21 червня 2022 року Справа № 340/7575/21
До суду надійшов позов ОСОБА_1 , в якому останній просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення відсоткового розміру пенсії за вислугу років 27 років ОСОБА_1 з 71% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01.04.2019, проведеного на підставі довідки Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 966/1 від 10.03.2021 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 05.03.2019; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу 27 років, починаючи з 01.04.2019 у розмірі 71% відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 71% до 70%, при проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2019. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 71% відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити виплату пенсії з урахуванням виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Постановою Третього апеляційного адміністративного від 21 червня 2022 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Приймаючу таку постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Також суд апеляційної інстанції послався на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року під час розгляду зразкової адміністративної справи № 240/5401/18.
Проте вважаю такий висновок помилковим.
На моє переконання до спірних правовідносин не можливо застосувати висновки, зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року під час розгляду зразкової адміністративної справи № 240/5401/18, оскільки останні були зроблені за інших фактичних обставин справи.
У наведеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду зазначено, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідно до статті 63 указаного Закону на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права: а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач; в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 у зв'язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.
Також зазначено, що на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини, та інший предмет спору у подібних правовідносинах.
Натомість предметом розгляду в адміністративній справі № 340/7575/21 є незгода позивача з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення відсоткового розміру пенсії з 71% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01.04.2019 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При цьому, органом Пенсійного фонду перерахунок проведеного на підставі довідки Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № 966/1 від 10.03.2021 про розмір грошового забезпечення, відомості щодо складових якого приведено у відповідність до змін законодавства щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців, натомість у зразковій справі № 240/5401/18 спір постав щодо зміни відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 у зв'язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.
Тобто дана адміністративна справа не має всіх ознак зразкової справи № 240/5401/18.
Отже суд мав врахувати, що у законодавчому регулюванні подібних правовідносинах відбулися зміни, а тому суд мав адаптувати власні висновки до таких змін, про що прямо вказав Верховний Суд у зразковій справі № 240/5401/18.
В обґрунтування правомірності своїх дій Управління Пенсійного фонду України зазначає, що стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка регулює призначення пенсій, неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення. На момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Як було зазначено вище, станом на 01.04.2019 редакція частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлювала: максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Вважаю, що оскільки позивач у даній справі не має статусу особи, яка брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 1 або 2, а тому сума пенсії має розраховуватися, виходячи з максимально встановленого законом 70% розміру.
При цьому, на моє переконання, необхідно враховувати, що розмір пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з перерахунком останньої у розмірі 70% не є меншим ніж той, який був призначений позивачу, адже усі складові грошового забезпечення підвищено.
Також зазначаю, що при визначенні належного розміру пенсії не можуть одночасно застосовуватися різні редакції Закону щодо визначення складових грошового забезпечення та максимального розміру пенсії, адже це призведе до значного звуження прав та законних інтересів інших осіб, яким буде призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у чинній редакції після настання права виходу на пенсію, що прямо суперечить Конституції Україні.
За таких обставин доходжу висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% суми грошового забезпечення є правомірними, а позовні вимоги щодо зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в розмірі 71% відповідних сум грошового забезпечення є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Вважаю за необхідне зазначити, що правовідносини є динамічними, а тому судова практика має бути гнучкою та відповідати реаліям сьогодення задля забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів учасників судового процесу.
Подібними до правовідносин в адміністративній справі № 340/7575/21 є аналогічні спори щодо перерахунку пенсії в частині відсоткового значення інших категорій осіб за подібних змін у спеціальному законодавстві, зокрема, суддів у відставці та прокурорів, щодо яких Верховним Судом сформована стала судова практика, і правові висновки Верховного Суду та судів нижчих ланок повинні мати стабільний та послідовний підхід щодо кожної з таких категорії осіб зі спеціальним статусом.
Враховуючи сукупність викладених обставин, вважаю, що правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.
Суддя О.В. Головко