Справа № 137/148/22
"20" червня 2022 р.
Літинський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Верещинської Я.С.
за участю секретаря Хижук Л.І.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Літин цивільну справу за позовом Замойського Ігоря Васильовича до Мовчанюк Валентини Василівни, Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,
Позивач Замойський І.В. звернувся до суду із позовом про визначення йому додаткового строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Хмільнику Вінницької області, тривалістю в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили та визнання за ним, в порядку спадкування за законом, права власності на спадкове майно, а саме: земельну ділянку площею 1.0000га цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку площею 0.2152га цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Уладівка Хмільницького району Вінницької області, вул. Л.Українки, 58; земельну ділянку площею 0.25га цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану в с. Уладівка Хмільницького району Вінницької області, вул. Українки, 58; житловий будинок з погосподарськими будівлями і спорудами, розташований в с. Уладівка Хмільницького району Вінницької області, вул. Українки, 58.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 11.12.2020 помер його батько ОСОБА_1 . Після смерті батька відкрилася спадщина на право власності на: земельну ділянку площею 1.0000га цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства, яка належала ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №702881 виданого на підставі розпорядження Літинської районної державної адміністрації №84 від 23.03.2005; земельну ділянку площею 0.2152га цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Уладівка Хмільницького району Вінницької області, вул. Л.Українки, 58, яка належала ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно №39249590 від 17.06.2015; земельну ділянку площею 0.25га цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану в с. Уладівка Хмільницького району Вінницької області, вул. Л.Українки, 58, яка належала ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно №39251379 від 17.06.2015; житловий будинок з погосподарськими будівлями і спорудами, розташований в с. Уладівка Хмільницького району Вінницької області, вул. Л.Українки, 58, до складу яких входять: житловий будинок «А», веранда «а», ґанок, гараж «Б», сарай з літньою кухнею «В», погріб з шийкою «Г», сарай «Д», огорожа №1, ворота з хвірткою №2, криниця №3, що підтверджується Свідоцтвом про право власності №39253100 від 17.06.2015. Позивач зазначає, що за життя батьки позивача заповіту не складали, а відтак спадкоємцями після смерті батька є він та сестра Мовчанюк М.В., оскільки їх мати, Замойська А.С., померла ще раніше 20.09.2020. У встановлений законом строк для прийняття спадщини позивач не міг звернутись нотаріальної контори, оскільки перебував на військовій службі. Однак, крім того, оформити спадщину в нотаріальному порядку він не має можливості, оскільки усі правовстановлюючі документи на спадкове майно знаходяться у його сестри Мовчанюк М.В., яка не бажає надати їх йому у добровільному порядку, пояснюючи це тим, що зазначені документи були втрачені. І хоча вона не зверталась до нотаріальної контори у 6-місячний строк, та не є такою, що безумовно прийняла спадщину, у нього із відповідачем виник спір, який не може вирішити у позасудовому порядку. Позивач вважає, що пропустив строк на подачу заяви з поважної причини, від прийняття спадщини після померлого Замойського В.С. не відмовляється, а тому просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 01.03.2022 провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 24.03.2022, яке відкладено на 14.04.2022. Ухвалою від 14.04.2022 підготовче судове засідання відкладено на 12.05.2022. 12.05.2022 підготовче судове засідання відкладено на 24.05.2022. Ухвалою від 24.05.2022 залучено співвідповідача у справі та відкладено підготовче судове засідання на 20.06.2022.
20.06.2022 від представника позивача-адвоката Матяша Д.Ю. надійшло клопотання, у якому просив прийняти відмову позивача від частини позовних вимог, яка стосується визнання права власності за ним на спадкове майно.
Згідно п.1 ч.2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Дослідивши клопотання позивача про відмову від частини позовних вимог та матеріали справи, суд вважає за необхідне прийняти відмову від частини позовних вимог та на підставі ст.255 ЦПК України закрити провадження у справі у цій частині, оскільки позивач, відповідно до положень ст. ст.49, 255 ЦПК України відмовився від частини позовних вимог, підстави для неприйняття такої відмови суд не встановив і відмова від позову не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує права сторін.
Позивач Замойський І.В. в підготовче судове засідання не з'явився, у своїй позовній заяві просив справу розглянути у його відсутність у зв'язку з перебуванням на військовій службі у зоні ООС.
Представник позивача-адвокат Матяш Д.Ю. в підготовче судове засідання не з'явився, просив суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідачка Мовчанюк В.В. в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Раніше, Мовчанюк В.В. до суду надіслала заяву, в якій визнала позовні вимоги Замойського І.В., просила їх задовольнити, оскільки вона не претендує на спадкове майно.
Від відповідача Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області надійшов лист про розгляд справи без участі представника сільської ради, із позовними вимогами Замойського І.В. Іванівська сільська рада згодна.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Згідно із ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи, що визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у даному судовому засіданні за наявними у справі доказами.
З'ясувавши письмову думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , згідно копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Уладівською сільською радою Літинського району Вінницької області 13 лютого 1996 року (а.с.14).
Згідно виписки з погосподарської книги №8 с. Уладівка, вул. Лесі Українки, 52, за 1986-1990 роки: головою домогосподарства зазначено ОСОБА_4 , ОСОБА_3 - голова двору, Замойський Василь Станіславович - чоловік, ОСОБА_2 - син, ОСОБА_5 - дочка (а.с.15).
Замойському Василю Станіславовичу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №702881 виданого на підставі розпорядження Літинської районної державної адміністрації №84 від 23.03.2005 належала земельна ділянка площею 1.0000га, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства (а.с.7).
На підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно №39249590 від 17.06.2015, Замойському Василю Станіславовичу належала земельна ділянка площею 0.2152га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, розташована в с. Уладівка Хмільницького району Вінницької області, вул. Л.Українки, 58 (а.с.10).
На підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно №39251379 від 17.06.2015, Замойському Василю Станіславовичу належала земельна ділянка площею 0.25га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована в с. Уладівка Хмільницького району Вінницької області, вул. Українки, 58 (а.с.9).
ОСОБА_1 належав житловий будинок з погосподарськими будівлями і спорудами, розташований в с. Уладівка Хмільницького району Вінницької області, вул. Українки, 58, до складу яких входять: житловий будинок «А», веранда «а», ґанок, гараж «Б», сарай з літньою кухнею «В», погріб з шийкою «Г», сарай «Д», огорожа №1, ворота з хвірткою №2, криниця №3, згідно Свідоцтва про право власності №39253100 від 17.06.2015 та копії технічного паспорта (а.с.8,11,12).
Замойська Антоніна Степанівна померла 20 вересня 2020 року, згідно копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Уладівської сільської ради Літинського району Вінницької області 21 вересня 2020 року (а.с.13).
ОСОБА_1 помер 11 грудня 2020 року, згідно копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого Літинським районним відділом ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 15 грудня 2020 року (а.с.6).
ОСОБА_1 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав та був зареєстрований в селі Уладівка, вул. Л.Українки, буд.58, Літинського району Вінницької області, згідно довідки №742 виданої 14.07.2021 Іванівською сільською радою (а.с.16).
Своїм листом №193/01-16 від 15.02.2022 приватний нотаріус Хмільницького районного нотаріального округу Милещенко О.Л. роз'яснила ОСОБА_2 щодо порядку спадкування після смерті 11 грудня 2020 року Замойського Василя Станіславовича. У вказаному листі нотаріус повідомила, що після спливу шести місяців з часу відкриття спадщини та у разі відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, відповідно до ст. 1268 та ст. 1269 Цивільного кодексу України, законодавець передбачив два способи прийняття спадщини повнолітньою дієздатною особою, а саме: подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини або шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Таким чином, якщо спадкоємець у жоден із вищевказаних способів спадщину не прийняв, та із врахуванням відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, необхідно звернутися за вирішенням даного питання до суду (а.с.29).
Листом №210/01-16 від 15.03.2022 Літинська державна нотаріальна контора Вінницької області повідомила, що згідно даних алфавітних книг обліку спадкових справ, наявних в Літинській державній нотаріальній конторі, спадкова справа до майна померлого 11 грудня 2020 року Замойського Василя Станіславовича не заводилась (а.с.41).
Замойський Ігор Васильович є військовослужбовцем з 19.03.2019 по теперішній час у військовій частині НОМЕР_4 , з 01.08.2020 по 01.07.2021 перебував в районах проведення антитерористичної операції, згідно посвідчення та довідок №5249 від 28.07.2021, №565 28.07.2021 (а.с.5,17,18).
В силу ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Враховуючи відсутність складеного спадкодавцем Замойським В.С. заповіту, спадкування у даному випадку після зазначеного спадкодавця здійснюється за законом.
Встановлено, що позивач протягом визначеного законом строку не подав заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно доч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.
Згідно зі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
У ч.1, 2 ст.1269 ЦК України зазначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини; заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За таких обставин, беручи до уваги також наявність підтвердження документально права спадкодавця на нерухоме майно (державного акту, свідоцтв про право власності), на переконання суду, позивачем вірно обрано спосіб захисту своїх спадкових прав пред'явлення позовної вимоги до суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
При цьому, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно керуватися тим, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З матеріалів справи вбачається, що позивач пропустив строк звернення у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька у встановлений законом шестимісячний термін, оскільки він є військовослужбовцем та в цей час брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони на сході України.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
На підставі викладеного, враховуючи, що визнання відповідачем Іванівською сільською радою Хмільницького району Вінницької області позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем та приходить до висновку, що причини з яких позивач пропустив строк для прийняття спадщини є поважними, а тому позовні вимоги позивача до Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини підлягають задоволенню, що буде у повній мірі справедливим по відношенню до позивача і забезпечить дотримання принципу верховенства права.
Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову до Мовчанюк Валентини Василівни про визначення додаткового строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, з огляду на наступне.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
Як роз'яснено Верховним Судом України у п.24 постанови Пленуму від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» суди відкривають провадження у справі за позовом особи про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця за місцем відкриття спадщини, наявність обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку про прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Враховуючи інформацію нотаріуса про те, що спадкова справа до майна померлого 11 грудня 2020 року Замойського Василя Станіславовича не заводилась, а також вимоги п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», належним відповідачем повинна бути територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, оскільки Мовчанюк В.В. не прийняла спадщину після смерті Замойського В.С.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до ст. 141, суд враховує, що позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру позовних вимог. Відповідно до ч.9 вказаної статті у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність покладення судових витрат на позивача, який пропустив строк для прийняття спадщини з причин, не пов'язаних з діями відповідача. Тому з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за вимогу немайнового характеру в розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 200, 206, 247, 255, 258, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Прийняти відмову позивача Замойського Ігоря Васильовича від позовних вимог в частині визнання права власності на спадкове майно. Провадження у справі в цій частині закрити у зв'язку із відмовою позивача від позову.
Позовні вимоги Замойського Ігоря Васильовича до Іванівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини задовольнити.
Визначити Замойському Ігорю Васильовичу додатковий строк для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Хмільнику Вінницької області, тривалістю в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
В задоволенні позовних вимог Замойського Ігоря Васильовича до Мовчанюк Валентини Василівни про визначення додаткового строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини відмовити.
Стягнути із Замойського Ігоря Васильовича, на користь держави Україна судовий збір у розмірі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: вул. М.Амосова, 39, м. Вінниця, Вінницького району Вінницької області, паспорт серія НОМЕР_5 виданий Літинським РВ УМВС України у Вінницькій області 05 вересня 2005 року, РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: вул. Суворова, 22, с. Уладівка, Хмільницького району Вінницької області, паспорт № НОМЕР_7 виданий 18.04.2019 органом 0524, РНОКПП НОМЕР_8 .
Відповідач: Іванівська сільська рада Хмільницького району Вінницької області, адреса: с. Іванів, вул. Свинаря, буд. 17, Хмільницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04328565.
Суддя : Верещинська Я. С.