15 червня 2022 року м. Дніпросправа № 401/3861/21(2-а/401/7/22)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Кропивницької митниці на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.04.2022 ( суддя першої інстанції Гармаш Т.І.) в адміністративній справі №401/3861/21(2-а/401/7/22) за позовом ОСОБА_1 до Кропивницької митниці Держмитслужби України про притягнення до адміністративної відповідальності та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу,-
ОСОБА_1 звернулась до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області із адміністративним позовом до Кропивницької митниці Державної фіскальної служби, в якому просила скасувати постанову № 256/90100/19 від 20.11.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 485 Митного кодексу України та застосування щодо неї адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 28754,07 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 20 листопада 2019 року Кіровоградською митницею ДФС винесено постанову в справі про порушення митних правил № 256/90100/19 у відповідності до якої її, агента з митного оформлення ТОВ «Сідвелс» визнано винною у вчиненні порушення митних правил, відповідальність за яке передбачено ст.485 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 28754,07 грн.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.04.2022 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кропивницька митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ухвалення рішення з невідповідністю висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи своєї скарги, апелянт посилається на те, що під час винесення оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та з огляду на те, що підставою для винесення постанови було рішення відповідача про визначення коду товару від 04.11.2019 року № KT-UA901000-0021-2019, відповідно до якого товар повинен кваліфікуватися кодом УКТ ЗЕД 12066009100. В свою чергу, рішення було винесено на підставі висновку Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень ДПМЕ ДФС № 1420082-00-1689 від 04.11.2019р., а отже відповідач обґрунтовано виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
Представником відповідача подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи та проведення судового за участі сторін.
При вирішенні заявленого представником відповідача клопотання суд виходить з наступного.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), дана справа віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 01.12.2021.
Втім, відповідно до ч. 2 ст. 311 КАС України підставою для розгляду справи в іншому порядку, ніж передбачений ч. 1 ст. 311 КАС України, є висновок суду про необхідність її розгляду у судовому засіданні.
Разом з тим, саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка відповідно до закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
З урахуванням п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України клопотання про розгляд справи за участю представника не підлягає задоволенню.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що постановою в справі про порушення митних правил № 256/90100/19 ОСОБА_1 як агента з митного оформлення ТОВ «Сідвелс» визнано винною у вчиненні порушення митних правил, відповідальність за яке передбачено ст .485 Митного Кодексу України та накладено адміністративне стягнення у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 28754,07 грн. (а.с. 14-19)
Підставою для притягнення ОСОБА_1 було рішення відповідача про визначення коду товару від 04.11.2019 року № KT-UA901000-0021-2019, відповідно до якого товар повинен кваліфікуватися кодом УКТ ЗЕД 12066009100 яке було винесено на підставі Висновку Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень ДПМЕ ДФС № 1420082-00-1689 від 04.11.2019 року.
Позивачем була подана скарга від 28.11.2019 року до Державної фіскальної служби України (а.с. 20-28) та направлено лист повідомлення про оскарження до Кіровоградської митниці ДФС (а.с.29) Даних щодо розгляду зазначеної скарги та ухвалення рішення за її результатами суду не надано.
Постановою державного виконавця Світловодського МВДВС від 28.01.2020 року було відкрито виконавче провадження про примусове виконання постанови та стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у сумі 28754,07 грн. (а.с.31)
ТОВ «Сідвелс» було оскаржено до Кіровоградського окружного адміністративного суду рішення Кіровоградської митниці ДФС про визначення коду товару від 04.11.2019 року № KT-UA901000-0021-2019 та за результатами розгляду позову рішенням суду від 28 лютого 2020 року адміністративний позов ТОВ Сідвелс" задоволено, а рішення визнано протиправним та скасовано. Скасовуючи рішення суд, зокрема, вказав на те, що ...позивач, декларуючи товар,заявив уМД №UA901040/2019/002590точні відомостіпро товар, що містять достатній перелік інформації для його розпізнання та однозначної класифікації за кодом УКТ ЗЕД 2008191900. Натомість, відповідач безпідставно самостійно класифікував вказаний товар та необґрунтовано відніс його до товарної позиції 1206, класифікувавши за кодом УКТ ЗЕД 1206009100. (а.с. 32-41)
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 340/3076/19 апеляційну скаргу Відповідача на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 року залишено без задоволення, а рішення суду без змін. (а.с.42-49).
