20 червня 2022 року м. Дніпросправа № 340/3834/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А.,
секретар судового засідання Тарханова А.Є.
за участі представника позивача Шеремета М.П. (в режимі відеоконференцзв'язку)
представника відповідача Данілова С.О. (в режимі відеоконференцзв'язку),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Юрія Гагаріна» та Головного управління ДПС у Кіровоградській області на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 р. (суддя Пасічник Ю.П.) в справі № 340/3834/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Юрія Гагаріна» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Юрія Гагаріна» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення №00006610706 від 10.03.2021 р., стягнуто на користь ТОВ «Імені Юрія Гагаріна» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 22 700,00 грн.
ТОВ «Імені Юрія Гагаріна» 08.12.2021 р. подано до суду першої інстанції заява про ухвалення додаткового судового рішення з питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22 800 грн. та витрат на проведення економічної експертизи в розмірі 32 000 грн.
Додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 р. заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення задоволена частково, стягнуто на користь ТОВ «Імені Юрія Гагаріна» здійснені ним судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 21 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Кіровоградській області, в іншій частині заяву про ухвалення додаткового рішення залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати додаткове рішення в частині відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву в повному обсязі, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС суму судових витрат, які будуть понесені позивачем, в повному обсязі.
Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат на проведення експертизи, адже експертиза проведена саме для з'ясування спірних у цій справі питань.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати додаткове рішення в частині задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення з підстав неправильності та неповноти дослідження доказів, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.
Вважає, що сума витрат на правничу допомогу на представництво інтересів позивача в судових засіданнях є завищеною, не охоплює той обсяг, який зазначений в акті приймання-передачі наданих послуг. Позивачем не доведено обґрунтованість розміру заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, оскільки крім договору та розрахунку, який не розкриває обсяг послуг, такий розмір нічим не підкріплено. Тому заявлений до стягнення обсяг витрат не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, в задоволенні апеляційної скарги відповідача просив відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, в задоволенні апеляційної скарги позивача просив відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд доходить до висновку, що апеляційні скарги не можуть бути задоволені з наступних підстав.
Вирішуючи питання розподілу витрат на проведення економічної експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи позивачем за власною ініціативою замовлено проведення судової економічної експертизи, позивачем здійснено оплату послуг з проведення експертизи 22.10.2021 р. в розмірі 32 000,00 грн.
Суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для покладення на відповідача витрат на проведення експертизи, зважаючи на те, що експертиза проведена вже в ході розгляду справи за ініціативою представника позивача, а тому її висновки не могли з об'єктивних причин бути враховані відповідачем під час проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 04.02.2021 р.
Крім того, судом першої інстанції взято до уваги, що висновки цієї експертизи на кінцевий результат розгляду справи не мали безумовного впливу, адже приймаючи рішення, суд висновки експертизи не враховував, тому відмовив у задоволенні заяви в цій частині.
Стосовно витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції зазначив, що позивачем підтверджується понесення витрат на правничу допомогу договором про надання правової допомоги від 11.08.2021 №11/08-2021, актом приймання-передачі наданих послуг від 03.12.2021, який, окрім іншого, містить послугу з ознайомленням з висновком експертів №1041/59501 від 04.11.2021, вартість якої становить 1 800 грн.
Оскільки висновок експертів не мав безумовного впливу на розгляд справи, не враховувався судом під час прийняття рішення, суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для стягнення вказаної суми витрат з відповідача.
Разом з тим суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21 000,00 грн.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд визнає обґрунтованим розподіл судових витрат, здійснений додатковим рішенням.
Судом встановлено, що позивачем у заяві про ухвалення додаткового рішення заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 800,00 грн. та витрат на проведення економічної експертизи в розмірі 32 000,00 грн.
В обґрунтування вимог про відшкодування витрат з проведення експертизи позивач посилається на договір від 07.10.2021 р. №07-10/2101 про надання експертних та консультаційних послуг, укладений між ТОВ «Імені Юрія Гагаріна» та ТОВ «Експертна група «ЕС енд ДІ», додаткову угоду №1 до цього договору від 07.10.2021 р., акт приймання-передачі послуг від 04.11.2021 р. за додатковою угодою від 07.10.2021 р. №1 до договору про надання експертних та консультаційних послуг, власне висновок експертів №1041/59501 за результатами комісійної судово-економічної експертизи від 04.11.2021 р., квитанцію про оплату послуг за проведення експертизи від 22.10.2021 р. в розмірі 32 000,00 грн.
В обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу позивач посилається на договір про надання правової допомоги від 11.08.2021 р. №11/08-2021, акт приймання-передачі наданих послуг від 03.12.2021 р.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг адвокатом надано позивачу наступні послуги: участь в судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи, підготовка відповіді на відзив та послуга з ознайомленням з висновком експертів №1041/59501 від 04.11.2021 р., вартість якої становить 1 800 грн.
Спірним під час апеляційного перегляду справи є питання обґрунтованості стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу та власне розміру таких витрат, а також наявність підстав для відшкодування на користь позивача витрат з проведення експертизи.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз (пункти 1 та 3 частини третьої статті 132 КАС).
За змістом частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 139 КАС України, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За положеннями частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною п'ятою статті 134 КАС України встановлено вимоги до визначення розміру витрат на оплату послуг адвоката, який має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, на підтвердження власне факту надання професійної правничої допомоги, її складу та розміру сторона має надати документи про підтвердження обсягу надання такої допомоги, фактичного часу, витраченого адвокатом на здійснення тих чи інших дій в межах заявленого спору.
Здійснюючи апеляційний перегляд додаткового рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, зважаючи на доведеність факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в межах цієї справи в розмірі присудженої судом першої інстанції суми (21 000 грн.), недоведеність відповідачем неспівмірності розміру таких витрат зі складністю справи, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21 000 грн.
Доводи відповідача про те, що сума витрат на правничу допомогу на представництво інтересів позивача в судових засіданнях є завищеною, не охоплює той обсяг, який зазначений в акті приймання-передачі наданих послуг, а позивачем не доведено обґрунтованість розміру заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу, оскільки крім договору та розрахунку, який не розкриває обсяг послуг, такий розмір нічим не підкріплено, суд визнає необґрунтованими з наступних підстав.
Судом першої інстанції фактично стягнута сума витрат на професійну правничу допомогу, яка складається із витрат, пов'язаних з участю адвоката в шести судових засіданнях, а також з ознайомлення з матеріалами справи та складання відповіді на відзив відповідача та додаткових пояснень.
При цьому позивачем та адвокатом узгоджено фіксований розмір винагороди за участь в одному засіданні (1800 грн.), який не залежить від тривалості судових засідань, форми участі та жодним чином не впливає на вартість послуг.
Відповідно, в акті приймання-передачі наданих послуг не може бути будь-яким чином розкрито обсяг цих послуг.
Посилання відповідача на недоведеність саме позивачем обґрунтованості розміру заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу суперечить приписам діючого законодавства, адже обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини сьома статті 134 КАС), якою в цьому випадку й є відповідач, яким, в свою чергу, не доведено, неспівмірності або необґрунтованості таких витрат.
Відтак, суд погоджує розмір витрат на професійну правничу допомогу, що стягнутий судом першої інстанції на користь позивача (21 000,00 грн.).
Стосовно витрат на проведення експертизи суд зазначає таке.
Як вказано вище, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз (пункт 3 частини третьої статті 132 КАС).
Згідно з частиною першою статті 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Відповідно до частини п'ятої статті 137 КАС розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Верховним Судом в постанові від 13.01.2021 р. в справі № 640/19089/20 висловлена наступна правова позиція з питання відшкодування витрат на проведення експертизи за замовленням сторони:
«Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Cуд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Положення статті 137 КАС України передбачають, що судом встановлюється розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Учасниками справи є, зокрема, сторони, треті особи (частина перша статті 42 КАС України). Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (частина перша статті 46 КАС України).
Таким чином КАС України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов'язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі № 824/647/19-а.
Суди попередніх інстанцій не врахували, що в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою Товариства до звернення до суду з позовом, що обумовлює відсутність підстав для відшкодування Товариству витрат на підготовку експертного висновку.
На користь такого висновку також свідчать норми частини восьмої статті 104 КАС України, які надають право учаснику справи подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи. Отже, здійснення учасником справи замовлення експертного дослідження в поза процесуальному порядку обмежує право іншої особи приймати участь у процесі проведення експертизи, зокрема подавати заяву про відвід експерта.
Дослідження експертом правопорушень зафіксованих в акті перевірки, які покладені в основу прийняття спірного акта індивідуальної дії, зазначення експертом про те, що висновок підготовлено для подання до суду, як і надання судом оцінки цьому висновку, не доводять того, що понесені Товариством витрати були необхідними (неминучими).».
Враховуючи приведений висновок Верховного Суду, в контексті спірних правовідносин суд вважає за необхідне зазначити, що в цьому випадку витрати на підготовку експертного висновку за замовленням сторони не можуть вважатися витратами, пов'язаними з розглядом справи, як такі, що є необхідними та неминучими, з огляду на те, що судом першої інстанції при вирішенні справи такий експертний висновок не врахований як доказ, тому й витрати на підготовку такого експертного висновку за замовленням сторони не підлягають стягненню на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача.
Доводи позивача про те, що експертиза проведена саме для з'ясування спірних у цій справі питань, не спростовують приведених висновків суду, позаяк такий експертний висновок на врахований судом першої інстанції як доказ при вирішенні спору по суті.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, додаткове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування додаткового рішення.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Юрія Гагаріна» та Головного управління ДПС у Кіровоградській області на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 р. в справі № 340/3834/21 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.12.2021 р. в справі № 340/3834/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Юрія Гагаріна» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 20.06.2022 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21.06.2022 р.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко