільнена з військової служби у запас за пунктом «ж» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є правомірним.
Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.05.2020 року №100, згідно п. 1 якого старший солдат ОСОБА_1 , командир відділення збору та обробки даних розвідки пункту управління артилерійською розвідкою дивізіону артилерійської розвідки звільнена з військової служби у запас на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 13.05.2020 року №69-РС за підпунктом «ж» п. 2 ч.5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» з 15 травня виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а з 16.05.2020 року з продовольчого забезпечення у військовій частині НОМЕР_3 .
Даний наказ є похідним від наказу від 13.05.2020 року № 69-РС, а тому апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про правомірність наказу № 69-РС, та наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.05.2020 року № 100, також є правомірним та не підлягає скасуванню.
Відповідно в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , щодо визнання протиправними та скасування наказів наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2020 року № 69-РС, від 14.05.2020 року № 100 (по стройовій частині), які стосуються її звільнення, виключення із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а також позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді - належить відмовити.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року по справі № 400/2302/20, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
суддя-доповідача Семенюк Г.В.
судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.