П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 червня 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/26947/21
Категорія: 113070100 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А. І.
- Ступакової І. Г.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі заяву фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат і ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційною скаргою фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року,-
В грудні 2021 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення заборгованості:
- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, в сумі 73796,04 грн. на бюджетний рахунок №UA298999980314070512000015744, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області /м.Одеса/18010300;
- по земельному податку з фізичних осіб в сумі 3466,98 грн. на бюджетний рахунок №UA768999980334199813000015744, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області /м.Одеса/18010700.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року позов задоволено у повному обсязі.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31травня 2022року апеляційну скаргу фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року скасовано в частині стягнення з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, в сумі 73796,04 грн.
Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов Головного управління ДПС в Одеській області задоволено частково.
Стягнуто з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, в сумі 43 735,97 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
До ухвалення рішення апелянт заявив, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які апелянт очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанцій становить сума сплаченого судового збору та послуги адвоката, докази розміру яких будуть надані після прийняття судового рішення в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України.
03.06.2022 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат,
В обґрунтування вимог заяви зазначено, що апелянт під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції, крім сплати судового збору за зверненням до суду апеляційної інстанції, отримав послуги адвоката за надання професійної правничої допомоги в розмірі 11160,50 грн., що підтверджується актом прийняття-передачею наданих послуг від 06.02.2022 року та іншими доданими до вказаної заяви документами. Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції під час прийняття рішення не вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених відповідачем у справі, ОСОБА_1 просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити вказане питання з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 та частини 2 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Таким чином, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як зазначено вище, 03 червня 2022 року ОСОБА_1 подав відповідну заяву.
При цьому, вимогу щодо стягнення витрат на сплату судового збору та правничу допомогу заявлено позивачем в апеляційній скарзі, що відповідає вимогам ст. 139 КАС України.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом ст. 139 КАС України, розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.
Згідно із ч.ч.1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, професійна правнича допомога у даній справі надавалась відповідачу адвокатським бюро «ГРИШКО І ПАРТНЕНРИ» на підставі договору №31/01/22-1 від 31 січня 2022 року, яким передбачено дії, які може вчиняти адвокат від імені відповідача по справі.
Відповідно до п. 4 Договору розмір і порядок оплати гонорару за надання правової допомоги погоджується сторонами у Додатку до даного договору.
Відповідно до додаткової угоди №1 від 31.01.2022, яка укладена до договору №31/01/22-1 від 31.01.2022 року,адвокатське бюро зобов'язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта в суді першої інстанції (Одеський окружний адміністративний суд).
Сторонами погоджена вартість однієї години роботи адвоката в розмірі 1240,50 грн.
Відповідно до додаткової угоди №2 від 05.04.2022, яка укладена до договору №31/01/22-1 від 31.01.2022 року адвокатське бюро зобов'язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції (П'ятий апеляційний адміністративний суд).
Сторонами погоджена вартість однієї години роботи адвоката в розмірі 1240,50 грн.
Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 02.06.2022 року Бюро в період з 21.01.2022 року по 02.06.2022 року надало правничу допомогу під час розгляду справи №420/26947/21 у розмірі 11 650,50 грн., яка складається з консультації адвоката - 1 година, вартість - 1240,50 грн.; представлення інтересів в суді першої інстанції - 4 години, вартість - 4 960,00 грн.; представлення інтересів в суді апеляційної інстанції - 4 години, вартість - 4 960,00 грн.
Під час представлення інтересів в суді першої інстанції адвокатським бюро надані такі послуги:
підготовка документів для представлення інтересів в суді;
ознайомлення з заявленими позовними вимогами;
складення заяви про вступ у справу;
складення заяви про ознайомлення з матеріалами справи;
складення двох адвокатських запитів до позивача;
складення клопотання про продовження строку для надання відзиву по справі;
направлення процесуальних документів.
Під час представлення інтересів в суді першої інстанції адвокатським бюро надані такі послуги:
підготовка документів для представлення інтересів в суді;
ознайомлення з оскаржуваним рішенням суду;
робота з отриманими доказами по справі;
складення апеляційної скарги на рішення суду;
направлення процесуальних документів по справі.
При цьому, колегія суддів зазначає, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд приходить до висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 11160,50 грн. не є співмірними із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним в акті виконаних робіт переліком.
Так, колегія суддів зазначає, що послуги з консультації замовника, підготовки документів для представлення інтересів в суді, ознайомлення з оскаржуваним рішенням суду, робота з отриманими доказами по справі не є окремими видами правової допомоги, а є складовою процесу складення апеляційної скарги.
Послуга з направлення процесуальних документів під час апеляційного розгляду справи також охоплюється процесом складення апеляційної скарги, оскільки інших процесуальних документів апелянтом станом на день складення акту (02.06.2022 року) до суду апеляційної інстанції не надходило.
Крім того, не дивлячись на витрачений адвокатом час на ознайомлення з позовними вимогами, складення клопотання про продовження строку для надання відзиву по справі, направлення вказаного процесуального документа, стороною відповідача жодних заяв по суті справи, зокрема відзиву на позовну заяву, подано не було.
До того ж, суд зауважує, що складення заяви про вступ у справу, заяви про ознайомлення з матеріалами справи, клопотання про продовження строку на надання відзиву по справі не потребували затрат значного часу, оскільки їх зразки містяться на веб-сайті суду, що спрощувало роботу адвоката при їх підготовці.
Вищенаведене свідчить, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та складністю справи, та не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи.
У зв'язку з цим, колегія суддів, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 4 500 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, апелянтом сплачено судовий збір у розмірі 3405 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №33 від 11 квітня 2022 року.
Відповідно до ч. 3ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як зазначалося вище, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2022 року задоволено в повному обсязі дві вимоги майнового характеру, заявлені позивачем, на загальну суму 77 263,02 грн.
Водночас, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 року апеляційну скаргу фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 задоволено частково. Зменшено розмір податкової заборгованості за однією з майнових вимог з 73796,04 грн до 43735,97 грн.В частині стягнення з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 заборгованості по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 3466,98 грн. рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, зокрема характер позовних вимог, котрі є майновими, зменшення постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 року розміру податкової заборгованості, належної до сплати ОСОБА_1 , на 38,91 %, пропорційного зменшення розміру витрат апелянта на правничу допомогу, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 5824,89грн. (3405грн*38,91% + 4500грн.)
Керуючись ст.ст. 132, 139, 252, 321, 325 КАС України, колегія суддів ,-
Заяву фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат і ухвалення додаткового рішення -задовольнити.
Ухвалити по справі додаткове судове рішення, яким стягнути з Головного правління ДПС в Одеській області на користь фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору та за надання професійної правової допомоги у розмірі 5824,89 грн.(п'ять тисяч вісімсот двадцять чотири грн.) 89 коп.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення виготовлений 21 червня 2022 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А. І. Бітов
Суддя: І. Г. Ступакова