04 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася з відповідними листами до Кіровоградської митниці ДФС з проханням скасувати постанову, закрити справу та надіслати повідомлення до Світловодського МВДВС з метою закриття виконавчого провадження а також до начальника Світловодського МВДВС з проханням закрити виконавче провадження у зв'язку зі скасуванням рішення, на підставі якого була винесена постанова. (а.с. 50-55)
26 березня 2021 року державним виконавцем Світловодського МВДВС було винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання Постанови на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі № 340/3076/19. (а.с.56)
14 липня 2021року старшим державним виконавцем Світловодського МВДВС повторно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови примусове та стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у сумі 28754,07 грн. (а.с.57)
Позивач не погоджується із прийнятою постановою про накладення штрафу, у зв'язку з чим звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі статтею 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.
Тобто, для притягнення до відповідальності за статтею 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
При цьому за змістом частини 1 статті 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Диспозиція статті 485 вказаного Кодексу передбачає декілька варіантів об'єктивної сторони правопорушення, і порушення, про яке йдеться в оскаржуваній постанові митного органу щодо позивача (заявлення з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру в митних деклараціях, що подавались, неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості), як встановили суди попередніх інстанцій, у даному випадку, не носить триваючого характеру, адже час можливого вчинення останнього як такого безпосередньо пов'язаний з поданням відповідних декларацій.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 28 грудня 2018 року у справі №640/3257/17, від 09 липня 2020 року у справі №640/20172/16-а, від 26 листопада 2021 року.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.251 КУпАП (як і передбачено ст.495 МК України) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлено, що підставою для винесення оскаржуваної постанови стало рішення відповідача про визначення коду товару від 04.11.2019 року № KT-UA901000-0021-2019, відповідно до якого товар повинен кваліфікуватися кодом УКТ ЗЕД 12066009100 яке було винесено на підставі Висновку Дніпропетровського відділу з питань експертиз та досліджень ДПМЕ ДФС № 1420082-00-1689 від 04.11.2019 року.
ТОВ «Сідвелс» було оскаржено до Кіровоградського окружного адміністративного суду рішення Кіровоградської митниці ДФС про визначення коду товару від 04.11.2019 року № KT-UA901000-0021-2019 та за результатами розгляду позову рішенням суду від 28 лютого 2020 року адміністративний позов ТОВ Сідвелс" задоволено, а рішення визнано протиправним та скасовано. Скасовуючи рішення суд, зокрема, вказав на те, що ...позивач, декларуючи товар, заявив у МД №UA901040/2019/002590точні відомості про товар, що містять достатній перелік інформації для його розпізнання та однозначної класифікації за кодом УКТ ЗЕД 2008191900. Натомість, відповідач безпідставно самостійно класифікував вказаний товар та необґрунтовано відніс його до товарної позиції 1206, класифікувавши за кодом УКТ ЗЕД 1206009100. (а.с. 32-41)
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 340/3076/19 апеляційну скаргу Відповідача на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 року залишено без задоволення, а рішення суду без змін. (а.с.42-49).
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи усі встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки визнано протиправним та скасовано рішення Кіровоградської митниці ДФС , на підставі якого було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 протиправною та підлягає скасуванню.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 , відсутня об'єктивна сторона правопорушення, а отже відсутній склад інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Кропивницької митниці залишити без задоволення.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.04.2022 в адміністративній справі №401/3861/21(2-а/401/7/22) залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Повний текст постанови складено 15 червня 2022 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва